Ухвала суду № 75344968, 07.06.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21117/18

Провадження № 1-кс/761/14326/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Філь В.В., прокурора Чернишенка П.О., захисника ПоправкаВ.М., підозрюваної ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 181 001 000 062 40, у якому

гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Києва, громадянка України, українка з середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштована, фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1, раніше судима, останній раз:

-25.01.2018 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Чернишенком П.О. клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Лисенка Д.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_2

На обґрунтування клопотання зазначено, що 05.06.2018 ОСОБА_2 повідомлена про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, яке за таких обставин.

ОСОБА_2 05.06.2018, перебуваючи у тролейбусі №18 на зупинці громадського транспорту «вулиця Обсерваторна» у м. Києві, таємно дістала з кишені ОСОБА_5 шкіряний гаманець, у якому знаходились грошові кошти у сумі 739 грн., пенсійне посвідчення та картка киянина на ім'я ОСОБА_5

Після цього, намагаючись покинути місце злочину, була затримана працівниками поліції.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи, що належну процесуальну поведінку підозрюваної зможе забезпечити менш суворий запобіжний захід.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваної ОСОБА_2 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

З огляду на зазначене слідчий суддя відмічає, що підозрювана не має сім'ї та утриманців, міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрювану від вчинення дій з метою переховування.

Крім того, характер інкримінованого підозрюваній злочину, що вчинений з метою власного збагачення та, враховуючи наявність у останньої судимостей відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києві від 25.01.2018, за яким покарання ОСОБА_2 не відбула, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_2, що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останньої.

Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду є реальним.

Крім того, враховуючи, що інкримінований злочин вчинений з корисливих мотивів, а також, що ОСОБА_2 офіційного та стабільного джерела доходів не має, слідчий суддя вважає, що не виключено, що здійснення злочинної діяльності було основним способом заробітку підозрюваної, тому ризик вчинення останньою іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

У той же час, слідчий суддя вважає, що вказаний стороною обвинувачення ризик незаконного впливу підозрюваної на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні матеріалами клопотання не доведений.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція ч.2 ст.185 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_2, передбачає позбавлення волі на строк до п'яти років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Лисенка Д.С. задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 03 серпня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32 000 (тридцять дві тисячі) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрювану наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві,прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч