Ухвала суду № 75330378, 11.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/858/18 Справа № 179/1294/18 Слідчий суддя - Ковальчук Т.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 року

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кононенко О.М.

суддів Коваленко В.Д., Кондакова Г.В.

за участю :

секретаря судового засідання Білої А.А.

прокурора Краснюкова А.О.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши 11 липня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадження № 12018040470000379 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого без реєстрації за адресою: Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Історична, буд. 49, раніше судимого:

- 16.03.2006 року Магдалинівським районним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

- 01.12.2006 року Магдалинівським районним судом за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;

- 15.03.2016 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. 15.06.2016 року ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області зараховано термін попереднього ув’язнення з 05.03.2016 року по 15.06.2016 року за ч. 5 ст. 72 КК України, 18.01.2018 року звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 10 місяців 14 днів, доставлений до суду після фактичного затримання 26.06.2018 року о 14 годині 00 хвилин без ухвали слідчого судді,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року клопотання слідчого Магдалинівського ВП Новомосковського ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 24 серпня 2018 року 14 години 00 хвилин, з визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 88100 грн. та покладанням на підозрюваного процесуальних обов’язків у разі внесення застави.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ризики, на які посилався прокурор, обґрунтовуючи необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, знайшли своє підтвердження.

Зазначає, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, за які передбачені покарання від трьох до шести років позбавлення волі, а також підозрюваний не має постійного місця проживання. Крім того ОСОБА_2 вчинив корисливі злочини, пов’язані з таємним викраденням чужого майна в період часу умовно-дострокового звільнення, раніше судимий за вчинення корисливого тяжкого злочину, перебуваючи на волі на шлях виправлення не став. Підозрюваний будь-якими тяжкими захворюваннями не страждає, ніде не працює, а тому необхідно ОСОБА_2 обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з метою не допущення ризику переховування підозрюваного від органу досудового слідства та суду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам та буде суперечити інтересам суспільства.

На вказану ухвалу слідчого судді захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, де просить ухвалу слідчого судді скасувати та винести свою ухвалу, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги, захисник зазначає, що ОСОБА_2 не визнає себе винним повністю, пред’явлена йому підозра у здійсненні злочину, передбаченому ч.3 ст.185 КК України є надуманою та ґрунтується на припущеннях. Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5, де зареєстрований, фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_7 та дружину, тобто в нього склалися міцні соціальні зв’язки.

Заслухавши думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Враховуючи наведене, доводи сторони захисту в апеляції щодо необґрунтованості підозри з посиланням на те що підозрюваний ОСОБА_2 вини в скоєнні злочину за ч.3 ст. 185 не визнає і вважає підозру необґрунтованою, оскільки його вина не доведена і ґрунтується на припущеннях, колегія суддів, вважає їх такими які є необґрунтованими і фактично зводяться стороною захисту до ступеню оцінки доказів щодо доведеності підозри повідомленої ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України, які доводяться і перевіряються в іншій стадії судового провадження.

Як зазначено вище, обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Судом першої інстанції, наявність долучених до клопотання прокурора матеріалів і відомостей, визнано достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри повідомленої ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 та ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки такий висновок є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає матеріалам цього провадження, а саме обґрунтованість підозри підтверджується, показами потерпілих, свідків, протоколами огляду гаражу, автомобіля, що дають підстави зробити об’єктивний висновок, що ОСОБА_2 міг скоїти дані злочини.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя законно і справедливо встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об’єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_2, знаходячись на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, і жоден із більш м’яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги дані, що підозрюваний має місце проживання, родину, дитину, хоча і мають місце, однак самі по собі не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді і обрання підозрюваному більш м’якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, оскільки вказані дані враховані судом першої інстанції у сукупності з іншими обставинами.

З метою запобігти встановленим ризикам, беручи до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, міру покарання, яка передбачена у виді позбавлення волі, а також те, що останній скоїв злочин в період іспитового строку, слідчим суддею було обґрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів, приймає до уваги, що слідчим суддею застосовано виключний запобіжний захід – тримання під вартою з визначенням застави, тобто надано право альтернативного більш м’якого запобіжного заходу.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок слідчого судді першої інстанції про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави законним і обґрунтованим та не знаходить підстав для відмови в задоволенні клопотання слідчого та обрання щодо підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року щодо підозрюваного ОСОБА_2, за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6