Ухвала суду № 75339199, 13.07.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м. Харкова

Номер провадження №1-кп/641/84/2018 Справа №641/2251/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Маньковської О.О., за участю прокурора - Жорняка М.С., захисника - адвоката Панасенко П.П., обвинуваченого - ОСОБА_2, секретаря - Лосковської А.В., при розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016220530004091 від 12.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016220530004091 від 12.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч.1, 2 ст. 187 КК України.

Захисником обвинуваченого - адвокатом Панасенко П.П. заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному, при цьому посилався на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК Укрїани, оскільки його підзахисний має відмінну характеристику, постійне місце поживання та реєстрації в м. Харкові, на утриманні має малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючого непрацездатну матір, яка потребує стороннього догляду, страждає на гіпертонічні хворобу І ступеня, раніше не судимий. Вважав, що застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту разом з застосуванням електронних засобів контролю дозволить відслідкувати та фіксувати його місцезнаходження, що унеможливить переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування. При цьому вважав, що прокурором не доведено ризиків, на підставі яких застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою його підзахисному. Вважав необґрунтованою підозру у вчиненому кримінальному правопорушенні його підзахисного, крім того, зазначив, що навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою. Таким чином, вважав можливим застосувати більш м'який запобіжний захід.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, при цьому зазначив що ОСОБА_2, обвинувачується вчиненні двох тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 5 років із конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, може продовжити злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, ризики, встановлені положеннями ст.177 КПК України, на цей час не змінились. Крім того, заперечував проти зміни запобіжного заходу ОСОБА_2 з підстав, зазначених з приводу вирішення питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника, заперечував проти продовження строку запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, оглянувши надані документи, дійшов наступного висновку.

Так, частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_2 ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.12.2016 р. застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, який в подальшому судом продовжувався.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 одружений, однак, зважаючи існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 двох тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується, що дає підстави вважати, що він може переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити злочинну діяльність, крім того, на цей час судом всі свідки не допитані, тому можливість здійснення тиску обвинуваченого на свідків продовжує існувати.

Таким чином, всі вказані обставини в сукупності виключають підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу в судовому засіданні не встановлено, та інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою на 60 днів.

Разом з тим, при розв'язанні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Панасенка П.П. щодо зміни запобіжного заходу його підзахисному, суд дійшов наступного.

Так, згідно положень ч. 1 ст. 201 КПК України, Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

В клопотанні про зміну запобіжного заходу, захисник обвинуваченого - адвокат Панасенко П.П., посилається на недоведеність прокурором підстав, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому ж, заявляє клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, який в тому числі, може бути застосований, при наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, суд враховує, що фактичні обставини, на які посилається захисник, що характеризують особу обвинуваченого, не спростовують обставини, які дають підстави вважати щодо існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Разом з тим, при посиланні захисника обвинуваченого щодо відсутності обґрунтованої підозри, слід зазначити, що «Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві та, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК, необхідно взяти до уваги позицію ЄСПЛ, відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».

Крім того, слід зауважити, що ЄСПЛ орієнтує національні суди при прийнятті рішення про продовження тримання під вартою розглянути альтернативні засоби забезпечення явки особи до суду. У рішенні у справі «Цигоній проти України» від 24.11.2011 ЄСПЛ встановив порушення п. 3 ст. 5 КЗПЛ у зв'язку з тим, що рішення судів про продовження строку тримання під вартою не містили належних і достатніх підстав для такого тримання та національні суди не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів. У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 ЄСПЛ констатував порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Тож, судом, при розв'язанні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Панасенка П.П. розглянуто можливість застосування альтернативного запобіжного заходу виді домашнього арешту разом з застосуванням електронних засобів контролю, проте, з підстав, наведених у висновку суду при вирішенні питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - суд вважає, що запропонований запобіжний захід захисником обвинуваченого - адвокатом Панасенком П.П. не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та враховуючи висунуте обвинувачення ОСОБА_2 у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Таким чином, клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Панасенка П.П. не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 183,197,199,331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Строк дії ухвали до 09 вересня 2018 року.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Панасенка П.П. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя- О . О . Маньковська