
Справа № 185/8959/17
Провадження № 2-а/185/96/18
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16 липня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Красуцького Б.В., позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В
13 листопада 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії та просив суд:
-Визнати протиправними дії Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»
-Зобов’язати ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням періодів роботи в Шахтоуправлінні ім. «ОСОБА_4 ім. Комсомолу України Артемівського виробничого» об’єднання по видобутку вугілля з 21.05.1987 р. по 31.07.1987 р. учнем гірничим робітника, з 06.01.1988 р. по 20.04.1988 р. гірничим майстром, з 18.06.1988 р. по 19.06.1988 р. гірничим майстром , з 01.09.1988р. по 27.11.1988 р. гірничим майстром, з 14.01.1991 р. по 22.01.1991 р. учнем гірничого робітника очисного вибою, з 23.01.1991 р. по 12.05.1995 р. – гірничим робітником очисного вибою, в Шахті «Кондратівка» з 10.10.1995 по 19.11.1995 гірничим робітником очисного вибою, з 20.11.1995 по 18.03.1998 гірничим майстром підземним, в Шахті ім. «Карла Маркса» Виробничого об’єднання «Ордженікідзевугілля» з 18.11.1999 по 01.12.1999 гірничим робітником очисного вибою, з 02.12.1999 по 12.03.2000 гірничим майстром підземним, з 13.03.2000 по 19.03.2000 учнем підземного гірничого робітника, з 20.03.2000 по 30.05.2000 підземним гірничим робітником ІІ розряду, в Шахті «Вуглегірська» виробничого об’єднання по видобутку вугілля» «Ордженікідзевугілля» з 24.07.2003 по 12.08.2003 – підземним гірничим, в ДВАТ шахта ім. Гайового з 25.08.2003 по 23.07.2007 підземним гірничим робітником очисного вибою, в ДП «Артемвугілля» шахта ім. М.І.Калініна з 29.11.2007 по 19.11.2012 підземним гірничим робітником , з 20.11.2012 по 08.12.2014 –підземним гірничим робітником очисного вибою, відповідно до заяви про призначення пенсії від 12.05.2017 року.
Ухвалою суду від 06 лютого 2018 року замінено відповідача ОСОБА_3 об'єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним відповідачем ОСОБА_5 управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
У судове засідання з’явились Позивач та його представник. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять позов задовольнити.
Представник відповідача головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, згідно письмового клопотання просив розглянути справу без його участі, просив у позові відмовити посилаючись на те, що:
- період роботи з 10.10.1995 року по 18.03.1998 р. не підтверджений печаткою підприємства,
- за період роботи з 29.11.2007 року по 30.06.2011 року відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу,
- за період з 01.07.2014 по 08.12.2014 року відсутня сплата внесків до пенсійного фонду України.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази по справі, письмові пояснення сторін, свідчення свідків, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
04 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і отримав відмову з мотивів, наведених у запереченні відповідача на позов.
Між сторонами виник спір щодо зарахування до пільгового стажу наступних періодів роботи позивача:
-з 21.05.1987 по 31.07.1987 учнем гірничим робітника, з 06.01.1988 по 20.04.1988 гірничим майстром, з 18.06.1988 по 19.06.1988 гірничим майстром , з 01.09.1988 по 27.11.1988 гірничим майстром, з 14.01.1991 по 22.01.1991 учнем гірничого робітника очисного вибою, з 23..01.1991 по 12.05.1995 – гірничим робітником очисного вибою в Шахтоуправлінні ім. «ОСОБА_4 ім. Комсомолу України Артемівського виробничого» об’єднання по видобутку вугілля»
-з10.10.1995 по 19.11.1995гірничим робітником очисного вибою, з 20.11.1995 по 18.03.1998 гірничим майстром підземним, в Шахті «Кондратівка,
-з 18.11.1999 по 01.12.1999 гірничим робітником очисного вибою, з 02.12.1999 по 12.03.2000 гірничим майстром підземним, з 13.03.2000 по 19.03.2000 учнем підземного гірничого робітника, з 20.03.2000 по 30.05.2000 підземним гірничим робітником ІІ розряду в Шахті ім. «Карла Маркса» Виробничого об’єднання «Ордженікідзевугілля»,
-з 24.07.2003 по 12.08.2003 – підземним гірничим в Шахті «Вуглегірська» виробничого об’єднання по видобутку вугілля» «Ордженікідзевугілля»,
-з 25.08.2003 по 23.07.2007підземним гірничим робітником очисного вибою,в ДВАТ шахта ім. Гайового
-з 29.11.2007 по 19.11.2012 підземним гірничим робітником , з 20.11.2012 по 08.12.2014 –підземним гірничим робітником очисного вибою в ДП «Артемвугілля» шахта ім. М.І.Калініна
Як визначено ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту «б» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, до заяви про призначення пенсії за віком подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або записів в ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємства бо організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Перелічені норми однозначно встановлюють пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Записи про роботу позивача у зазначений період повний робочий день у підземних умовах містяться у його трудовій книжці, яка в силу ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, який підтверджує стаж роботи і не дають підстав для неоднозначного тлумачення.
Окрім належним чином здійснених записів у трудовій книжці, періоди роботи у вищезазначених підприємствах вугільної промисловості, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідок про підтвердження наявного трудового стажу роботи № 1273 від 16.10.2017 року, яка видана на підставі особового рахунку № 2110, 3446,довідкою № 1274 від 16.10.2017 р. яка видана на підставі архівної особової картки 1988/89, 1995/61, особового рахунку № 3480, 6478, атестації робочого місця від 15.07.1996 року, довідкою № 1276 від 16.10.2017 р., довідкою про підтвердження наявного трудового стажу роботи № 1275 від 16.10.2017 року, виданої на підставі архівної особової картки № 1998/л 10, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу роботи № 438 від 19.06.2014 року, яка видана на підставі особового рахунку на заробітну плату № 494, архівної особової картки 12, наказів про атестацію робочого місця № 690 від 31.12.1994 р., № 290 від 21.03.2000 р.;довідкою про підтвердження наявного трудового стажу роботи № 195 від 05.07.2017 р., яка видана на підставі архівної особової картки, наказів про атестацію робочого місця № 592 від 22.12.2000 р., № 171 б від 25.11.2005 р.; довідкою про підтвердження наявного трудового стажу роботи № 1/9-1100 від 28.06.2017 р., яка видана на підставі архівної особової картки, наказів по шахті, особових рахунків по заробітній платі, наказу про атестацію робочого місця № 51 від 16.10.2007 р.;наказів про проведення атестації робочого місця № 378 а від 15.07.1996 р., № 690 від 31.12.1994 р.№ 290а від 21.03.2000 р., № 51-ОТ від 16.11.2007 р., довідками про спуски в шахту № 1277 від 16.10.2017 р., довідкою № 438 від 19.06.2017 р. про спуски в шахту з 18.11.1999 по 30.05.2000 які видані на підставі табелю використання робочого часу та показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які працювали на підприємствах вугільної промисловості що підтверджується також копія їх трудових книжок.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для визначення стажу позивача на підземних роботах записів в трудовій книжці повністю достатньо, а доводи УПФУ про відсутність необхідних записів в трудовій книжці є помилковими. В трудовій книжці зазначені періоди роботи, назви професій та визначені шкідливі умови праці, а саме що роботи виконувались повний робочий день під землею.
Період роботи, який не зарахований з 29.11.2007 року по 30.06.2011 до страхового стажу у зв’язку з відсутністю індивідуальних відомостей про застраховану особу, підтверджується довідкою про заробітну плату № 1/9-118 від 30.06.2017 року, виданої на підставі особових рахунків за 2007-2011 роки № 1635, де вбачається, що заробітна плата нараховувалась та єдиний внесок перерахований до бюджету Пенсійного фонду України.
Згідно із ст. 20 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV» Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч.10 ст. 20 зазначеного Закону якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Такі ж вимоги передбачає ст. 106 вказаного Закону, згідно якої відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату страхових внесків законом покладено на підприємство.
У відповідності до абз.2 ч. 8 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Крім того, відповідно до пункту 9-4 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента № 405/2014 від 14.04.2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Зокрема, пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Суд вважає, що звільнення підприємства, на якому працював позивач, від зазначених обов'язків, дає підстави для зарахування позивачу відповідного періоду роботи з 01.07.2014 по 08.12.2014 року до страхового та пільгового стажу без наявності факту сплати цим підприємством єдиного соціального внеску.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання таким, що втратили чинність, деяких розпоряджень КМУ» м.Горлівка Донецької області, де розташовані, Шахта ім. М.І.Калініна ДП «Артемвугілля»,є населеним пунктом на території якої здійснюється антитерористична операція та в силу п.9-4 Розділ VIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» тимчасово звільняються від сплати єдиного внеску.
Згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції України та законів України.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про забезпеченян прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014року для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст.18 згаданого Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
В ч.1 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено , що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Європейський Суд з прав людини у справі "Кіпр проти Туреччини" наголошував,що виходячи з інтересів мешканців,що проживають на окупованій території,третя держави та міжнародні організації, особливо суди,не можуть ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це б становило б позбавлення їх наймінімальніших прав,що їм належать.
Таким чином, суд з огляду на матеріали справи та надані докази приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу,оскільки пільговий стаж позивача підтверджується сукупністю наданих доказів: записами в трудовій книжці,іншим первинними та архівними документами та індивідуальними даними про застраховану особу.
Позивач звернувся з заявою до управління Пенсійного фонду про призначення пенсії 04 травня 2017 року, саме з цієї дати йому має бути призначена відповідна пенсія.
Системний аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України визначає завдання адміністративного суду захист прав свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій, а отже позов Позивача підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при прийняті рішення про відмову в призначенні пенсії діяв не на підставі, та й у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки на дату звернення позивача з приводу призначення йому пенсії на пільгових умовах було достатньо необхідного стажу визначеного законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 640 грн, що підтверджується квитанцією (а.с.1).
Керуючись ст.9,19-20,22,26,72-78,90,241-246,250 КАС України, суд
В И Р І Ш И В
Позов ОСОБА_1 до Головного управління фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання призначити пенсію - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов’язати ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням періодів роботи в Шахтоуправлінні ім. «ОСОБА_4 ім. Комсомолу України Артемівського виробничого» об’єднання по видобутку вугілля з 21.05.1987 по 31.07.198 учнем гірничим робітника, з 06.01.1988 по 20.04.1988 гірничим майстром, з 18.06.1988 по 19.06.1988гірничим майстром , з 01.09.1988 по 27.11.1988гірничим майстром, з 14.01.1991 по 22.01.1991учнем гірничого робітника очисного вибою, з 23..01.1991 по 12.05.1995 – гірничим робітником очисного вибою, в Шахті «Кондратівка» з 10.10.1995 по 19.11.1995 гірничим робітником очисного вибою, з 20.11.1995 по 18.03.1998 гірничим майстром підземним, в Шахті ім. «Карла Маркса» Виробничого об’єднання «Ордженікідзевугілля» з 18.11.1999 по 01.12.1999 гірничим робітником очисного вибою, з 02.12.1999 по 12.03.2000 гірничим майстром підземним, з 13.03.2000 по 19.03.2000 учнем підземного гірничого робітника, з 20.03.2000 по 30.05.2000 підземним гірничим робітником ІІ розряду, в Шахті «Вуглегірська» виробничого об’єднання по видобутку вугілля» «Ордженікідзевугілля» з 24.07.2003 по 12.08.2003 – підземним гірничим, в ДВАТ шахта ім. Гайового з 25.08.2003 по 23.07.2007 підземним гірничим робітником очисного вибою, в ДП «Артемвугілля» шахта ім. М.І.Калініна з 29.11.2007 по 19.11.2012 підземним гірничим робітником , з 20.11.2012 по 08.12.2014 – підземним гірничим робітником очисного вибою, відповідно до заяви про призначення пенсії від 04.05.2017 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду країни судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань на користь Позивача у сумі 640,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_5
Судове рішення № 75348552, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 16.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/8959/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: