Ухвала суду № 75345016, 04.07.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46795/17

Провадження № 1-кп/761/1072/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі - головуючого судді Циктіча В.М., за участі секретаря судового засідання Філь В.В., прокурора Агрби Д.Р., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Мешечка В.В., перекладача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 114 08, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Самтредіа Грузія, громадянин Грузії, грузин, який має середню освіту, у шлюбі не перебуває, в Україні без місця реєстрації, не судимий

обвинувачується за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України,

у с т а н о в и в :

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних злочинів.

Обвинувачений тримається під вартою, строк дії відповідної ухвали спливає 14.07.2018.

Враховуючи, що до вказаної дати судовий розгляд завершити неможливо, суд у порядку ст. 331 КПК України поставив на обговорення учасників судового розгляду питання доцільності продовження раніше застосованого до обвинувачення запобіжного заходу.

Прокурор вважав наявними підстави для продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки ризики неправомірної процесуальної поведінки останнього не зменшилися.

Зокрема, на переконання прокурора, існує ймовірність вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення; на думку прокурора, не виключається ризик переховування обвинуваченого від суду. Крім того, прокурор просив взяти до уваги, що залишаються недопитаними свідки обвинувачення, а також планується повторно допитати потерпілого, а тому ОСОБА_1, перебуваючи на свободі, може чинити незаконний вплив на них.

Захисник заперечував проти подальшого тримання обвинуваченого під вартою, оскільки, на його думку, підозра є необґрунтованою, про що прямо свідчать показання потерпілого, а також досліджені у судовому засіданні речові докази, ризики неправомірної процесуальної поведінки не доведені, належну поведінку обвинуваченого може забезпечити менш суворий запобіжний захід, оскільки у обвинуваченого є постійне місце проживання у м. Києві.

Обвинувачений підтримав позицію захисника, крім того запевнив суд, що не має наміру переховуватися від суду.

Суд, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження, дійшов висновку про таке.

На стадії досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК під час вирішення питання застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Під час судового розгляду і вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу оцінка обґрунтованості підозри не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом.

Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи не є можливою.

Проте, згідно з положеннями ст. 178 КПК суд під час вирішення питань, пов'язаних з застосуванням запобіжного заходу, серед іншого має оцінити вагомість наявних доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

У зв'язку з цим суд відмічає, що на цій стадії судового розгляду відсутні підстави для обґрунтованого висновку про очевидну непричетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих йому діянь.

Відповідна оцінка у силу вимог ст. 94 КПК може бути надана після дослідження судом всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу окремо та доказів у їх сукупності та взаємозв'язку.

На підставі положень ст.178 КПК суд під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого у місці його постійного проживання, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Отже, на цій стадії судового провадження підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання їм у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Покарання за вчинення інкримінованих обвинуваченому правопорушень за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 187 КК України визначено у виді позбавлення волі строком до десяти років.

Суворість покарання, на переконання суду, є вагомим чинником для спонукання обвинуваченого вжити заходів щодо переховування від суду.

Додатковою обставиною, яка, безумовно, сприяє вказаній неправомірній поведінці обвинуваченого є те, що він не має в Україні міцних соціальних зв'язків, є громадянином іншої держави, що надає йому додаткових можливостей для реалізації намірів переховування від суду.

Наявність у обвинуваченого соціальних зв'язків за межами України не зменшує вказаних ризиків, і певним чином підтверджує наявність ризику його переховування від суду поза територією України.

Сукупність наведених обставин приводить суд до висновку про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу.

Разом цим, сукупність досліджених судом доказів дає підстави для висновку про можливість визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок суду визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, суд вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 183, 184, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 по 02 вересня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_1заставу у сумі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105 720 (сто п'ять тисяч сімсот двадцять) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:

-прибувати до Шевченківського районного суду м. Києва з встановленою періодичністю;

-не відлучатися з місця проживання - АДРЕСА_1 без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

-носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Циктіч