Ухвала суду № 75329211, 15.05.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

15.05.2018 Провадження № 2/331/964/2018

331/3284/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Антоненко М.В., при секретарі Андрієнко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПРИВАТБАНК», треті особи: Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПРИВАТБАНК», треті особи: Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 також було подано заяву про забезпечення позову, в якій він вказує на те, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи - ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу та Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Станом на день подачі позову оспорюваний виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні в Олександрівському відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (виконавче провадження № 56028801).

В рамках виконавчого провадження на все майно позивача ОСОБА_1 накладено арешт, позивачу заборонено виїзд за кордон і відбувається стягнення заборгованості шляхом відрахування заборгованості з доходів ОСОБА_1

18 квітня 2018 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя по справі № 331/2857/18 (провадження 6/331/118/2018) постановив ухвалу, якою тимчасово обмежено у праві виїзду кордон ОСОБА_1, 06.06.1982 р.н, (ІПН:НОМЕР_1), який зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 до повного виконання нотаріального напису № 23151, виданого 01.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 - без вилучення паспортного документу.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтереси позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В свою чергу пункт 6 частини 1 ст. 150 ЦПК України зазначає, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Метою подання позову про визнання виконавчого напису нотаріуса є припинення стягнення за цим виконавчим документом. І в разі задоволення позову, невжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення стягнення за виконавчим документом суттєво ускладнить ефективний захист та поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки позивач буде змушений вживати додаткових заходів щодо повернення вже стягнутих з нього коштів. Невжиття заходу забезпечення позову погіршить становище позивача, однозначно призведе до додаткових ускладнень є поновленні його прав в разі задоволення позову.

Просить суд забезпечити позов шляхом постановлення ухвали про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 23151 від 01.12.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, щодо стягнення заборгованості у розмірі 218 181 (двісті вісімнадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн., 92 коп. з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1), а також виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Суд вивчивши надані матеріали, дійшов висновку про обґрунтованість заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до розяснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Подання ОСОБА_1 позову до Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПРИВАТБАНК», треті особи: Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню явно свідчить про наявність відповідного спору.

Необхідним заходом забезпечення позову в даному випадку є зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 23151 від 01.12.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, щодо стягнення заборгованості у розмірі 218 181 (двісті вісімнадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн., 92 коп. з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1), а також виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Керуючись ст. 149, п. 6 ч. 1 ст. 150, ст. 153 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 23151 від 01.12.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, щодо стягнення заборгованості у розмірі 218 181 (двісті вісімнадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн., 92 коп. з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1), а також виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Копію ухвали суду після її виконання відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України направити відповідачу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу суду не було вручено учасники справи у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Згідно п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через суд першої інстанції.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Строк пред’явлення ухвали до виконання один рік з дня її винесення.

Суддя: М.В. Антоненко