Постанова № 75340072, 16.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року

м. Харків

справа № 639/4730/17

провадження № 22ц/790/3857/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Кружиліної О.А,

суддів: Кіся П.В., Хорошевського О.М.,

імена (найменування сторін):

позивач - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

відповідач - ОСОБА_2

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 травня 2018 року в складі судді Єрмоленко В.Б.,

в с т а н о в и в:

08 серпня 2017 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі по тексту - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої доводи мотивувало тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 30 вересня 2006 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 3 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмір 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до пункту 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/tems/pages/70/, складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 05 липня 2017 року у розмірі 16 841,26 грн, з яких заборгованість за кредитом - 2 755,61 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 12 807,49 грн, а також штрафи: штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (відсоткова складова) - 778,16 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі в розмірі 1 600 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представником ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності, проте до таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального права, невірно застосувавши положення статей 257, 258 ЦК України.

Суд при ухваленні рішення ототожнив поняття «договір» та «платіжна картка», що є різними поняттями. Закінчення строку карти не свідчить про припинення договірних відносин.

Крім того, вважало, що нарахуванню підлягали суми, нараховані за останні три роки, тобто у межах строку позовної давності.

Крім цього, посилання суду першої інстанції на пропуск строку позовної давності свідчить про неповне з'ясування обставин справи під час дослідження доказів та невідповідність висновків суду цим обставинам.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Суд не звернув увагу на умови щодо подовження дії договору. Таким чином, зобов'язання, які не виконані у межах річного строку дії договору, при подовженні останнього продовжують існувати.

Відзиву на апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надійшло.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 367 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із положень статей 258, 266, 267, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України та свої висновки мотивував тим, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» обґрунтовані, проте, сплив позовної давності, який є підставою для відмови у позові, означає, що вже жодна вимоги не підлягає примусовому здійсненню за будь-якого розгляду суперечки, порушеної після цього моменту. Позивачем не надано доказів, коли саме та з яким строком дії була видана платіжна картка, чи була вона перевипущена та на який час.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів та зазначає наступне.

Судом установлено, що 30 вересня 2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 3 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, був повідомлений про зміст цих умов та Правил та про розміщення їх тексту на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», про що зазначено в самій анкеті.

Позивачем не доведено, що Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, приєднаний до позовної заяви, відрізняються від змісту відповідних Умов та Правил, розміщений на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк» у редакції, яка була чинною на момент підписання анкети-заяви.

Згідно з положеннями статей 634, 638 ЦК України, відповідач, підписавши анкету-заяву, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у зазначеній анкеті-заяві.

З наданих банком розрахунків вбачається, що відповідач порушив умови договору, не сплачував нараховані банком відсотки, не погашав взяту суму кредитного ліміту, унаслідок чого у позичальника виникла заборгованість в розмірі 16 841,26 грн, з яких заборгованість за кредитом - 2 755,61 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 12 807,49 грн, а також штрафи: штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (відсоткова складова) - 778,16 грн.

07 грудня 2017 року ОСОБА_2 подав до суду першої інстанції письмову заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позову за спливом строку позовної давності, та зазначав, що договір був укладений у 2006 році, та свою чинність втратив у 2009 році. Після спливу цього часу Банк нової картки йому не видавав, а тому відповідач вважав, що договірні відносини між сторонами були припинені саме у 2009 році.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно статей 526, 530, 610, частини 1 статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Сторони, як убачається з заяви позичальника, встановили строк повернення кредиту по вересень 2008 року включно.

Відповідно до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина 1 статті 261 ЦК України).

Як встановлено судом, банк звернувся до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у серпні 2017 року.

Згідно розрахунку заборгованості та виписки рахунку, 20 грудня 2010 року відповідач сплатив на погашення кредиту 771,21 грн. Інших дій з платіжною карткою відповідач не здійснював.

Позивачем не надано доказів продовження строку дії картки або отримання відповідачем у ПАТ КБ «ПриватБанк» нової кредитної картки з іншим строком дії, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14.

Оскільки дія картки закінчилась у вересні 2008 року, а позов подано 08 серпня 2017 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності, про застосування якої просив відповідач, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтованого відмовлено в позові за пропуском строку позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального і процесуального права.

За результатами розгляду апеляційної скарги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» суд апеляційної інстанції відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення з підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складене 16 липня 2018 року.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

О.М. Хорошевський