Рішення № 75330091, 17.07.2018, Горохівський районний суд Волинської області

Провадження №2/155/119/18

Справа №155/1759/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Чонки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Воронюк Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно.

Мотивує свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама ОСОБА_2. Остання за життя прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, однак виготовити всі необхідні правовстановлюючі документи за життя не встигла так як померла. ОСОБА_4 спадщину прийняла шляхом спільного проживання. Після смерті ОСОБА_4, залишилося спадкове майно, зокрема, житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями, що знаходиться в селі АДРЕСА_1 та земельний пай згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 28 вересня 2017 року. Позивач прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2, однак оформити її в нотаріальному порядку не може, так як відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спадкове майно. Крім того, у позивача виникла необхідність у встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року являється батьком ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4

Також, просить встановити юридичний факт, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року являється рідним братом ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити, встановити факт родинних відносин між покійними особами, а також визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на вищевказане спадкове майно.

Позивач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак в своїй заяві до суду позов підтримав повністю, просив його задовольнити, а справу слухати у його відсутність.

Представник відповідача - Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області - в судове засідання не з'явився, однак в своїй заяві до суду позов визнав повністю, не заперечує щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно. Справу просить слухати у його відсутність.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з свідоцтва про смерть ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_4

Свідоцтвом про народження стверджується, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року в селищі Мар'янівка Горохівського району Волинської області. Його батьками значаться ОСОБА_7 та ОСОБА_2.

Відповідно до витягу з Державного реєстру про народження ОСОБА_8, вбачається, що в графі «Відомості про батька» вказано ОСОБА_5, а в графі «Відомості про матір» - ОСОБА_9.

Відповідно до витягу з Державного реєстру про реєстрацію шлюбу вбачається, що ОСОБА_10 21 червня 1975 року зареєструвала свій шлюб з ОСОБА_7 та змінила своє дівоче прізвище «ОСОБА_14» на «ОСОБА_14».

З заяв ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вбачається, що вони підтверджують той факт, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року є батьком ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та рідним братом ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ст.527 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з свідоцтва про смерть ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до довідки Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області за №2023 від 12 вересня 2017 року, після смерті ОСОБА_3 спадщину шляхом фактичного володіння майном з 1999 року прийняла ОСОБА_2.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

А відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

А відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Довідкою Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області №2023 від 12 вересня 2017 року стверджується, що спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її сини ОСОБА_13 та ОСОБА_6, тобто позивач.

Відповідно до заяви ОСОБА_13, вбачається, що він не претендує на спадкове майно після смерті ОСОБА_3.

З спадкової справи №546/2017, заведеної Горохівською державною нотаріальною конторою 02 листопада 2017 року вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, спадщину прийняв її син ОСОБА_6, тобто позивач. Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Відповідно до відповіді Горохівської державної нотаріальної контори №01-09/1137 від 22 червня 2018 року, спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 не заводилась.

З сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 28 вересня 2017 року вбачається, що ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Горохівський бурякорадгосп» розміром 2,99 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної частки в натурі (на місцевості).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02 листопада 2017 року стверджується, що ОСОБА_6 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Суд вважає, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину є порушенням її права власності, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб'єктами цивільних та інших правовідносин.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, те, що представлені позивачем докази на підтвердження факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом першої черги в контексті положень ст.ст.76-80 ЦПК України є належними та допустимими, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_6 є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, ч.4 ст.206, ст.ст.247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.527, 534, 548, 549 ЦК УРСР, ст.41 Конституції України, ст.ст.328, 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1233, 1258, 1261 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування», п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року є батьком ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4

Встановити факт, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року є рідним братом ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати право ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_2, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, але не оформила своїх спадкових прав, на спадкове майно, а саме: на земельну частку (пай) згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 28 вересня 2017 року, що належала ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Горохівського районного суду Чонка В.В.