Ухвала суду № 75345230, 12.07.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24197/18

Провадження № 1-кс/761/16372/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Антонюк М.С., при секретарі Кріт І.М., за участю представників заявника - адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, слідчого ГСУ СБ України Дячука Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ «Порто-Франко» ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 20 червня 2018 року, в рамках кримінального провадження №12014160500008975 від 03.10.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ «Порто-Франко» ОСОБА_6 звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року, в рамках кримінального провадження №12014160500008975 від 03.10.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.358 КК України.

Своє клопотання заявник обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, Одеська обл. м. Одеса вул. Паустовського, 19, який належать АБ «ПОРТО-ФРАНКО» на праві власності. Однак, на думку заявника, такий арешт є незаконним та необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30.01.2015 №67 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 30.01.2015 № 19 «Про початок процедури ліквідації АБ «ПОРТО-ФРАНКО» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО».

Так, 24.05.2018 року АБ «ПОРТО-ФРАНКО» набув право власності на об'єкт нерухомого майна, Одеська обл. м. Одеса вул. Паустовського, 19, на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається. Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 173 КПК України не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, незважаючи на це, ні слідчим при зверненні з клопотанням про арешт майна, ні слідчим суддею при винесенні ухвали про накладення арешту на майно, не були враховані зазначені обставини та накладено арешт на майно АБ «ПОРТО-ФРАНКО». Водночас АБ «ПОРТО-ФРАНКО» є цивільним позивачем у справі, а кримінальне провадження №12014160500008975 триває з 03.10.2015 року. Крім того, в ухвалі слідчого судді зазначено про те, що арешт на об'єкт нерухомого майна, Одеська обл. м. Одеса вул. Паустовського, 19, накладено з метою конфіскації майна, що суперечить вимогам КПК України, оскільки ані АБ «ПОРТО-ФРАНКО», ані його посадові особи не перебувають у статусі підозрюваних в рамках кримінального провадження №12014160500008975. Водночас, на думку заявника такий арешт майна не є співмірним обмеженням права власності відповідно до мети такого арешту. Тому, в даному випадку, накладений арешт є безпідставним обмеженням власника у користуванні своїм майном та підлягає скасуванню.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала клопотання з підстав у ньому наведених. Зазначив про те, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно є необґрунтованою з огляду на те, що майно, а саме об'єкт нерухомого майна, Одеська обл., м. Одеса, вул. Паустовського, 19, є власністю АБ «ПОРТО-ФРАНКО», процесуальний статус якого у кримінальному провадженні - цивільний позивач, а тому немає законних підстав для арешту такого майна. Такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, затягує процедуру ліквідації АБ «ПОРТО-ФРАНКО» і позбавляє його джерела для відшкодування вкладникам їх вкладів. Об'єкт нерухомого майна, Одеська обл., м. Одеса, вул.Паустовського, 19, не є також і речовим доказом у кримінальному провадженні. Крім того, АБ «ПОРТО-ФРАНКО» повністю виконав свої зобов'язання перед НБУ за кредитним договором № 47 від 10.04.2014 року, що підтверджується платіжним дорученням № 236 від 11.07.2017 року про перерахування 36 226 281,81 грн., а також листом НБУ про відсутність заборгованості за кредитним договором.

Представник власника майна - ОСОБА_7 підтримала клопотання про скасування арешту майна. Зазначила про те, що не допускається арешт майна банку, який віднесений до категорії неплатоспроможного. Такий арешт є штучним намаганням забрати предмет іпотеки.

Представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримали клопотання про скасування арешту майна з підстав наведених у клопотанні та представниками заявника в судовому засіданні.

Слідчий ГСУ СБ України Дячук Ю.В. заперечував з приводу задоволення клопотання про скасування арешту майна, оскільки досудове розслідування здійснюється, а необхідність у накладенні арешту на зазначене майно на даний час не відпала.

Слідчий суддя, вислухавши думку представників заявника - адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, слідчого ГСУ СБ України Дячука Ю.В., вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, матеріали клопотання про накладення арешту на майно (справа №761/22936/18, провадження 1-кс/761/15521/2015) в 1-му томі, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують ,що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12014160500008975 від 03.10.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.358 КК України.

Як вбачається з змісту постанови Правління Національного банку України №610 від 26 вересня 2014 року ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Крім того, відповідно до постанови Правління Національного банку України №67 від 30 січня 2015 року ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО».

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №19 від 30.01.2015 почато процедуру ліквідації ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.173 КПК України, не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Водночас, слід зазначити, що слідчому судді при накладенні арешту на майно ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО», а саме об'єкту нерухомого майна, Одеська обл., м. Одеса, вул.Паустовського, 19, не були достовірно відомі такі дані щодо визнання ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» неплатоспроможним і в його розпорядженні були відсутні відповідні рішення.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20 червня 2018 року арешт на об'єкт нерухомого майна, Одеська обл., м.Одеса, вул. Паустовського, 19, що належить ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» було накладено з метою можливої конфіскації майна як виду покарання.

Однак, відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Проте, в наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалах відсутні будь-які дані, щодо того, що ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» чи його посадовим особам оголошено про підозру в рамках вказаного кримінального провадження, а тому ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» не має та в силу положень КПК України не може мати статусу юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що до ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Крім того, слідчим суддею враховується, що ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» є цивільним відповідачем у справі відповідно до матеріалів кримінального провадження.

Разом з тим, як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів кримінального провадження, об'єкт нерухомого майна, Одеська обл., м.Одеса, вул. Паустовського, 19, що належить ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО», речовим доказом у кримінальному проваджені не визнаний.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту об'єкта нерухомого майна, Одеська обл., м.Одеса, вул. Паустовського, 19, яке належить ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО», на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання та представниками заявника в судовому засіданні.

Крім того слідчому судді не наведено додаткових переконливих доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Вирішуючи питання про скасування арешту майна слідчий суддя враховує загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу II КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки володільцем майна доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ «Порто-Франко» ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20.06.2018 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160500008975 від 03.10.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.358 КК України, підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ «Порто-Франко» ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 20 червня 2018 року, в рамках кримінального провадження №12014160500008975 від 03.10.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.358 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2018 в рамках кримінального провадження №12014160500008975 від 03.10.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.358 КК України, а саме на нежитлові приміщення загальною площею 522,5 кв.м. та підвальне приміщення загальною площею 62,9 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 19, що на праві власності зареєстровано за ПАТ «АБ «Порто-Франко» (код ЄДРПОУ 13881479, м. Одеса, вул. Ольгіївська, 8).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 16 липня 2018 року о 08 год. 50 хв.

Слідчий суддя М.С. Антонюк