Вирок № 75332744, 17.07.2018, Бродівський районний суд Львівської області

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/534/15-к

Провадження №1-кп/439/18/18

"17" липня 2018 р. м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., прокурорів Трояновського Б.С., Замороза Р.В., Кошарко Ю.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Броди кримінальне провадження № 12014140160001044 від 21.12.2014 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, не має судимості,

за ч. 3 ст. 296 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов’язаним з опором представникові влади, який виконував обов’язок із охорони громадського порядку, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 296 КК України.

Так, 21 грудня 2014 року, близько 04.55 години, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в приміщені приймального відділення Бродівської центральної районної лікарні, умисно, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, не будучи обізнаним в галузі медицини, ображав медичних працівників лікарні: медичну сестру ОСОБА_3І, молодшу медичну сестру ОСОБА_4, лікарів ОСОБА_5, ОСОБА_6, які надавали першу медичну допомогу хворому ОСОБА_7, який автомобілем швидкої медичної допомоги, в супроводі ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, о 04.50 год. 21.12.2014 року доставлений в приймальне відділення лікарні в непритомному стані і потребував невідкладної медичної допомоги. Також він висловлювався про некомпетентність медичних працівників, чим перешкоджав їм належним чином надавати медичну допомогу хворому, на зауваження та прохання медичного персоналу про припинення неправомірних дій не реагував. У зв'язку із неможливістю належним чином виконувати обов'язки медичного працівника, зважаючи на впертість ОСОБА_1, медична сестра ОСОБА_3 о 05.30 год. викликала на місце події працівників Бродівського РВ ГУ МВС України. Коли в приймальне відділення Бродівської ЦРЛ прибули працівники Бродівського РВ ГУ МВС України - заступник начальника СДІМ ОСОБА_10, ДІМ ОСОБА_11, слідчий Бегоулова Л.В. та оперуповноважений СКР ОСОБА_12, то ОСОБА_1 продовжував в брутальній вульгарній формі ображати медичний персонал лікарні та на зауваження працівників міліції не реагував, а навпаки, почав брутально, в нецензурній формі висловлювати образи на їхню адресу, погрожувати звільненням з роботи. У відповідь на вимогу заступника начальника СДІМ ОСОБА_10 про припинення хуліганських дій ОСОБА_1 умисно, діючи особливо зухвало, наніс йому один удар рукою в голову, спричинивши остатньому фізичний біль. Надалі, з метою припинення хуліганських дій до ОСОБА_1 застосовано заходи фізичного впливу та спеціальний засіб - кайданки, в ході застосування яких ОСОБА_1 чинив активний фізичний опір працівникам міліції - відштовхував від себе, намагався вирватись і втекти. Однак, працівниками міліції опір ОСОБА_1 подоланий, і він видалений з приміщення приймального відділення Бродівської лікарні.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 21.12.2014 року він перебував у нічному клубі "Бродвей", що у м. Броди. Вранці, коли він вже планував йти додому та стояв на виході з клубу на сходовій клітці, прибігла від гаражів працівниця клубу "Бродвей", яка сказала, що біля гаражів лежить хлопець у калюжі без зовнішнього одягу, та попросила хлопців допомогти йому. Він, а також ще один хлопець - охоронець із клубу, намагались підвести хлопця, який дійсно лежав без свідомості. Він викликав швидку медичну допомогу, а також дзвонив у міліцію. Приїхала карета швидкої медичної допомоги та забрала хворого. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були поряд, супроводжували хворого хлопця у кареті швидкої медичної допомоги. Коли прибули у Бродівську ЦРЛ, то допомогли санітаркам доставити хворого у приймальне відділення. Медичні працівники попросили їх залишитись та записали їхні прізвища. У приймальному покої хворий лежав без свідомості на ношах, йому ніхто не приділяв уваги, а тому він (ОСОБА_1) зробив зауваження медичним працівникам, оскільки мокрий одяг із нього ніхто не знімав. Після цього медичні працівники зняли із його (ОСОБА_1) допомогою мокрий одяг із хворого. Хтось із медичних працівників викликав працівників міліції, оскільки особа хворого була невідома і такий хворий був без свідомості. Коли приїхали працівники міліції, то відразу почали його провокувати. Коли працівник міліції ОСОБА_10 попросив його вийти із приміщення приймального покою і він вже мав намір вийти, в цей момент ОСОБА_10 раптово наніс йому удар в голову, від чого з нього злетіли окуляри, які впали на землю і розбились. Після чого його кинули на землю та надягнули кайданки. Чому працівники міліції застосували до нього силу, йому невідомо. Припускає, що це була вказівка начальника СВ Бродівскього РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_13, оскільки із ним у нього склались неприязні стосунки. Вважає, що усі докази у справі сфальсифіковані. У цей вечір, напередодні вказаних подій, він вживав алкоголь, але не більш одного бокалу пива. У приміщенні приймального покою Бродівскьої ЦРЛ він поводив себе адекватно, ні до кого вульгарно не висловлювався. Вважає, що свідки дали неправдиві покази з приводу того, що він заважав їм працювати, нецензурно висловлювався.

Незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю доведена зібраними доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що працює лікарем приймального відділення Бродівської ЦРЛ і лікарем Зборівської ЦРЛ. 21.12.2014 року вночі, близько 05 години у приймальне відділення Бродівської ЦРЛ доставили чоловіка, який був у непритомному стані. Його привезла швидка у супроводі трьох чоловіків. Він одразу наказав медсестрі викликати чергового лікаря реаніматолога та почав надавати допомогу цій людині та попросив, щоб один із трьох хлопців залишився, а інші усі вийшли. Таке прохання обурило ОСОБА_1 і він почав хамити медичним працівникам, виражаючись при цьому голосно нецензурною лексикою. Пацієнта відвезли у іншу кімнату, де йому медичні працівники промивали шлунок. Туди ж увірвався ОСОБА_1, який почав ображати усіх присутніх, голосно і непристойно виражатися, чим заважав присутнім медпрацівникам надавати допомогу пацієнтові. Інші двоє хлопців прохання лікаря виконали та покинули приймальний покій та стояли в коридорі. У зв’язку із тим, що ОСОБА_1 на зауваження не реагував, голосно і нецензурно виражався на адресу медичних працівників, заважав медпрацівникам виконувати свою роботу, хтось із медсестер викликав працівників міліції. Коли прибули працівники міліції, ОСОБА_1 знаходився в приймальному відділенні. Працівники міліції почали заспокоювати його, але він продовжував виражатись нецензурно та висловлювати свої претензії на адресу працівників міліції. Коли працівник міліції ОСОБА_10 попросив його покинути приймальний покій, ОСОБА_1, який сидів на кріслі і відмовлявся покидати кабінет, різко встав та наніс удар ОСОБА_10 рукою в голову. Працівники міліції відразу повалили ОСОБА_1 на землю. Він шарпався, виривався, тому він (ОСОБА_5) допомагав працівник міліції втримати його і тримав за ноги. Далі наділи на ОСОБА_1 кайданки. А він, як лікар приймального відділення, за скеруванням працівників міліції, які прибули у Бродівську ЦРЛ провів медичний огляд на стан сп’яніння та встановив, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп’яніння, про що склав відповідний висновок. Після цього працівники міліції разом із ОСОБА_1 покинули Бродівську ЦРЛ;

- показаннями потерпілого ОСОБА_10, який в судовому засіданні показав, що працював заступником сектору ДІМ Бродівського РВ ГУМВС України у Львівській області. 20.12.2014 року він заступив у добовий наряд. Вранці 21.12.2014 року медсестра Бродівскьої ЦРЛ телефоном повідомила чергового, що троє осіб вчиняють хуліганські дії у лікарнні. За викликом у Бродівську ЦРЛ виїхала слідчо-оперативна група у складі: ОСОБА_10, ДІМ ОСОБА_11, слідчого Бегоулової Л.В. та оперуповноваженого ОСОБА_12 Прибувши у лікарню та зайшовши у приймальний покій вони побачили, що там були присутні лікар ОСОБА_5, медсестра ОСОБА_3 та ще троє осіб, серед яких був ОСОБА_1 Вказані троє осіб голосно нецензурно виражалися. На зауваження працівників міліції двоє невідомих осіб відреагували та заспокоїлись, а ОСОБА_1 поводив себе вкрай агресивно, нецензурно виражався, погрожував усім присутнім. Лікарі попросили вивести усіх сторонніх осіб за межі приймального покою і лікарні, оскільки вони заважають їм працювати. Тому він (ОСОБА_10Я.) попросив ОСОБА_1, який знаходився на посту медсестри, вийти, відкривши при цьому вхідні двері, і в цей момент ОСОБА_1 наніс йому удар правою рукою у ліву частину голови. ОСОБА_10, а також інші працівники міліції здійснили загин руки за спину та наділи кайданки ОСОБА_1 Відразу на місці ОСОБА_1 оглянув лікар ОСОБА_5, який встановив, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп’яніння, про що склав відповідний висновок. Після цього ОСОБА_1 вивели за межі лікарні, де з нього зняли кайданки та відпустили;

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні пояснила, що працює медсестрою приймального відділення Бродівської ЦРЛ. 21.12.2014 року вона була на нічному чергуванні. Вранці цього дня у приймальне відділення каретою швидкої допомоги було доставлено в непритомному стані хлопця, якого вона та молодша медсестра ОСОБА_4 ношами завезли у приймальний покій. У цьому їм допомогли троє хлопців, які супроводжували хворого. Про доставленого хворого повідомили чергових лікарів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_14 із хлопців, які супроводжували хворого, а це був ОСОБА_1, почав голосно нецензурно лаятись та ображати медичних працівників, висловлюючи своє незадоволення тим, як надається хворому медична допомога. Тим самим ОСОБА_1 заважав лікарям та медсестрам надавати допомогу хворому, а тому хворого завезли у маніпуляційну кімнату, куди стороннім особам входити не можна. Однак, ОСОБА_1 постійно вривався туди, продовжуючи голосно нецензурно лаятися, погрожувати і ображати медичних працівників. ОСОБА_1 вів себе зухвало. Вона викликала працівників міліції, бо хворий був у непритомному стані. Коли вони приїхали, ОСОБА_1 знаходився на медсестринському пості приймального покою, який сполучений із маніпуляційною кімнатою і продовжував свої дії. Вона попросила працівників міліції вивести ОСОБА_1, оскільки він заважає медичним працівникам. ОСОБА_10 зробив зауваження ОСОБА_14, щоб він заспокоївся і вийшов із кабінету, на що останній наніс удар рукою в голову ОСОБА_10 Безпосередньо удару вона не бачила, оскільки в цей момент була зайнята наданням медичної допомоги хворому, однак бачила, як на ОСОБА_1 надягають кайданки;

- показаннями свідка ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що працює у Бродівській ЦРЛ молодшою медсестрою. 21.12.2014 року вночі каретою швидкої допомоги доставлено хворого у супроводі трьох невідомих хлопців, серед яких був ОСОБА_1, які допомогли донести хворого у приймальний покій та роздягнути його, оскільки той був у мокрій одежі та без свідомості. Лікар ОСОБА_15 надавала хворому допомогу. Весь цей час хлопці вели себе зухвало, голосно нецензурно висловлювались. ОСОБА_1 висловлював погрози, голосно нецензурно лаявся, висловлював різноманітні образи на адресу медсестер і лікарів. Це все відбувалось дуже голосно, на що вона неодноразово робила зауваження та вказувала, що це лікарня, і тут є хворі пацієнти, яким потрібен спокій. Однак, ОСОБА_1 на це не реагував, а далі продовжував висловлювати образи та нецензурно лаятись. ОСОБА_1 постійно вривався у процедурний кабінет, при цьому продовжуючи голосно кричати, висловлюючи своє незадоволення роботою лікарів та заважав лікареві надавати допомогу хворому. Тоді ОСОБА_3 викликала працівників міліції. Згодом прийшла мама хворого, він прийшов до тями і пішов з мамою додому;

- показаннями свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що працює на посаді завідуючої відділення анестезіології та реанімації Бродівської ЦРЛ. 21.12.2014 року вона чергувала у лікарні. Її вночі покликав черговий персонал у приймальне відділення, де повідомили, що доставлено хворого у непритомному стані. Цього хлопця супроводжували троє чоловіків, серед яких був ОСОБА_1 Вони повідомили, що хворого не знають, але з урахуванням того, що вони його знайшли і доставили в лікарню, то вважали, що можуть бути присутніми у лікарні під час надання йому допомоги. За зовнішнім виглядом усі вони були схожі на п’яних. Оглянувши хворого, ОСОБА_6 встановила, що він перебував у стані алкогольного сп’яніння, а тому прийняла рішення промити шлунок пацієнтові. Для цього були залучені медичні сестри. Коли хворому надавали медичну допомогу, троє чоловіків перебували в приміщенні приймального відділення лікарні. Вони вели себе агресивно, зухвало, не реагували на зауваження медиків. Найбільш активним був ОСОБА_1 Він голосно нецензурно лаявся, хамив, висловлював образи, погрози на адресу лікарів та медсестер, постійно вривався у відділення, де надавалась допомога хворому. Такими діями хлопці заважали працівникам лікарні, тому їх неодноразово просили покинути лікарню, проте, вони не реагували. Саме тому хтось із медпрацівників викликав міліцію. Коли приїхали працівники міліції, то ОСОБА_1 відмовлявся вийти із приміщення процедурного кабінету. На пропозицію працівників міліції покинути кабінет, ОСОБА_1, який вже в цей час знаходився на медсестринському пості, що з’єднаний із приміщенням процедурного кабінету, продовжував лаятись та почав розмахувати руками і раптово наніс удар одному із працівників міліції, а саме ОСОБА_10 Після чого працівники міліції наділи ОСОБА_1 кайданки, а лікар ОСОБА_5 провів медичний огляд на стан сп’яніння;

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка в судовому засіданні пояснила, що на той час (21.12.2014 року) працювала оперуповноваженим карного розшуку Бродівського РВ ГУМВС України у Львівській області. 21.12.2014 року вона перебувала у добовому наряді. Вранці цього дня з чергового відділення поступило повідомлення, що у Бродівській ЦРЛ хлопці заважають лікарям надавати медичну допомогу хворому. На місце виїхала слідчо-оперативна група, у склад якої входила і вона. Прибувши у приймальне відділення лікарні вона побачила трьох хлопців, які були з вигляду п’яними. Серед них був ОСОБА_1, він голосно нецензурно лаявся і кричав у приймальному відділенні, погрожував медперсоналу звільненням, сидів на місці лікарів. Працівники міліції ОСОБА_11 та ОСОБА_10 намагались заспокоїти ОСОБА_1С, однак, останній був дуже збуджений і поводив себе вкрай агресивно. ОСОБА_10 в черговий раз зробив зауваження ОСОБА_14 та попросив його заспокоїтись, не заважати лікарям, який у відповідь раптово, без будь-якої причини наніс удар правою рукою у голову ОСОБА_10 Удар прийшовся у вухо. На такі дії працівники міліції миттєво відреагували, заламавши руки ОСОБА_1 та надягли на нього кайданки;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що він працює ДІМ Бродівського РВ ГУМВС України у Львівській області та 21.12.2014 року був у слідчо-оперативній групі та перебував у добовому наряді. Вранці поступив виклик у РВ та черговий повідомив, що троє невідомих хлопців заважають лікарям надавати медичну допомогу хворому. У лікарню прибула слідчо-оперативна група. У приймальному покої лікарні вони побачили трьох осіб, серед яких був ОСОБА_1 Двоє із вказаних осіб поводили себе нормально, а третій - ОСОБА_1, вів себе неадекватно, оскільки голосно нецензурно лаявся, висловлював різноманітні образи та погрози, чим заважав лікарям надавати допомогу хворому. Працівники міліції робили зауваження та намагались його заспокоїти. ОСОБА_1 знаходився на посту медсестри, який поряд із процедурним кабінетом, та сидів на стільці лікаря. В один момент, коли ОСОБА_10 в черговий раз зробив зауваження ОСОБА_1, останній підвівся та наніс удар правою рукою в голову ОСОБА_10 Після чого він, разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_12 наділи ОСОБА_1 кайданки;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції, що складений о 05 год. 35 хв. 21.12.2014 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши їх у своїй сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження у судовому засіданні. Його дії вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов’язаним з опором представникові влади, який виконував обов’язок із охорони громадського порядку.

Невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину суд розцінює як таке, що спрямоване на уникнення від відповідальності та відкидає показання обвинуваченого ОСОБА_1 як такі, що спростовані послідовними показаннями свідків та потерпілих. Підстав для обмови ОСОБА_1 свідками суд не вбачає

Обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; обставину, яка обтяжує покарання та відсутність обставин, які пом'якшують покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме, що він не має постійного місця роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано інкримінований злочин.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Частиною 1 статті 76 КК України визначено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місяця проживання, роботи або навчання.

На підставі викладеного, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та позитивної характеристики обвинуваченого, усіх вищенаведених обставин справи, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому потрібно призначити у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, тобто зі звільненням від відбування покарання, одночасно поклавши на нього обов’язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_10, пред’явлено цивільний позов до ОСОБА_1, у якому позивач просить стягнути в його користь завдану злочином моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що в результаті злочину, що вчинений ОСОБА_1, йому було спричинено моральну шкоду, яка полягала у фізичному болі та стражданнях, які потерпілий зазнав в результаті нанесення йому удару. Стверджує, що змушений був приймати лікарські засоби, втратив нормальний здоровий сон, що негативно відбивалося на його роботі.

Суд, дослідивши цивільний позов, приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки на підтвердження своїх вимог потерпілий суду не надав жодного доказу, незважаючи на те, що згідно із вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень. Окрім того, він у своєму позові вказав про обставини, які є абсурдними – «…шкода нанесена мені як жінці, як матері і в присутності неповнолітньої дитини».

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не застосовано.

Витрат на залучення експерта немає.

Керуючись ст. 373, 374, 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробовуванням, з іспитовим строком два роки, поклавши на нього обов’язки відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

-періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_10 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя