Ухвала суду № 75335700, 16.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/8747/18

Провадження № 1-кс/520/2772/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Марченко Я.А., за участю прокурора Найман Є.О., захисника підозрюваного - адвоката Татар В.Г., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області Ніколенко Ю.В., погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Найман Є.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рівне, Тарутинського району, Одеської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2018 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.04.2018 року о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_2, за попередньою змовою з невстановленою особою, визначив об'єктом свого злочинного посягання майно, яке належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, який проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Надалі, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, керуючись корисливими мотивами, шляхом підбору ключа, незаконно проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1 та шляхом зриву навісного замка проникли до кімнати, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_6 згідно договору оренди житлового приміщення, де реалізуючи свій злочинний намір заволоділи грошовими коштами у розмірі 7000 гривень та 800 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.04.2018 року складає 20942 гривні 76 копійок, які належать ОСОБА_6, чим спричинили йому матеріальну шкоду на загальну суму 27942 гривні 76 копійок, після чого, будучи застигнутими на місці скоєння злочину потерпілим ОСОБА_6, який разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 повернулися додому і намагалися відкрити вхідні двері, доводячи свій злочинний намір вирішили втекти з місця скоєного кримінального правопорушення. Потерпілий ОСОБА_6, знаходячись біля вхідних дверей зазначеної квартири і побачивши ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, які вибігали з квартири, усвідомлюючи для себе незаконні дії вказаних осіб, а саме незаконне їх перебування у квартирі, намагався перешкодити цим діям та затримати даних осіб, у зв'язку з чим він біля вхідної двері схопив невстановлену особу, з якою вступив у боротьбу, а в цей час ОСОБА_2 відштовхнув від себе дружину ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 намагався, невстановленим під час досудового розслідування предметом, нанести один удар в область тулуба, але не зміг це реалізувати, так як ОСОБА_6 ухилився і в той час невстановлена особа вирвалася з рук потерпілого та вони вдвох втекли з викраденим майном, отримавши можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд.

Слідчий звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання наявністю ризиків у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховання або спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на потерпілого та свідків.

В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі та просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, вказавши, що події відбулись в квітні місяці. З того часу зі сторони слідства не було ніяких зауважень до підозрюваного, останній з'являвся за викликом слідчого. Слідчий провів всі необхідні слідчі дії, було вручено повідомлення про підозру. Крім того, слідчий повідомив, що через тиждень до суду буде направлений обвинувальний акт. Ніяким чином не може впливати на свідків та потерпілого на досудовому розслідуванні, всі потерпілі та свідки надали свої показання. Не має наміру знищити речові докази. В частині вчинення іншого кримінального правопорушення, то підозрюваний раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, є малолітня дитина, тому будь-які ризики відсутні. З урахуванням викладеного просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби. Також захисником в судовому засіданні було надано характеристику на ОСОБА_2, документи, які підтверджують місце проживання підозрюваного та наявність у останнього родини.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з п. 99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов'язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 11.07.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в житло, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали, а саме: протокол огляду місця події, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протокол допиту та протоколи додаткового допиту потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_8, протокол пред'явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_6, протоколи допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9, протоколи пред'явлення для впізнання особи за фотозображеннями свідкам ОСОБА_7 та ОСОБА_9, протокол допиту свідка ОСОБА_10, протокол пред'явлення для впізнання фотозображень викраденого майна ОСОБА_8, протокол допиту свідка ОСОБА_11, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_10, протокол огляду абонентських з'єднань абонентського номеру НОМЕР_1, мобільного терміналу IMEI НОМЕР_2, яким користувався ОСОБА_2 у час можливого вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Враховуючи вагомість наявних доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, який є умисним, корисливим злочином проти власності, ймовірно вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням до житла особи, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у його вчиненні, а також ту обставину, що підозрюваний після можливого вчинення кримінального правопорушення місце можливого злочину залишив, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.

Разом з тим, встановлюючи існування вказаного ризику, слідчий суддя також враховує, що можливе кримінальне правопорушення було вчинено 10.04.2018 року, й з цього часу, підозрюваний сумлінно з'являється за викликами до слідчого. Крім того, слідчий суддя враховує, що першочергово розгляд клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було призначено на 13.07.2018 року, й підозрюваний за викликом в судове засідання з'явився. Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має малолітню дитину, з якою разом з цивільною дружиною проживає у квартирі, яка на праві приватної власності належить його рідній сестрі. Викладене, на думку слідчого судді, суттєво зменшує ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

В частині наявності ризику у вигляді можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя зазначає, що слідчим в клопотанні жодним чином не зазначається, в чому саме полягає можливе перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню, в яких проявах такі дії з боку підозрюваного можуть відбуватися, внаслідок чого слідчий суддя приходить до переконання, що вказаний ризик викладений стороною обвинувачення формально, без належного обґрунтування його наявності, що в цілому свідчить про необґрунтованість його існування.

Щодо доводів сторони обвинувачення про наявність ризику у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків, слідчий суддя приходить до переконання про формальність та необґрунтованість таких доводів, оскільки до матеріалів клопотання долучено наявні протоколи допиту потерпілих та свідків, протоколи додаткових допитів вказаних осіб, в яких останні неодноразово викладали відомі їм обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, будучи попередньо повідомленими про відповідальність за давання завідомо неправдивих показань. Крім того, в матеріалах клопотання наявні протоколи пред'явлення для впізнання за участю потерпілого та свідків, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення. В цілому, слідчий суддя знову ж таки акцентує увагу, що можливе кримінальне правопорушення було вчинено 10.04.2018 року, й будь-яких відомостей про здійснення в будь-якій формі незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків протягом тривалого часу досудового розслідування у слідчого судді не має. З огляду на викладене, враховуючи, що сторона обвинувачення взагалі не зазначає на яких конкретно осіб може бути здійснений підозрюваним незаконний вплив, та в зв'язку з існуванням яких обставин сторона обвинувачення прийшла до висновку про існування такого ризику, слідчий суддя приходить до переконання про формальність таких доводів сторони обвинувачення.

В частині доводів сторони обвинувачення про наявність ризику у вигляді можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає наступне. Так, слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, судимим не був, відомостей про наявність підозри щодо можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення у слідчого судді не має. Крім того, слідчий суддя враховує наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного, оскільки останній, хоча й не офіційно, але працює, має на утриманні малолітню дитину, з якою разом з цивільною дружиною проживає у квартирі своєї рідної сестри. Враховує також слідчий суддя й долучену в судовому засіданні захисником підозрюваного характеристику на ОСОБА_2 за місцем його зареєстрованого проживання, згідно якої за період фактичного проживання підозрюваний зарекомендував себе з позитивного боку, в виконком сільської ради скарги на нього не надходили. Викладене свідчить про недоведеність існування ризику у вигляді можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення та безпідставність таких доводів сторони обвинувачення.

Щодо ризику можливого знищення, приховання або спотворення підозрюваним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим також формально перерахований вказаний ризик, оскільки останнім у клопотанні не зазначено які конкретно речі підозрюваний може знищити, приховати або спотворити, а також з урахуванням існування яких обставин, слідчий дійшов до переконання, що підозрюваним після більш як трьох місяців з моменту можливого вчинення кримінального правопорушення, такі дії можуть бути вчинені. Враховуючи викладене, а також ту обставину, що стороною обвинувачення будь-яких доводів, а також дій, спрямованих на доведення існування такого ризику здійснено не було, слідчий суддя приходить до переконання про формальність та необґрунтованість таких доводів.

Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Враховуючи викладені доводи у сукупності, слідчий суддя приходить до обґрунтованого переконання, що стороною обвинувачення не було доведено, що наявним ризикам не можливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, серед яких, зокрема, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зокрема, при вирішенні питання про можливість застосування альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Як вбачається з клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, підозрюваний має постійне місце проживання на території м. Одеси, а саме підозрюваний разом з цивільною дружиною та малолітньою дитиною проживає у квартирі, яка на праві власності належить його рідній сестрі. Крім того, підозрюваний хоча й неофіційно, але працює, при цьому, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховуючи, що останній на утриманні має малолітню дитину, позбавить сім'ю необхідного заробітку. Крім того, слідчий суддя враховує відсутність будь-яких відомостей у слідчого судді про вчинення підозрюваним протягом часу досудового розслідування дій, спрямованих на можливе переховування підозрюваного від органів досудового розслідування.

Таким чином, з урахуванням викладеного, беручи до уваги, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання на території м. Одеси, неофіційно працює, має цивільну дружину, на утриманні має малолітню доньку, протягом часу досудового розслідування з'являється за викликами слідчого судді та сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявному ризику у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду можливо запобігти шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області Ніколенко Ю.В., погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Найман Є.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов'язавши його не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, у період часу з 21 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, строком до 11.09.2018 року, в межах строку досудового розслідування.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, наступні обов'язки:

-прибувати до СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-не відлучатися з м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора або суду, незалежно від стадії кримінального провадження.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язків покласти на ВКП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.