Рішення № 75347599, 17.07.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/521/18

Провадження № 2/211/917/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 липня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гулько А.С.,

представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 комітету Довгинцівської районної в місті ради, ОСОБА_4 комітету Криворізької міської ради в особі Управління комунальної власності міста, про визнання права користування жилим приміщенням, -

встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом,в обґрунтування якого зазначено, що з 04 вересня 2012 року вона являється власником 65/100 часток квартири АДРЕСА_1 та проживає за вказаною адресою. Квартира являється двокімнатною, в іншій кімнаті проживала ОСОБА_5, яка користувалася приміщенням на підставі ордеру № 52 виданого 07.02.1967 р. Вона проживала разом з ОСОБА_5 в одній квартирі протягом багатьох років, допомагала їй в різних питаннях, в тому числі й побутових, спільно користувалися квартирою, мали спільні меблі та речі, спільно готували та споживали їжу, тобто жили як одна сім'я. 05.05.2017 р. ОСОБА_5 померла, організаційними питаннями по похованню ОСОБА_5 та оплатою всіх витрат займалася вона, позивач, та після смерті ОСОБА_5 продовжувала проживати у вищевказаній квартирі, доглядати та утримувати квартиру, яка є її єдиним постійним місцем проживання. Тому на підставі статей 65, 145, 156 ЖК України просить визнати за нею право на користування квартирою № 47/1 в будинку № 72 по вул. Героїв АТО в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 13 лютого 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 залучено в якості співвідповідача виконавчий комітет Криворізької міської ради в особі Управління комунальної власності міста.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 вимоги позову підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав, викладених в позовній заяві посилаючись на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали як одна сім'я, тому позивач має право користування квартирою в цілому.

Представник відповідача ОСОБА_6 Довгинцівської районної у місті ОСОБА_7 ради ОСОБА_2 вимоги позову не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов, в обґрунтування якого зазначено, що позивач не є родичем померлої ОСОБА_5 та позивачем не надано доказів спільного користування житловим приміщенням. Відсутні також докази спільного утримання квартири, про що свідчать великі борги за житлово-комунальні послуги квартирі № 47/1. Позивач про реструктуризацію заборгованості за комунальні послуги до відповідних органів не зверталась. Крім того, ОСОБА_3 не перебуває на обліку як така, що потребує покращення житлових умов, тому враховуючи викладене не може визнати право користування житловим приміщенням № 47/1 в будинку № 72 по вул. Героїв АТО в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (а.с. 20-21).

Представник відповідача ОСОБА_4 комітету Криворізької міської ради в особі Управління комунальної власності міста ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, позов не визнає, просить в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов. В обґрунтування відзиву зазначено, що на квартирному обліку ОСОБА_3 не перебуває та як вбачається з матеріалів справи, забезпечена рівнем жилої площі, оскільки їй належить 17,3 кв.м., в той час як згідно ст.. 47 ЖК УРСР нормою є 13,65 кв.м. Доказів того, що за життя наймач ОСОБА_5 зверталась з заявою до житлово-комунальних підприємств про проведення реєстрації або вселення, чи давала таку згоду ОСОБА_3 на вселення в свою кімнату, матеріали справи не містять, хоча мала таке право та можливість. проживання позивача у вказаній квартирі після наймача другої кімнати ОСОБА_5 не може підтверджувати право на користування спірним житлом (а.с. 38-39).

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є власником 65/100 часток квартири АДРЕСА_2 (а.с. 7 – копія свідоцтва).

Частинами 1,2 статті 61 ЖК України передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Так, ОСОБА_5 на підставі ордеру № 52 від 07 лютого 1967 року, отримала в користування одну кімнату площею 10,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.9 – копія ордеру).

Квартира № 47/2 в будинку № 72 по вул. Героїв АТО в м. Кривому Розі не приватизована, та відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

05 травня 2017 року ОСОБА_5 померла (а.с.10 – копія свідоцтва про смерть).

Згідно частини 2 статті 65 ЖК Української РСР, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство (ч.2 ст. 64 ЖК Української РСР).

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.85, Вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в цьому жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові № 553/345/15-ц від 28 лютого 2018 року.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлено, що ОСОБА_3 не є членом сім'ї померлої ОСОБА_5, не вселялася у спірне житлове приміщення як самостійно, так і зі згоди ОСОБА_5 як наймача квартири № 47/1, а тому не набула права користування нею, оскільки позивач проживала в квартирі № 47/2 як власник цієї квартири.

Доказів ведення з наймачем спільного господарства суду не надано.

Крім того, згідно наданого представником відповідача розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги АДРЕСА_4/2 м. Кривого Рогу, заборгованість становить 9297,87 грн., АДРЕСА_5/1 м. Кривого Рогу становить 23639,04 грн., що спростовує твердження позивача про сплату нею витрат на утримання квартири в цілому,в тому числі й кімнати померлої ОСОБА_5

Твердження ОСОБА_3 щодо наявності в неї лише цього житла як єдиного постійного місця проживання спростовується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого ОСОБА_3 також на праві приватної спільної часткової власності належить ? частка квартири АДРЕСА_6 (а.с. 50-54), де вона була зареєстрована до 13 червня 2017 року (а.с.6). Лише з 13.06.2017 р. позивач зареєструвалася в квартирі, частину якої вона набула у власність 04 вересня 2012 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.7).

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю, оскільки позивачем на підтвердження заявлених вимог не надано жодного доказу.

Судовий збір відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, відшкодуванню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 64,65 ЖК Української РСР, ст..ст. 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України,суд ,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_7/2.

Відповідач: ОСОБА_4 комітет Довгинцівської районної в місті ради, код ЄДРПОУ 05520744, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд.11.

Відповідач: ОСОБА_4 комітет Криворізької міської ради в особі Управління комунальної власності міста, код ЄДРПОУ 25522449, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, пл. Молодіжна, буд.1.

Повний текст рішення по справі складено 17 липня 2018 року.

Суддя Д.М.Ніколенко