Рішення № 75337616, 16.07.2018, Карлівський районний суд Полтавської області

16.07.2018

єдиний унікальний номер справи 531/815/17

номер провадження 2/531/223/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, вимоги якого уточнені заявою від 21.06.2018, у якому просить стягнути з відповідача на їхню користь 2831,68 грн., що становлять інфляційні втрати (2440,66 грн.) та 3% річних від простроченої суми (391,02 грн.), які нараховані у зв’язку із виникненням боргу по оплаті наданих послуг з теплопостачання за період з 01.08.2014 по 01.06.2017 в сумі 7136,42 грн., оскільки борг сплачено відповідачем після подачі позову.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце його проведення. У наданій суду письмовій заяві представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився і не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надав. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином – за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 509 ЦК, а також ст. 11 цього Кодексу, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також з договорів, в результаті завдання шкоди, з результатів інтелектуальної чи творчої діяльності та з інших юридичних фактів.

Статтями 66-70 ЖК України, передбачено плату за користування житлом.

Згідно зі ст. 67 ЖК - плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їхні права та обов’язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги».

Частинами 1-3 ст. 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства; перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди); комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, крім встановлених Законом випадків. Безперебійний порядок надання послуги, встановлено також у п. 3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених 21.07.2005 року.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Обов’язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, частиною 3 ст. 20 даного Закону, покладено на споживача.

Аналіз викладених вище норм свідчить про обов’язок споживача оплатити надані послуги; хоча договір між сторонами в письмовому вигляді укладений не був, проте відповідач користувався наданими підприємством послугами і не відмовлявся від їх отримання.

Згідно з ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», на споживача також покладено обов’язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є комунальним підприємством, яке надає у тому числі і послуги з теплопостачання. (а.с. 8)

ОСОБА_1 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за послуги теплопостачання по споживачу ОСОБА_1 свідчить, що позивач надавав послуги за місцем проживання останнього, а відповідач надані послуги вчасно не оплачував, в результаті чого станом на травень 2017 існувала заборгованість - 7136,42 грн. (а.с. 5-6). Виходячи із заяви позивача про уточнення позовних вимог, копію якої було надіслано відповідачу, така заборгованість оплачена відповідачем 08.08.2017. При цьому нараховані позивачем інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми (а.с. 6-7) ОСОБА_1 не сплатив.

Право позивача на отримання 3% річних від простроченої суми, які становлять 391,02 грн. та суми боргу з урахуванням інфляційних втрат, що становлять 2440,66 грн., передбачене статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача є законною. Сплата боргу за надані послуги ОСОБА_1 не звільняє його від передбаченої ст. 625 ЦК України відповідальності.

Тому суд стягує з відповідача на користь позивача 2831,68 грн., що становлять інфляційні втрати (2440,66 грн.) та 3% річних від простроченої суми (391,02 грн.).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, в порядку ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений позивачем судовий збір – 1600 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 61 Конституції України, ст. ст. ст. 526, 549, 611, 1049, 1054, 1066, ст.1069 ЦК України, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП не встановлено, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», які розташовані в м. Полтава Полтавської області по вул. Комарова, буд. 2а, ідентифікаційний код 03338030, р/р №26034300010972 в філії – Полтавське обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк», МФО 331467, інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми боргу, що утворився в період з 01.08.2014 по 01.06.2017, які становлять 2831,68 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять одну гривню шістдесят вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП не встановлено, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», які розташовані в м. Полтава Полтавської області по вул. Комарова, буд. 2а, ідентифікаційний код 03338030, р/р №26034300010972 в філії – Полтавське обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк», МФО 331467, суму сплаченого судового збору, що становить 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Карлівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Лизенко