Рішення № 75343171, 04.06.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/4991/17

Номер провадження 2/676/314/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року Кам’янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Швець О. Д.

з участю секретаря - Ксьондз Р.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янець-Подільському цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.06.2008 року ОСОБА_2 згідно довідки по рахунку став клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк», ідентифікувашись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, отримав кредитну картку «Універсальна 55». Згодом відповідачу було переоформлено кредитну картку і згідно кредитного договору від 19.08..2010 р. відповідач отримав кредит в розмірі 9000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За час користування платіжною карткою відповідач не належним чином виконував свої зобов’язання за договором, станом на 10.09.2017 року утворилась заборгованість в сумі 34 965,95 грн., яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Представник відповідача в суді позов не визнав, заперечив проти його задоволення, мотивує тим, що відповідач кредитний договір з ПАТ «Приватбанк» не підписував, підвищення відсотків не погоджував, є учасником АТО, а тому проценти та пеня нараховані безпідставно, крім того заперечив проти задоволення позову з підстав спливу строку позовної давності.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи в повному обсязі, встановив наступне.

Судом встановлено, що 19 серпня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 9000,00 грн. зі сплатою 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своїумови договору.

19 серпня 2010 року відповідач власноручно склав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» для отримання кредитної картки. Із цієї анкети-заяви слідує, що відповідач надав згоду на те, що заява позичальника, разом з запропонованими банком Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між позичальником і банком договір про надання банківських послуг. У заяві також зазначено, що відповідач зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг,про що свідчить його підпис в заяві.

Таким чином твердження відповідача про неукладення кредитного договору між сторонами по справі суперечить наведеним нормам чинного законодавства і судом оцінюється критично.

З довідки ПАТ КБ «Приватбанк» вбачається, що відповідач 05.06.2008 року отримав платіжну картку № 4149 6053 7654 1579 з терміном дії до 06/12 та ПІН код. 28.07.2010 р. відповідач отримав платіжну картку № 5457 0920 2604 1792 з терміном дії до 07/14.

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_2 вбачається, що старт карткового рахунку відбувся 28.07.2010 року і відповідачу встановлений кредитний ліміт в розмірі 9000 грн.

Строк дії кредитного ліміту відповідав строку дії картки.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За правилом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільногозаконодавства.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента.

Відповідач зобов'язався на підставі п.2.1.1.5.5. погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7, а у разі невиконання зобов'язань за договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6 на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Пунктом 2.1.1.12.1 Правил сторонами погоджено, що зобов'язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів є борговим зобов'язанням.

Згідно довідки про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна» погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами в розмірі 7% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості) до 25 числа місяця, що слідує за звітним.

Відповідно до п.2.1.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, в при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п.2.1.1.12.9 Умов та правил, списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку (у тому числі з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі мінімального обов'язкового платежу.

Пунктом 1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що у випадку незгоди з ізміною правил та тарифів банку, позичальник зобов'язується звернутися в банк для розірвання цього договору і погасити виниклу перед банком заборгованість.

Згідно п.2.1.1.12.4 Умов та правил надання банківських послуг строки і порядок погашення по кредиту (кредитний ліміт) по кредитним картам з встановленим мінімальним обов'язковим платежем, а також овердрафта, наведений в довідці об умовах кредитування, яка є невід'ємною частиною договору. Платіж включає в себе плату за користування кредитом, передбачену тарифами і частину заборгованості по кредиту. Строк повергнення овердрафта в повному обсязі – протягом 30 днів з момента виникнення овердрафта. Строк погашення процентів по овердрафту – щомісячно за попередній місяць до 25-го числа. Строк погашення штрафу та пені - з дня нарахування.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому цим договором більшеніж 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та +5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії.

Матерілами справи встановлено, що ОСОБА_2 користувався кредитною картою № 5457 0920 2604 1792 , що підтверджується випискою по картці/рахунку, і відповідач в останнє поповнив картковий рахунок 28.04.2015 р на суму 124,26 грн.

Згідно розрахунку банку заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №б/н від 19.08.2010 року станом на 10.09.2017 року становить 34 965,95 грн. з них: 2 991,10 грн. заборгованість за кредитом, 26 857 грн. 87 коп. - за відсотками за користування кредитом, 2975 грн. 74 коп. - заборгованість за комісією та пенею, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1641,24 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач заперечив проти задоволення позову, мотивуючи спливом строку зверення з позовом до суду.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до Правил користування платіжною карткою на ній указано граничний строк дії (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле month).

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, якщо такі дії вчинено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Як вбачається із довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_2 (картрахунок № 5457 0920 2604 1792 від 28.07.2010) строк дії кредитної картки до 07/14 року, тому строк погашення кредиту по договору №б/н від 19.08.2010 року в повному обсязі наступив 31.07.2014 року.

Згідно виписки по рахунку № 5457 0920 2604 1792 відповідач 30.11.2014 року поповнив картковий рахунок на 500 грн. та 28.04.2015 року останній раз поповнив картковий рахунок на суму 124 грн. 26 коп., перервавши строк позовної давності.

За таких обставин твердження відповідача про сплив позовної давності є хибними.

Відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України» на території Луганської та Донецької областей розпочато антитерористичну операцію.

Зібраними у справі матеріалами підтверджується що ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до ч. 13 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 року № 94 визначено перелік документів, які підтверджують статус учасника бойових дій, зокрема: "Удостоверение" (при наявності штампу "Україна. Учасник бойових дій"), довідки, видані органами Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, Міністерства закордонних справ.

Пунктом 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України. Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брати безпосередню участь в антитерористичні операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року, дію вказаної частини поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Як вбачається з розрахунку та позовної заяви відповідач має заборгованість по кредиту за період часу з 19 серпня 2010 року по 10 вересня 2017 року.

Відповідно до довідки спецпідрозділу «Шахтар» МВС України у Дніпропетровській області від 01.08.2014 р. ОСОБА_2 перебував в спецпідрозділі «Шахтар» МВС України у Дніпропетровській області, котрий задіяний у проведенні антитерористичної операції у Луганській і Донецькій області з 17 червня 2014 р. по 01.08.2014 р.

Також, матеріали справи містять довідку від 06.10.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_2 перебував на дійсній військовій службі за контрактом у в/ч А3488 з 30.08.2017 по 23.12.2017 р.

Таким чином в зв'язку з наведеними нормами «Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року відповідач має права на пільги, передбачені цим законом з 30.08.2017 по 10.09.2017 р. та зменшення розміру відсотків до суми 26126,12 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те сааме правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правовоївідповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те сааме порушення – строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правовоївідповідальності за одне і те самепорушення.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором, тому суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитом яка складється із заборгованості за тілом кредиту - 2991 грн. 10 коп.; заборгованості за відсотками за користування кредитом – 26 126 грн. 12 коп., пеня - 1100 грн., а всього 30 217 грн. 22 коп.

Ускладі заборгованості нарахована сума 2975 грн. 74 коп. яка зазначена як сума пені та комісії. Але у наданій довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» не має комісії за супроводження кредиту, але передбачено нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Вимоги ч. 2 ст. 258 ЦК України про строк позовної давності є обов'язковими для суду, нарахування пені не може перевищувати одного року, незалежно від того, чи заявлено стороною про застосування строку позовної давності.

Тобто, стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Оскільки АТ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом 20 вересня 2017 року, право на стягнення пені з ОСОБА_2 з урахуванням річного строку позовної давності, виникло у банку з 20 вересня 2016 року.

Заборгованість за пенею за період з 20 вересня 2016 р. по 10 вересня 2017 р. становить 1200 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог (86,41 %) в розмірі 1382 грн. 70 коп.

Керуючись ст. ст. 260-265, 14, ЦПК України, ст. 526, 549, 550, 554, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору від 19.08.2010 року в сумі 30 217 грн. 22 коп. та 1382 грн. 70 коп.в відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 червня 2018 року