Ухвала суду № 75346145, 09.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 441/611/17 Головуючий у 1 інстанції - Яворська Н.І.

Провадження № 11-кп/783/207/18 Доповідач - Калиняк О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Калиняк О.М.

суддів Урдюк Т.М., Каблака П.І.,

розглянувши кримінальне провадження № 441/611/17 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ч. 2 ст. 286 КК України,

з участю секретаря Мазур-Іванько Ж.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника потерпілих ОСОБА_6

прокурора Костишина Д.М.

за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» - адвоката ОСОБА_7 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 16 січня 2018 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 16 січня 2018 року ОСОБА_2 засуджений за ч.2 ст. 286 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного основного покарання з іспитовим строком один рік та покладено обов’язки, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст. 76 КК України.

На підставі п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ПрАТ СК «ПЗУ Україна» задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_4 26140 грн. 20 коп. витрат понесених на лікування та 938 грн. 53 коп. відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП.

Позовні вимоги про відшкодування витрат на телефон та комплект одягу і покриттів залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 70000 грн. відшкодування моральної шкоди.

У решті позову відмовлено.

Стягнуто з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_5 106463 грн.70 коп. відшкодування майнової шкоди та 857 грн.16 коп. відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 70000 грн. відшкодування моральної шкоди.

У решті позову відмовлено.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 25 січня 2017 року близько 15 год. 40 хв. у порушення Правил дорожнього руху, керуючи технічно справним автомобілем марки «Форд Фокус», реєстраційний номер RP 65294, та рухаючись автодорогою сполученням Львів-Шегині у напрямку до с. Шегині, при проїзді ділянки вказаної автодороги у районі км 39+850 м, що поблизу с. Родатичі Городоцького району Львівської області, порушив вимог п.10.1, п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав в установлених межах такої безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу та безпечно керувати ним, у результаті чого допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення із автомобілем марки «Фольксваген Пассат» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався в напрямку м. Львова, у результаті чого пасажир автомобіля марки «Форд Фокус» ОСОБА_8 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10/17 від 26.01.2017 отримав тілесні ушкодження: крововилив у м’які оболонки головного мозку, крововиливи в товщу серцевого м’яза, розрив правої легені з крововиливом у праву грудну порожнину, множинні переломи ребер справа та зліва, перелом верхньої гілки лонної кістки справа, крововиливи в навколо ниркову клітковину, садно лоба справа, поєднана травма тіла: забій серця, субарахноїдальний крововилив, крововиливи у міжреберні проміжки, які перебувають у прямому причинно – наслідковому зв’язку зі смертю, від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер; водій автомобіля марки «Фольксваген Пассат» ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 13/17 від 13.02.2017 отримав тілесні ушкодження: перелом правої п’ятки, струс головного мозку, садна чола, забій носа, які відносяться до категорії тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості; пасажир автомобіля «Фольксваген Пассат» ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 14/17 від 13.02.2017 отримала тілесні ушкодження: багатовідламковий перелом правої променевої кістки, вивих правої кисті, закритий перелом основної фаланги п’ятого пальця правої кисті, вивих правого наколінника, закритий перелом кісток лівої стопи, струс головного мозку, множинні садна обличчя, гомілок, забій грудної клітки та шийного відділу хребта, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.

На вирок суду представник цивільного відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обгрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: судом першої іністанції не було взято до уваги заперечення ПрАТ СК «ПЗУ Україна», яке було подано задовго до винесення вироку. 19 листопада 2016 року між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 був укладений поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №АВ/9871325 на підставі вимог ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивачі не зверталися до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» з заявою про настання страхового випадку, а також не надали необхідні документи для розрахунку страхового відшкодування у зв’язку з подією, яка мала місце 25 січня 2017 року. При стягненні з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_5 857,16 грн. судом першої інстанції не взято до уваги ст. 26 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в якій зазначається методика розрахунку. Неправильність розрахунку підтверджується і стягненням моральної шкоди на користь ОСОБА_4 Судом стягнуто з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_4 26140,20 грн. витрат на лікування, хоча документи саме на такий розмір надані не були.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_7, будучи викликаним у встановленому КПК України порядку, вдруге в судове засідання апеляційного суду не з'явився, подав клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутності з врахуванням викладених заперечень в апеляційній скарзі.

З врахуванням положень ч.4 ст. 405 КПК України апеляційний суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, ухвалив проводити розгляд у відсутності апелянта.

У ході апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали частково, вважають, що вирок суду слід змінити, зменшивши витрати, понесені ОСОБА_4 на лікування.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їхній представник – адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу заперечили й просять вирок суду залишити без зміни.

Прокурор апеляційну скаргу заперечив і просить судове рішення залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, сторони судового провадження, потерпілих, їх представника, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 393 КПК України цивільний відповідач або його представник мають право подати апеляційну скаргу у частині, що стосується вирішення цивільного позову.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що представник цивільного відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» - адвокат ОСОБА_7 оскаржив вирок суду в частині, що стосується вирішення цивільного позову.

Апеляційний суд переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги на підставі ч.1 ст. 404 КПК України.

Фактичні обставини, доведеність вини, кваліфікація дій обвинуваченого, призначене ОСОБА_2 покарання, звільнення обвинуваченого від покарання та вирішення цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілих відшкодування моральної шкоди учасниками кримінального провадження не оспорюються.

Щодо апеляційних вимог представника цивільного відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» - адвоката ОСОБА_7, то такі слід залишити без задоволення з таких підстав.

При визначенні суми стягнення з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_4 у відшкодування витрат на лікування суд правильно виходив з долучених до матеріалів провадження виписки з медичної карти № 594 стаціонарного хворого ОСОБА_4 та копій товарних чеків, згідно з якими потерпілою витрачено на лікування 26 140 грн. 20 коп. (а.с.29-42).

При визначенні суми стягнення з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_5 у відшкодування майнової шкоди суд першої інстанції правильно виходив з долучених до матеріалів справи висновку № 45 експерного автотоварознавчого дослідження від 12 березня 2017 року (згідно з яким ринкова вартість автомобіля «Фольксваген Пассат» реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент вчинення ДТП становила 89320,56 грн. (а.с.48-58)), виписки із медичної карти стаціонарного хворого №596 ОСОБА_5 та копій товарних чеків, згідно з якими потерпілим витрачено на лікування 106 463 грн. 70 коп. (а.с.90-95).

При задоволенні цивільного позову в частині стягнення з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь потерпілих відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення розміру стягнення з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь потерпілих відшкодування матеріальної та моральної шкоди й доводи апеляційної скарги вважає безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання. За змістом п.36.1 ст. 36 Закону України «Про обвязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування приймається страховиком на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку.

Тому покликання апелянта на те, що позивачі не зверталися до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» з заявою про настання страхового випадку і не надали необхідних документів для розрахунку страхового відшкодування, є безпідставним. Потерпілі (реалізовуючи свої процесуальні права, передбачені ст. 61 ЦПК України) у встановленому КПК України порядку пред’явили цивільні позови, і за результатами вирішення цивільних позовів ухвалено судове рішення, яке і є підставою здійснення страхового відшкодування.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, допущено не було.

Апеляційна скарга не містять правових підстав для зміни чи скасування вироку.

З огляду на викладене колегія суддів визнає апеляційну скаргу необґрунтованою. Вирок суду ухвалений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Вирок Городоцького районного суду Львівської області від 16 січня 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11