Ухвала суду № 75332725, 27.06.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6097/18 1-кс/335/4999/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., за участю секретаря Ведмедьової В.В., прокурора Соловей Т.М., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений офіційно не працевлаштований, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого:

- 05.04.2002 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з випробувальним строком 2 роки;

- 31.10.2007 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про Амністію», звільнений від відбуття покарання;

- 12.03.2008 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним строком 1 рік;

- 30.10.2008 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з випробувальним строком на 3 роки;

- 17.11.2008 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 22.01.2009 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі строком;

- 16.04.2009 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 20.04.2011 року умовно-достроково звільнений з Вільнянської ВК (№20) Запорізької області, невідбутий строк 1 рік 1 місяць 17 днів;

- 18.03.2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі п. 5, 6, 7, 8 ч. 6 ст. 284, ст. ст. 288, 314, 372 КПК України, кримінальне провадження закрито у зв’язку з відмовою від обвинувачення;

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080060001379 від 31.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 31 травня 2018 року, приблизно о 05 годині 45 хвилин, ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з проникненням в інше приміщення, діючи повторно з корисливих мотивів, знаходячись на території гаражного кооперативу «Опора», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Верхня, 4-а, за допомогою кутової шліфувальної машини (болгарки) зрізав петлі воріт гаражу №71, зняв ворота та проник до вказаного гаражу. З приміщення гаражу ОСОБА_3 таємно викрав лавку сірого кольору вартістю 2049 гривень 44 копійок, тканинну сітку для намету вартістю 1101 гривень 83 копійок, та металеві ворота гаражу вартістю 3633 гривень 33 копійок, що належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 6784 гривень 60 копійок.

27.06.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка та потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернулася до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просить його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували, захисник просила застосувати до підозрюваного більш м’який запобіжний захід.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080060001379 від 31.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у якому 27.06.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, та дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров’я, відсутність міцних соціальних зв’язків, наявність на утриманні малолітніх дітей, який раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, має постійне місце проживання.

Виходячи з того, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування, та, виходячи з відсутності у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, приходить до висновку про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_2 злочину, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_2 намірів перешкоджати проведенню досудового розслідування, однак з урахуванням обставин вченення злочину та наданих матеріалів клопотання приходить до висновку про недостатність таких характеристик для оцінки поведінки підозрюваного належною при застосуванні більш м’якого запобіжного заходу.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

У зв’язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, розмір якої у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2018 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року складає 1762 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України строк дії запобіжного відносно підозрюваного ОСОБА_2 слід обчислювати з дня його застосування – з 27.06.2018 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 до 25.08.2018 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.08.2018 року включно, який обчислювати з 27.06.2018 року.

Встановити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу – застава ОСОБА_2 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_2 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов’язки, що покладаються у зв’язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 25.08.2018 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: В.В. Калюжна