Ухвала суду № 75340199, 10.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження апел.суду №11-кп/790/1586/18 Головуючий 1 інстанції: Кочнєв О.В.

Справа суду 1-ї інстанції № 622/89/18

Категорія: ч.3 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.,

суддів Плетньова В.В., Люшні А.І.,

за участю секретаря Чернової І.С.,

прокурора Кочетова В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12017220310000568 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області Гончаренка А.М. на вирок Золочівського районного суду Харківської області від 15 лютого 2018 року, ухвалений стосовно ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст. 89 КК України судимостей не має, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнено, якщо він протягом 1 року випробувального строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов’язки, передбаченні п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

Арешт накладений на майно, а саме речовий доказ по даному кримінальному провадженню, на підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 19.12.2017 року, після набрання вироком законної сили визначено вважати таким, що припинив свою дію. .

Як зазначено у вироку, в ході досудового розслідування встановлено, що в період часу з 20.07.2017 року до 29.11.2017 року (точна дата під час досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_1, маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи при цьому корисливу мету отримання доходів незаконним шляхом, прибув до домоволодіння, розташованого за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Писарівка, вул. Лугова, 30, яке використовується як дачне потерпілою ОСОБА_2, та скориставшись відсутністю господарки та впевнившись в тому, що за обвинуваченим ніхто не спостерігає, подалавши паркан, опинився на територ`ї подвір`я потерпілої, після чого, піднявшись по сходах будинку на другий поверх, де шляхом злому навісного замка проник на горище будинку, та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, викрав велосипед марки «Форт», моделі «Магнум». Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, обернувши викрадене на свою користь, спричинивши тим самим потерпілій матеріальну шкоду у розмірі згідно з висновком товарознавчої експертизи №123 від 05.12.2017 року на загальну суму 3000,00 грн.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Харківської області Гончаренко А.М., просить вирок районного скасувати у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону та з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В свої апеляційних доводах прокурор вказує на те, що суд при ухваленні вироку, у мотивувальній частині послався не на обставини, безпосередньо встановлені ним і визнані доведеними, а на обставини, які були встановлені під час досудового розслідування.

Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вирок, на підставі норм ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Апеляційні доводи та вимоги заступника прокурора Харківської області щодо наявності у вироку порушень КПК України, на думку колегії суддів не позбавлені правових та фактичних підстав.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах апеляційної скарги прокурора, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю його доводів стосовно порушень вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України, оскільки суд у вироку послався лише на відомості, що були встановлені органом досудового розслідування.

Зокрема, відповідно до ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Однак, при складанні вироку судом першої інстанції порушені ці вимоги кримінального процесуального закону.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку суду, обвинувачення стосовно ОСОБА_3, яке визнано судом доведеним, не викладено, а лише зазначено про те, що встановлено досудовим розслідуванням.

Тобто, суд при ухваленні вироку послався не на обставини, безпосередньо встановлені ним і визнані доведеними, а на обставини, які були встановлені під час досудового розслідування.

Крім того, мотивувальна частина вироку, всупереч вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України, взагалі не містить змісту фактичних показань обвинуваченого ОСОБА_3 стосовно обставин події інкримінованого йому злочину. При цьому належить врахувати, що при застосуванні норм ч.3 ст.349 КПК України – єдиним доказом на підтвердження встановлених судом обставин є лише зміст показань обвинуваченого. Зазначена обставина є істотною, оскільки впливає на правильність висновків суду в частині правової кваліфікації дій обвинуваченого, що пов’язано з правильністю призначеного покарання. Формальне дослідження показань ОСОБА_3, неналежне з’ясування його процесуальної позиції під час судового розгляду, відсутність у мотивувальній частині вироку змісту його показань - свідчить про недотримання судом вимог норм ч.3 ст.349 КПК України, про що слушно вказував прокурор при апеляційному розгляді.

З огляду на викладене, вирок суду першої інстанції не можна вважати законним, обґрунтованим і вмотивованим, а встановлені під час апеляційного розгляду істотні порушення вимог кримінального процесуального закону є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та позбавляють суд апеляційної інстанції процесуальної можливості ухвалювати свій вирок.

Вказане свідчить про порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, зокрема вимог ст. 374 КПК України і такі порушення, на думку колегії суддів, є істотними. Обвинувальний вирок, у такому вигляді, без встановлення судом фактичних обставин справи – в будь-якому разі не може бути законним.

За таких обставин, вирок Золочівського районного суду Харківської області від 15 лютого 2018 року підлягає скасуванню у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону.

Колегія суддів дійшла висновку, що встановлені при апеляційному розгляді порушення кримінального процесуального закону є істотними, оскільки вони перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що, з урахуванням апеляційних вимог прокурора, обумовлює необхідність скасування оскаржуваного вироку.

Вирішуючи питання про подальший рух провадження після скасування вироку, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вимог п.2 ч.3 ст.374, ст. 370 КПК України про зміст мотивувальної частини обвинувального вироку та загальних засад судочинства не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п.1,2,15 ч.1 ст.7 КПК України - верховенство права, законність, а також забезпечення змагальності сторін та одночасно обґрунтованість і вмотивованість судового рішення, що передбачено як обов’язкові вимоги у ст. 370 КПК України.

Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» – є частиною національного законодавства.

З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, оскаржуваний вирок належить скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції .

Дотримуючись вимог норм ч.2 та 3 ст.415 КПК України, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на необхідність при новому розгляді ретельного дослідження доводів заступника прокурора Харківської області, вказаних у його апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404; 405; ст. 407 ч. 1 п. 6; ст. 409 ч.1 п.3; ст. 412 ч. 1; 418, 419 та главою 2 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора – задоволити.

Вирок Золочівського районного суду Харківської області від 15 лютого 2018 року, ухвалений стосовно ОСОБА_1– скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

______ ______ _____

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6