Ухвала суду № 75345839, 12.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Масенка Д.Є., Паленика І.Г.

при секретарі судового засідання Горин І.В.

за участю

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційні скарги представника ТОВ «Логістик Агропослуга» та СВФ «Агросоюз», адвоката ОСОБА_1, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Бруссо К.М., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Васенковим П.В., та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Логістик Агропослуга»: № НОМЕР_5, № НОМЕР_1 відкритих у АТ «Райффайзен банк Аваль»; № НОМЕР_8 відкритому у ПАТ «Державний ощадний банк України»; та на рахунках СВФ «Агросоюз»: № НОМЕР_3 відкритому у ПАТ «Промінвестбанк»; № НОМЕР_4 відкритому у ПАТ «МАРФІН БАНК»; № НОМЕР_14, № НОМЕР_13, № НОМЕР_12, № НОМЕР_2, № НОМЕР_7, № НОМЕР_6, № НОМЕР_9 відкритих у АТ «Райффайзен банк Аваль»; № НОМЕР_9, № НОМЕР_11, № НОМЕР_15, відкритих у ПАТ «Державний ощадний банк України»; № НОМЕР_10, № НОМЕР_10 відкритих в АБ «Укргазбанк», в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційних скаргах представник ТОВ «Логістик Агропослуга» та СВФ «Агросоюз», адвокат ОСОБА_1, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає про відсутність підстав для накладення арешту на грошові кошти вказаних товариств, посилаючись на ті обставини, що ні їх посадовим особам, ні працівникам про підозру у кримінальному провадженні № 12015000000000581 не повідомлено, а тому ТОВ «Логістик Агропослуга» та СВФ «Агросоюз» не являються юридичними особами відносно яких здійснюється кримінальне провадження. Також, представник не погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності у арештованого майна ознак речових доказів, оскільки вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали не містять відомостей, які б вказували, що ці грошові кошти зберегли на собі сліди або інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження або є матеріальними об'єктами кримінально протиправних дій. Крім того, апелянт вказує на відсутність постанови органу досудового розслідування про визнання цих грошових коштів речовими доказами. Разом з цим, згідно доводів апеляційних скарг, слідчий суддя при розгляді поданого клопотання, не врахував і негативних наслідків від такого обмежувального заходу для ТОВ «Логістик Агропослуга» та СВФ «Агросоюз».

Одночасно в апеляційних скаргах ставиться питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власників цього майна, а про постановлене судом рішення вони дізналися 04 червня 2018 року від представників банку.

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав подані апеляційні скарги і просив їх задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг та клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення його власників та представника, а відомості про направлення їм копії постановленого судом рішення в матеріалах судового провадження відсутні, колегія суддів, приймає до уваги доводи апелянта з приводу того, що про існування судового рішення вони дізналися 04 червня 2018 року та вважає за можливе поновити строк на його оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Також, колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали, вважає обґрунтованими доводи апеляційних скарг щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в тому числі і арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону. При накладенні арешту на майно, слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності даних, які вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно, не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з клопотання слідчого, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000581 від 22 жовтня 2015 року, за фактом розтрати та заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах з використанням суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), створених з метою прикриття незаконної діяльності, а також незаконних дій, спрямованих на легалізацію грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, вчинених за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно доводів клопотання, у вказаній злочинній схемі задіяні ТОВ «Логістик Агропослуга» та СВФ «Агросоюз». Також, сторона обвинувачення зазначає, що в ході досудового розслідування було встановлено, що рахунки вказаних підприємств використовувалися під час реалізації протиправних фінансових послуг, спрямованих на незаконну мінімізацію податкових платежів, а також переведення безготівкових грошових коштів в готівку.

В рамках даного кримінального провадження слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «Логістик Агропослуга»: № НОМЕР_5, № НОМЕР_1 відкритих у АТ «Райффайзен банк Аваль»; № НОМЕР_8 відкритому у ПАТ «Державний ощадний банк України»; та на рахунках СВФ «Агросоюз»: № НОМЕР_3 відкритому у ПАТ «Промінвестбанк»; № НОМЕР_4 відкритому у ПАТ «МАРФІН БАНК»; № НОМЕР_14, № НОМЕР_13, № НОМЕР_12, № НОМЕР_2, № НОМЕР_7, № НОМЕР_6, № НОМЕР_9 відкритих у АТ «Райффайзен банк Аваль»; № НОМЕР_9, № НОМЕР_11, № НОМЕР_15, відкритих у ПАТ «Державний ощадний банк України»; № НОМЕР_10, № НОМЕР_10 відкритих в АБ «Укргазбанк», зазначивши, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.

Слідчий суддя задовольнив подане клопотання та наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на зазначених банківських рахунках, пославшись на наявність підстав вважати, що це майно відповідає критеріям зазначеним в ст. 98 КПК України.

Проте, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Разом з тим, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах відсутні належні дані, які дають підстави вважати, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Зокрема, надані суду матеріали не містять відомостей, сукупність яких вказувала б на те, що грошові кошти, що знаходяться на вище зазначених рахунках ТОВ «Логістик Агропослуга» та СВФ «Агросоюз» набуті даними підприємствами в результаті вчинення протиправних дій, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, надані суду матеріали позбавляють можливості встановити розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що є обов'язковою умовою при вирішенні питання про арешт майна.

Так, звертаючись з клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий зазначив, що ТОВ «Логістик Агропослуга» та СВФ «Агросоюз», внаслідок взаємодії у протиправній схемі, сформували незаконний податковий кредит у розмірі 5 млн. 734 тис. 980, 8 грн. Однак, жодних відомостей щодо розміру грошових коштів які містяться на банківських рахунках про арешт яких ставиться питання, слідчим не надано, у зв'язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості врахувати ті обставини, які покладає на нього ст. 173 КПК України

Крім того, слід зазначити, що ініціюючи питання про накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, рішення про визнання такого майна речовим доказом сторона обвинувачення не приймала.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Проте, відповідно до вище зазначених обставин, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, слідчим не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки слідчого з приводу того, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Логістик Агропослуга» та СВФ «Агросоюз», відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не надано даних, які б давали підстави вважати, що це майно набуте кримінально протиправним шляхом, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених вище обставин, в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, а саме грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Логістик Агропослуга» та СВФ «Агросоюз», слід відмовити, а відтак апеляційні скарги представника ТОВ «Логістик Агропослуга» та СВФ «Агросоюз», адвоката ОСОБА_1, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника ТОВ «Логістик Агропослуга» та СВФ «Агросоюз», адвоката ОСОБА_1, про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2018 року, задовольнити.

Апеляційні скарги представника ТОВ «Логістик Агропослуга» та СВФ «Агросоюз», адвоката ОСОБА_1, - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України БруссоК.М., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ВасенковимП.В., та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Логістик Агропослуга»: № НОМЕР_5, № НОМЕР_1 відкритих у АТ «Райффайзен банк Аваль; № НОМЕР_8 відкритому у ПАТ «Державний ощадний банк України»; та на рахунках СВФ «Агросоюз»: № НОМЕР_3 відкритому у ПАТ «Промінвестбанк»; № НОМЕР_4 відкритому у ПАТ «МАРФІН БАНК»; № НОМЕР_14, № НОМЕР_13, № НОМЕР_12, № НОМЕР_2, № НОМЕР_7, № НОМЕР_6, № НОМЕР_9 відкритих у АТ «Райффайзен банк Аваль»; № НОМЕР_9, № НОМЕР_11, № НОМЕР_15, відкритих у ПАТ «Державний ощадний банк України»; № НОМЕР_10, № НОМЕР_10 відкритих в АБ «Укргазбанк», в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Бруссо К.М., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Васенковим П.В., про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Логістик Агропослуга»: № НОМЕР_5, № НОМЕР_1 відкритих у АТ «Райффайзен банк Аваль»; № НОМЕР_8 відкритому у ПАТ «Державний ощадний банк України»; та на рахунках СВФ «Агросоюз» № НОМЕР_3 відкритому у ПАТ «Промінвестбанк»; № НОМЕР_4 відкритому у ПАТ «МАРФІН БАНК»; № НОМЕР_14, № НОМЕР_13, № НОМЕР_12, № НОМЕР_2, № НОМЕР_7, № НОМЕР_6, № НОМЕР_9 відкритих у АТ «Райффайзен банк Аваль»; № НОМЕР_9, № НОМЕР_11, № НОМЕР_15, відкритих у ПАТ «Державний ощадний банк України»; № НОМЕР_10, № НОМЕР_10 відкритих в АБ «Укргазбанк», відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/3213/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїБілоцерківець О.А.

Доповідач Присяжнюк О.Б.