Вирок № 75340784, 17.07.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

692/903/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

при секретарях судового засідання - Соломка Л.М., Дем"яненко Н.М.,

за участі прокурора - Циганник А.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - Бичка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнобай кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2017 року за №12017250120000196 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, учасник бойових дій, ідентифікаційний номер в матеріалах відсутній, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 07.05.2017 року близько 23 год. перебуваючи на околиці села Жорнокльови Драбівського району Черкаської області , на грунті особистих неприязних відносин, що виникли на підставі того, що потерпілий ОСОБА_1 напередодні мав словесний конфлікт з матір"ю обвинуваченого ОСОБА_5, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс декілька ударів правою рукою в обличчя ОСОБА_1, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва, які відповідно до висновку експерта № 05-8-01/243 від 31.07.2017 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, в зв"язку з тривалим розладом здоров"я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, від давання показань відмовився.

Захисник Бичок В.І. заперечував вину свого підзахисного, посилаючись на її недоведеність стороною обвинувачення, просив виправдати.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 06 травня 2017 року у них з ОСОБА_2 в центрі села Жорнокльови біля магазину виник конфлікт, ОСОБА_2 вимагав вибачень за образи його матері, вдарив по обличчю та розбив дві губи. Намагався з ним помиритися, але обвинувачений продовжував погрожувати. Наступного дня з ОСОБА_6 він приїхав в центр села Жорнокльови, де знову зустріли ОСОБА_2 та ОСОБА_7. ОСОБА_4 почав висловлюватися нецензурною лайкою на його адресу і пред"являв претензії щодо образ матері. Бійки не було. Ввечері з ОСОБА_6 пішли відпочивати до гурту молоді на околиці села. Коли вони підійшти, там було близько 10 людей. ОСОБА_2 також був, почав ображати його незензурними словами і говорив, щоб ішов додому. Намагався не реагувати, але останній продовжував його ображати. Кілька разів розпочиналася бійка, але їх розтягували інші хлопці. Потім запропонував ОСОБА_2 відійти, на що той погодився. Відійшли на відстань близько 20 метрів, раптово відчув сильний удар в ліву частину обличчя, а саме в щелепу, після чого впав на землю, а ОСОБА_2 продовжував наносити йому удари. Потім залишив лежати на місці побиття. Після цього його товариш ОСОБА_6 відвіз його в село до зупинки, де він зайшов до родича Падалки, там і залишився ночувати. Три дні був вдома, думав, що зуби болять, а коли звернувся в лікарню, то виявилося, що в нього тріщина щелепи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що вона являється матір"ю потерпілого. Мати обвинуваченого ОСОБА_5 працює в магазині продавцем. Її син брав певні товари в борг і не віддав гроші. До неї подзвонила ОСОБА_9 і сказала, що в сина є борг. Коли вона зателефонувала до сина, то він підтвердив, що дійсно є борг і просив віддати. Гроші віддала, але продавець його не викрислила зі списку боржників. В подальшому ОСОБА_9 знову заявляла про те, що син винен кошти. Після конфлікту син розповів, що його побив ОСОБА_2. 10 травня 2017 року вони поїхали в м. Черкаси в лікарню, вночі його прооперували. 11 травня до неї подзвонив син і повідомив, що будуть робити другу операцію, після чого вона зателефонувала в поліцію. Пізніше 15 травня до неї приїхав сільський голова і сказав, що ОСОБА_2 хоче з ними зустрітися. Під час зустрічі ОСОБА_2 та його батько обіцяли допомогти з лікуванням, але коштів так і не надали.

Свідок ОСОБА_6 показав, що вдень 07 травня він з ОСОБА_1 поїхав в магазин по цигарки. Там зустріли ОСОБА_2, який почав кричати на ОСОБА_1, щось з приводу образ його матері. Він їх розбороняв, так як могла виникнути бійка. Ввечері з ОСОБА_1 вони поїхали гуляти на околицю с. Жорнокльови. ОСОБА_2 почав ображати ОСОБА_1. Потім ОСОБА_10 і ОСОБА_11 повідомили, що хлопці б"ються, просили розборонить. Повернувшись побачив, що на відстані близько двох метрів від нього ОСОБА_1 стоїть на колінах, а ОСОБА_2 біля нього і наносить удари кулаком в обличчя, бачив не менше трьох ударів. Відтягнув ОСОБА_2 і сів на нього зверху, ОСОБА_1 підняли інші хлопці. В подальшому хлопці відходили ще бились десь за вугол, шо там відбувалось не бачив. Потім він повіз потерпілого додому. Не бачив, щоб ОСОБА_1 бив ОСОБА_2.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що її син ОСОБА_4 в травні 2017 року приїхав з АТО у відпустку. Друзі запросили його погуляти, пішов та повернувся з гематомою на голові. Це було зафіксовано експертизою. В травні з 6 по 10 число в неї був конфлікт з ОСОБА_1, вона не хотіла давати йому пиво в борг, на що останній висловлювався нецензурною лайкою. Ввечері про це розповіла вдома чоловікові і сину. Після цього їй дочка говорила, що бачила як ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 на зупинці. Вказала, що вона з сім"єю потерпілого не зустрічалася Числа 13-14 травня син поїхав назад на службу, при цьому говорив, що все нормально.

Свідок ОСОБА_12 показав, що в с. Жорнокльови 7 травня він разом з друзями відпочивали, пізніше до них приєдналися місцеві жителі ОСОБА_6 та ОСОБА_1. Незабаром до них прийшов ОСОБА_2. Вони спілкувалися та вживали спиртні напої. Близько 23 годиною між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна перепалка. ОСОБА_6 провокував їх на бійку, говорив ОСОБА_1, щоб вдарив ОСОБА_2, після цього ОСОБА_1 вдарив останнього ногою по голові, в результаті чого він впав. Коли підвівся між ними почалася бійка. Хлопці їх розборонили.

Свідок ОСОБА_10 показала, що в травні 2017 року пізно ввечері відпочивали з друзями на околиці с. Жорнокльови. Пізніше до них приїхали ОСОБА_1 та ОСОБА_6. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла суперечка, попросили припинити, вони зупинилися. Потім почула удар, побачила як ОСОБА_1 з ОСОБА_2 качались по землі. Хто перший вдарив, воне не пам"ятає. Тілесних ушкоджень не бачила, так як було темно.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що працює сільським головою с. Жорнокльови Драбівського району. Оскільки село невелике, про бійку між хлопцями дізнався вже на наступний день. Пройшло два чи три дні, зателефонували з поліції. Повідомили про серйозність травм ОСОБА_1. Коли зустрів батька обвинуваченого, запитав чи йому відомо про бійку. Відповів, що відомо. Потім знову телефонували з поліції. Вирішив поїхати до сім"ї ОСОБА_2 та спробувати залагодити конфлікт між хлопцями. Говорив з ОСОБА_2 особисто, останній сказав, що вдарив ОСОБА_1 за образи матері. Вирішили їхали до ОСОБА_1. По дорозі зустріли батька обвинуваченого, поїхали разом. Вдома була мати ОСОБА_1, повідомила, що син в лікарні, перелом щелепи. ОСОБА_4 просив вибачення, батько сказав, що дасть 5000 грн. на лікування. Але в подальшому з"ясувалося, що коштів ніхто не давав, чому - не відомо.

Свідок ОСОБА_14 під час допиту в судовому засіданні зазначив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 напередодні бійки була сварка з приводу образ матері ОСОБА_2. Обвинувачений почав бить ОСОБА_1 по обличчю, давав ляпаси. Розтягнули їх. Ввечері 07 травня коли відпочивали на околиці села, де були також обидва хлопці, бачив, як вони почали битися. Хто був ініціатором бійки не бачив, хто як кого бив не пам"ятає. Їх швидко розтягли. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пішли далі битися, відійшли метрів на 5 чи 10. Після цього вечора ні з ким з хлопців не спілкувався. Через кілька днів від односельчан дізнався про наявність таких тілесних ушкоджень у ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що більше року тому в с. Жорнокльови ввечері відпочивав з молоддю, жарили шашлик. З ними також були ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Бачив лише закінчення бійки між хлопцями, як вони лежали на землі і їх розтягували. Куди пішли хлопці далі не бачив. В подальшому через кілька днів почув, що у ОСОБА_1 перелом щелепи.

Крім показань свідків, винність обвинуваченого в інкримінованому правопорушенні підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення:

- висновком експерта КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 05-8-01/243 від 31.07.2017 (матер. крим. пр а.с. 61-62);

- протокол проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 13.09.2017 (матер. крим. пр а.с. 114-116)

- висновок експерта КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 05-8-01/333 від 20.09.2017 (матер. крим. пр а.с. 121).

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності з точки зору їх достатності та взаємозв"язку, суд вважає, вина ОСОБА_2 доведена повністю, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.

При цьому суд враховує вимоги ст.65 КК України, а також роз'яснення, наведені у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7, згідно з якими при призначенні покарання суд повинен в повній мірі враховувати ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що він за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра, під наглядом лікаря-нарколога не перебуває, одружений, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий, учасник бойових дій.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання, передбачених ст.ст. 66-67 КК України, судом не встановлено.

На виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_2, згідно з якою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, а тому виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (а.с. 66-69).

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 122 КК України у виді 2 років обмеження волі.

Однак, враховуючи, позитивну характеристику обвинуваченого, висновки досудової доповіді, наявність на утриманні малолітнього сина, а також те, що позиція обвинуваченого визнавати чи не визнавати вину, та не надавати показання є його правом і не може бути поставлена йому у провину, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, та покласти на нього обов"язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 7353,67 грн. та моральної шкоди у розмірі 70000 грн. підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Щодо матеріальної шкоди, потерпілим не надано належних доказів на підтвердження всієї суми матеріальної шкоди, заявленої в цивільному позові в розмірі 7353,67 грн. Фіскальні чеки за 14.05, 16.05, 17.05.2017 року (а.с. 77, 78), а саме на придбання води "Моршинська", напою "Кока-кола", батону , зубної пасти та зубної щітки судом до уваги не приймаються, оскільки вказані товари не є медичними препаратами, і не використовувалися потерпілим для лікування. Також суд не приймає до уваги як неналежний доказ розписку ОСОБА_16 щодо витрат коштів в сумі 400 грн. на пальне при транспортуванні ОСОБА_1 до лікарні. Даний факт не може підтверджуватися лише поясненнями водія, а повинен доводитися належними доказами, які відсутні.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 6882,17 грн.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 70000 грн. слід зазначити наступне.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує факт психологічних переживань, душевних та фізичних страждань ОСОБА_1 з огляду на характер заподіяних йому тілесних ушкоджень, перебування у лікувальному закладі у зв'язку з спричиненими тілесними ушкодженнями, що на вказаний період часу змінило умови його повсякденного життя у гіршу сторону, вплинуло негативним чином на організацію подальшого життя, після перенесеного побиття він відчуває погіршення стану здоров"я, а тому, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що моральна шкода завдана ОСОБА_1 складає 10000 грн.

Визначений судом розмір відшкодування на думку суду відповідає характеру та обсягу фізичних і душевних страждань, яких зазнав потерпілий внаслідок вчинення обвинуваченим неправомірних дій.

Речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_2:

- періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6882,17 грн.матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди, а всього 16882,17 грн.

В решті вимог цивільного позову відмовити.

Документи, долучені до матеріалів судового провадження - залишити при матеріалах судового провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.М. Кваша