Рішення № 753293, 19.06.2007, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.07 Справа № 10/80/07

Суддя

За позовом: ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж, м. Василівка

До відповідача: Комунального унітарного підприємства “Наш Дім”,

м. Дніпрорудне

про стягнення 225 005 грн. 08 коп.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

від позивача: Яковішина Л.В. –довіреність від 30.10.06 № 201

від відповідача: Маслов О.В. –довіреність від 14.01.07

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з комунального унітарного підприємства «Наш Дім»Дніпрорудненської міської ради на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж 219686,01 грн. суми основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 2362,76 грн. індексу інфляції, 2477,85 грн. пені, 478,46 грн. 3% річних на підставі договірних зобов’язань по договору № 847 від 06.04.2006р. на постачання електричної енергії.

23.01.2007р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі. Проведені судові засідання 21.02.2007р., 16.03.2007р., 05.04.2007р., 17.05.2007р.,19.06.2007р слухання переносилася за клопотаннями сторін. 16.03.2007р сторони подали клопотання про продовження строку розгляду справи. 19.06.2007р за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач в судовому засіданні (19.06.2007р.) уточнив позовні вимоги, а саме просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 135382,91 грн. суми основного боргу за спожиту активну електричну енергію (за листопад 2006р.), 2350,71 грн. індексу інфляції (за вересень-жовтень 2006р.), 2466,00 грн. пені (за період невиконання зобов’язань з 01.11.2006р. по 15.01.2007р.), 469,93 грн. 3% річних (за період невиконання зобов’язань з 21.10.2006р. по 15.01.2007р.).

Заява позивача про уточнення позовних вимог відповідає вимогам ст.22 ГПК України, не порушує діючого законодавства, прав та охоронюваних законом інтересів сторін учасників судового процесу та інших осіб, тому судом задовольняється та приймається до розгляду. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги. Відповідач з позовом не згоден ,т.я. вважає що сума боргу не відповідає данним вказаним в рапортах.

За згодою представників сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.04.2006р. між відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго»в особі виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж та комунальним унітарним підприємством «Наш Дім»Дніпрорудненської міської ради укладений договір про постачання електричної енергії № 847.

Відповідно до п.2.3.4 даного договору відповідач зобов’язався оплачувати вартість електроенергії згідно з умовами додатку №4 до договору.

Відповідно п.11 додатку № 4 до договору № 847 від 06.04.2006р. –споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунку або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення вважається:

при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту –3 дні, по області –5 днів, по Україні –7 днів).

Однак відповідач в порушення умов договору, неналежним чином виконував взяті на себе зобов’язання, здійснював оплату виставлених платіжних документів на підставі наданих актів про спожиту активну електроенергію у період з вересня по листопад 2006р. не своєчасно, у зв’язку з чим, у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 15.01.2007р. склала 219686,01 грн. За період з 19.10.2006р. по 21.03.2007р. відповідачем сплачено нарахування за вересень 2006р. у сумі 39385,64 грн., за період з 01.12.2006р. по 22.03.2007р. відповідачем сплачено нарахування за жовтень 2006р. у сумі 52261,76 грн., за період 22.03.2007р. по 08.05.2007р. відповідачем сплачено частково нарахування за листопад 2006р. у сумі 17967,39 грн.

На момент розгляду справи заборгованість складає 135382,91 грн. за спожиту активну електроенергію у листопаді 2006р.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач не надав суду доказів повного виконання зобов’язання, суд вважає вимоги про стягнення 135382,91 грн. за спожиту активну електричну енергію обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 4.2.1 договору № 847 від 06.04.2006р. сторони передбачили, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п.11 додатку № 4 до договору), Споживач сплачує Постачальнику електроенергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов’язання по сплаті, у розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) по день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов’язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов’язань.

Відповідно до п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інших розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. (п.6 ст.232 ГК України). Проте, згідно з вимогами ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Факт прострочення платежів відповідачем матеріалами справи доведений, разом з тим, позивачем правомірно застосовано норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р., згідно якого, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3).

Таким чином стягненню з відповідача підлягає 2466,00 грн. пені за період з 01.11.2006р. по 15.01.2007р.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов’язань та в зв’язку з цим вони не відносяться до штрафних санкцій і є самостійними заходами забезпечення зобов’язань.

Таким чином вимога позивача про стягнення 3% річних та збитків від інфляції є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Стягненню з відповідача підлягає 469,93 грн. 3% річних за період з 21.10.2006р. по 15.01.2007р. та 2350,71 грн. за вересень-жовтень 2006р. Заперечення відповідача суд до уваги не приймає т.я. вони спростовуються наданими позивачем документами.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст , ст. 22, 69, 49,82, 84 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Продовжити строк розгляду строку.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з комунального унітарного підприємства «Наш Дім»Дніпрорудненської міської ради (71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів 11, р/р №26002301276302 у відділенні «Промінвестбанку»м. Дніпрорудне, МФО 313054, код ЄДРПОУ 33000065) на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Гоголя 1а, поточний рахунок з спеціальним режимом використання № 260313141406 у ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926): 135382 (сто тридцять п’ять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 91 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 2350 (дві тисячі триста п’ятдесят) грн. 71 коп. індексу інфляції. Видати наказ.

Стягнути з комунального унітарного підприємства «Наш Дім»Дніпрорудненської міської ради (71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів 11, р/р №26002301276302 у відділенні «Промінвестбанку»м. Дніпрорудне, МФО 313054, код ЄДРПОУ 33000065) на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Гоголя 1а, поточний рахунок № 260094186 у ЗОД АППБ «Аваль», МФО 313827, код ЄДРПОУ 00130926): 2466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 00 коп. пені, 469 (чотириста шістдесят дев’ять) грн. 93 коп. 3% річних, 1406 (одна тисяча чотириста шість) грн. 28 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.

Суддя Алейникова Т.Г.

Рішення підписано 21.06.07