Вирок № 75329567, 09.07.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.07.2018

Справа № 320/3003/18

Провадження № 1-кп/320/640/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря - Фурсової Л.І.,

прокурора - Гончара Д.С.,

захисника обвинуваченого - адвоката Лапшиної Г.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12018080140000632 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополь, Запорізької обл., українця, громадянина України, маючого середньо спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22.03.2018 за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин. 13.06.2018 знятий з обліку Мелітопольського міськрайонного відділу з питань пробації по відбуттю покарання 11.06.2018,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 297 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2018 року, приблизно о 06 годині 00 хвилин, знаходячись на території Семенівського кладовища КП «Ритуальна служба «Ритуал» ММР ЗО, яке розташоване по вулиці Чкалова в місті Мелітополь, Запорізької області, ОСОБА_2, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, маючи єдиний умисел направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на території Семенівського кладовища, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу, підготував для викрадення, із місця поховання ОСОБА_3, 1909-1972 p.p., три секції металевого паркану, розміром 1 м* 2,5 м, вартістю 400 гривень, з місця поховання ОСОБА_4, 1898-1972 p.p., секцію металевого паркану, розміром 1 м* 2,5 м, вартістю 200 гривень та з місця поховання ОСОБА_5, 1909-1981 p.p., чотири секції металевого паркану, розміром 1 м* 2,5 м та вартістю 450 гривень, однак не довів свої злочині дії до кінця, з причин, що не залежали від його волі, так як при спробі покинути територію кладовища, був затриманий наглядачем кладовища.

Таким чином, ОСОБА_2 переслідуючи корисливі мотиви та з метою незаконного власного збагачення, своїми умисними діями, які виразились у замаху, на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчиненому повторно, який він не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 297 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні визнав провину у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 297 КК України, тому за відсутності заперечень сторін кримінального провадження про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він 13.02.2018 о 06.00 год., перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння знаходився на території Семенівського кладовища по вул.. Чкалова у м. Мелітополь. З метою подальшого продажу за допомогою гвоздодеру, накідного ключа та саней демонтував секції металевих парканів з трьох могил у кількості згідно обвинувального акту, але не зміг покинути територію кладовища, оскільки був затриманий сторожем кладовища. У скоєному розкаявся, просив суд строго його не карати.

Від представника потерпілого КП «Ритуальна служба «Ритуал» ММР ЗО надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, цивільний позов не заявлено, просив покарати обвинуваченого на розсуд суду.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 297 КК України.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом'якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає те, що обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, своїми правдивими свідченнями активно сприяв розкриттю злочину. Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні батьків похилого віку, неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_4 та позитивно характеризується за місцем проживання.

Згідно ст. 67 КК України, обставиною яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає вчинення злочину у стані наркотичного сп'яніння.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає, що єдино вірним для нього покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, може бути покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 297 КК України, з застосуванням 75 КК України та покладанням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Цивільний позов заявлено не було.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України. Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 297 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 (один) рік іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на обвинуваченого ОСОБА_2 покласти обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази:

-Сані, гвоздодер, накідний ключ, які належать ОСОБА_2 та згідно квитанції №272-294 від 29.03.2018 знаходяться у камері зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - конфіскувати в дохід держави;

-Фрагменти металевих огранок, які належать КП «Ритуальна служба «Ритуал» ММР ЗО та згідно квитанції №272-294 від 29.03.2018 знаходяться у камері зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути за належністю;

-Гіпсовий зліпок, який згідно квитанції №297-294 знаходяться у камері зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищіти;

-кросівки, які належать ОСОБА_2 та постановою слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області визнані речовим доказом та передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути за належністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, на користь держави (р/р 31116115700009, в УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; Код банку: 813015; Код ЄДРПОУ - 38025367; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на проведення судової трасо логічної експертизи № 17-536 від 29.03.2018 в розмірі 1144/одна тисяча сто сорок чотири/ грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ