Ухвала суду № 75328873, 17.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10463/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді клопотання представника відповідача про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, згідно з якою позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 48007,21 грн. в рахунок погашення заборгованості згідно з договором позики від 21.04.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.04.2015 року вона позичила відповідачу 18250 грн., що підтверджується нотаріально посвідченим договором позики, згідно з п. 3 якого боржник зобов’язується повернути позику на протязі десяти календарних днів з моменту отримання від позикодавця письмової вимоги про повернення суми позики. Зазначає, що 10.05.2017 року ОСОБА_2 отримано вимогу позивача про повернення суми позики не пізніше десяти днів на вказаний у вимозі рахунок, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, поштовою квитанцією, описом поштового вкладення та вимогою про повернення суми позики. Всупереч домовленості сторін, сума позики відповідачем після спливу строку повернення, тобто після 20.05.2017 року, не повернута. З посиланням на п. п. 6, 8 договору позики та з огляду на викладене позивач зазначає, що з ОСОБА_2 підлягає стягненню на її користь сума заборгованості в розмірі 48007,21 грн., що складається з суми позики в розмірі 18250 грн., 1140,63 грн. процентів за користуванням сумою позики в період з 21.05.2017 року по 20.10.2017 року включно, виходячи із розрахунку 18250 х 15 % річних за п’ять місяців користування чужими коштами, 329,08 грн. інфляційних втрат, 28287,5 грн. пені за прострочення виконання грошових зобов’язань за період з 21.05.2017 року по 22.10.2017 року включно, виходячи із розрахунку 18250 х 1 % х 155 днів прострочення.

Від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшло клопотання про витребування доказів від 05.06.2018 року, згідно з яким на підставі ст. 84 ЦПК України просить постановити ухвалу, згідно з якою витребувати у філії «Закарпатське регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк» виписки з рахунків, на які поступали кошти для зарахування на карти, що належать ОСОБА_1, за період з 21.04.2015 року до цього часу, в яких зазначено номери телефону відправника ОСОБА_2 – НОМЕР_1, НОМЕР_2.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що на виконання умов укладеного договору позики ОСОБА_2 неодноразово здійснювала платежі з повернення цієї позики на карту позивача ОСОБА_1 Однак, не всі квитанції про сплату коштів збереглися до цього часу. Натомість, ОСОБА_2 сплачувала кошти через платіжні термінали або каси банку готівкою для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 в ПАТ КБ «Приватбанк», деякі з квитанцій позивач додає, а тому, відповідач не може надати суду банківську виписку з власного рахунку, в якій були б зафіксовані здійснені на користь позивача платежі. Також зауважує, що одночасно ОСОБА_1 в позовній заяві навіть не згадує про те, що частину з позичених коштів вже отримала, і заявила до суду про стягнення з відповідача не тільки всієї суми позики, а і значної пені, що означає, що ОСОБА_1 не надасть суду виписок з банку, на підтвердження факту отримання коштів від позичальника, оскільки вона вже приховала від суду цю інформацію. Крім того, звертає увагу на те, що до отримання виписок з банку вони не можуть подати суду ґрунтовне заперечення на позов, оскільки предметом цього заперечення може бути саме визначення розміру залишку позики, що може підлягати стягненню в судовому порядку, а також відсотків, інфляційних втрат чи неустойки, як виду санкцій за прострочення повернення позики, розмір яких безпосередньо залежить від розміру неповернутих сум.

Учасники справи у дане судове засідання не з’явилися.

При цьому, від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява, згідно з якою просить розглянути справу, розгляд якої призначений на 17.07.2018 року, за відсутності позивача та її представника і вирішити клопотання.

Розглянувши вказане клопотання про витребування доказів та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Положеннями ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд вважає, що з метою всебічного і об’єктивного з’ясування обставин у даній справі клопотання представника відповідача про витребування доказів у справі є підставним та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-78, 83, 84, 261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідача про витребування доказів – задовольнити.

Витребувати від філії «Закарпатське регіональне управління» публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» виписки з рахунків, на які поступали кошти для зарахування на картки, що належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, за період з 21.04.2015 року до 17.07.2018 року, в яких зазначено номери телефону відправника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, – НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Направити копію ухвали для виконання до філії «Закарпатське регіональне управління» публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, вул. Швабська, 64, м. Ужгород, та витребувану ухвалою інформацію надіслати до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: вул. Загорська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область, в строк до 24.09.2018 року.

У разі неможливості надати вищевказану інформацію повідомити про це Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Головуюча О.М. Світлик