
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 629/1442/18Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.
суддів: П'янової Я.В. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання - Струкової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 229 КАС України, у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.05.2018р. (суддя Кращук Т.О., Лозівський міськрайонний суд Харківської області) по справі № 629/1442/18 за позовом ОСОБА_1 до Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використання та охороною земель; третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.02.2018 р. № 37-ДК/0031По/08/01/-18.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.05.2018р. було задоволено позов ОСОБА_1 до Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використання та охороною земель третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу та виклав свій погляд на обставини справи, та просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до вимог ст. 6,10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" була проведена перевірка з питань дотримання земельного законодавства про використанні земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів.
В ході перевірки перевіряючими було встановлено, що земельна ділянка приватної форми власності відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, земельна ділянка розташована поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 за межами населених пунктів. Згідно проекту організації території земельних часток (паїв) вище зазначена земельна ділянка має площу 7,0741 га. Зазначена земельна ділянка розташована поруч з земельними ділянками з кадастровим номером НОМЕР_3 НОМЕР_2 в одному контурі № 9.
Земельна ділянка за кадастровими номерами НОМЕР_3 НОМЕР_2 використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування сільськогосподарських культур) на підставі договорів оренди з власниками земельних часток (паїв) ТОВ "Лозівстке ХПП" в особі керівника ОСОБА_1
Під час проведення обстеження перевіряючими було виявлено, що на вказаній земельній ділянці проведено посів сільськогосподарської культури - озимої пшениці . Земельна ділянка використовується ТОВ "Лозівстке ХПП" без документів , що посвідчують право власності чи користування нею.
За результатами перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.02.2018 р. № 37-ДК/0029П/07/01/-18 разом з цим, 21.02.2018 р. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення № 37-ДК/0031ПО/08/01-18, яким було визнано винним ОСОБА_1 та застосовано штраф у розмірі 340 грн.
Не погоджуючись з зазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення № 37-ДК/0031ПО/08/01-18, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області як суб'єктом владних повноважень, не було доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
З наданої до суду апеляційної інстанції копії протоколу вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення було складено 14.02.2018 року за відсутністю ОСОБА_1 - особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Докази того, що позивача було повідомлено до дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Крім цього в протоколі про адміністративне правопорушення від 14.02.2018 року:
- не вказаний документ, що засвідчує особу, що не дає можливості ідентифікувати особу порушника та ідентифікаційний код,
- не вірно вказано місце проживання/реєстрації особи, що притягується до адміністративної відповідальності;
- відсутні прізвища, адреси свідків;
- пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності; Відомостей про роз'яснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності її прав, відповідно до ст. 268 КУпАП;
- відсутній підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності або засвідченої свідками, відмови від підпису протоколу;
- відсутня відмітка про направлення протоколу поштою особі, що притягується до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи незгоду позивача з вчиненим адміністративним правопорушенням відповідач мав навести докази в підтвердження факту порушення позивачем ст.53 КУпАП.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, зазначена норма встановлює певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП України є, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, а також інші документи.
Колегія судів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь які докази, що свідчать про вчинення позивачем правопорушення, зокрема план-схема земельної ділянки (на яку посилається перевіряючий в акті перевірки), тобто відповідачем не було надано жодних доказів в підтвердження факту порушення позивачем вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Крім того колегія судів звертає увагу на те, що, акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення відповідачем не було надано до суду першої інстанції.
Постанова про накладання адміністративного стягнення від 21.02.2018 року була винесена за відсутності позивача, без повідомлення про дату, місце та час розгляду адміністративної справи.
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів вважає постанову такою, що складена з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що постанова державного інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використання та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 37-ДК/0031По/08/01/-18 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі - закриттю.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що оскаржувана постанова від 21.02.2018 р. не відповідає критеріям п.1,3 ч.3 ст. 2 КАС України, оскільки відповідачем не надано до суду безспірних доказів які б свідчили про те, що під час провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ним виконані вимоги закону, тобто оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений КУпАП, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.05.2018 по справі № 629/1442/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді Я.В. П'янова В.А. Калиновський
Судове рішення № 75331916, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 629/1442/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: