Ухвала суду № 75344567, 03.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20374/18-к

У Х В А Л А

03 травня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Маленівській К.М., за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Німченка І.В., Мікуліна Д.М., Климовича О.О., захисників - Анікіна Д.С., Захарова А.В., підозрюваного - ОСОБА_3, розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Мікуліна Д.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Мікулін Д.М., розглянувши матеріали досудового розслідування за № 12013000000000507 від 27.08.2013 року, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосуванні до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави не менше трьохсот чотириста чотирьох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (606 128 000 грн.).

Клопотання обґрунтовано наступними обставинами.

Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 27.08.2013 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

Орган досудового розслідування вказує, що ОСОБА_3, своїми умисними протиправними діями вчинив організацію заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та скоїв організацію вчинення фінансової операції та правочину з коштами одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також дії, спрямовані на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, набуття, володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осі, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

Таким чином, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, підозрюється органами досудового розслідування в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

25.04.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, обґрунтовується органом досудового розслідування даними, які містяться у: показах свідка ОСОБА_5, наданих під час допиту слідчим суддею від 18.04.2014; протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 31.05.2010;показах свідка ОСОБА_7, наданих під час допиту слідчим суддею від 08.05.2014; висновку почеркознавчої експертизи №4769/10-11 від 16.07.2010; протоколі допиту свідка ОСОБА_8; протоколах допиту ОСОБА_9 від 18.05.2010; протоколах допиту Голови Національного Банку України ОСОБА_10 від 03.11.2010; протоколі допиту директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_11 від 04.11.2010; протоколі допиту ОСОБА_12 від 16.09.2013; протоколі допиту свідка ОСОБА_13; протоколах допиту свідків ОСОБА_14 від 10.05.2016 та ОСОБА_15 від 11.05.2016, від 08.07.2016; протоколах допиту свідків ОСОБА_16 від 20.12.2016, ОСОБА_17 від 20.12.2016 та ОСОБА_18 від 13.04.2018; протоколах допиту свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20; договорі про надання АО «Бріарей» правової допомоги ПАТ «Родовід Банк», датованим 01.07.2009 та додатками до нього; звітах по роботі за дорученням клієнта по стягненню заборгованості з ТОВ «Баски плюс 2004 рік» та пов'язаних з цим справами, датованим 10.11.2009, складеним відповідно до положень договору про надання правової допомоги від 01.07.2009; актах прийомки наданих послуг та взаєморозрахунків, датованим 19.11.2009, складеним на виконання договору про надання правової допомоги від 01.07.2009; виписках з особового рахунку АО «Бріарей»; висновках експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 1240/1241/14-33 від 06.03.2014, відповідно до якого, відтиски печатки від імені АО «Бріарей», у договорі про надання АО «Бріарей» правової допомоги ПАТ «Родовід Банк» від 01.07.2009 та акті прийомки наданих послуг та взаєморозрахунків від 19.11.2009, нанесені не в той час, яким датовані вказані документи.

Під час досудового розслідування встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини, якими обґрунтовується наявність вищевказаних ризиків зазначено наступне. Злочини, які інкримінуються ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду.

Таким чином, сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході досудового розслідування та зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання прокурори Німченко І.В., Мікулін Д.М., Климович О.О., підтримали подане клопотання, посилались на обставини у ньому викладені та наведене обґрунтування, звертаючи увагу на те, що підозра пред'явлена ОСОБА_3 є достатньо обґрунтованою, тяжкість покарання за вчинення кримінальних порушень у разі доведеності його вини сувора, і може вплинути на його подальшу поведінку та призвести до вчинення ризиків наведених у клопотанні та зазначених у ст. 177 КПК України.

Захисники - адвокати Анікін Д.С., Захаров А.В., підозрюваний ОСОБА_3О заперечували проти заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так сторона захисту вказувала на те, що пред'явлена підозра є явно необґрунтованою, письмові матеріали на які посилається сторона обвинувачення зібрані в порушення норм чинного законодавства. Також сторона захисту вказала на необґрунтованість пред'явленої підозри під час розгляду, відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості. Підозрюваний ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд розглянути можливість обрання будь-якого більш м'якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя вислухавши прокурорів Німченка І.В., Мікуліна Д.М., Климовича О.О., підозрюваного - ОСОБА_3, захисників - Анікіна Д.С., Захарова А.В., дослідивши додані до клопотання матеріали та надані під час судового розгляду документи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Згідно доданих до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 вказаних кримінальних правопорушень.

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності щодо вини підозрюваного, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для підозрюваного.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, зокрема санкція особливо тяжкого злочину передбачає покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність у нього родини.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Прокурор у клопотанні просить слідчого суддю при визначенні суми застави врахувати характер кримінального провадження, який ґрунтується на тому, що вчинені ОСОБА_3 злочини мають загальнодержавний простір діяльності; його умисні протиправні дії призвели до заволодіння ним грошовими коштами ПАТ «Родовід Банк» на загальну суму понад 344 мільйони гривень.

Прокурори Німченка І.В., Мікуліна Д.М., Климовича О.О., зазначили в засіданні, що просять розмір застави не менш ніж 606 128 000 грн.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, вік підозрюваного, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, і за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, визначеною ст. 182 ч. 5 п. 3 КПК України, та визначити підозрюваному заставу у розмірі 300 000 000 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- утримуватись від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочином;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Згідно ч.6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

На підставі вимог п. 6 ст. 206 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне вжити для належного утримання ОСОБА_3 з урахуванням стану його здоров'я.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 9, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 535 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Мікуліна Д.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, обчислювати з 25.04.2018 року по 23.06.2018 року, але не більше строку досудового розслідування.

Одночасно визначити ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити в сумі 300 000 000 (триста мільйонів) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 в разі внесення застави, зобов'язавши його прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (викликом), наступні обов'язки:

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- утримуватись від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочином;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23.06.2018 року включно, але не більше строків досудового розслідування.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України вжити необхідних заходів для належного утримання ОСОБА_3 з урахуванням стану його здоров'я.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 27.08.2013 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Підпалий