Ухвала суду № 75327728, 12.07.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10432/18

Провадження № 1-кс/234/3870/18

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

12 липня 2018 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області - Бакуменко А.В.

за участі секретаря судового засідання Кісточка І.В.

прокурора Сергєєва А.В.

захисника Макарова А.А.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Сергєєва А.В.., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ясинувата, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого старшим інспектором відділення розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов?янськ управління патрульної поліції в Донецькій області

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Сергєєва А.В.., про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 42018050000000421 від 11.07.2018року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозрюваний та захисник отримав копію клопотання та матеріали, що обґрунтовують клопотання 12 липня 2018 року об 11 годині 25 хвилин.

З клопотання вбачається, що другим відділом процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018050000000421 від 11.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.07.2018 року, приблизно о 06 годині, знаходячись поблизу будинку № 9 по вул. Генерала Лозановича у м. Слов'янську Донецької області, ОСОБА_2 здійснив зупинення автомобіля ЗАЗ-Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного на праві власності ОСОБА_5, під керуванням останнього, та після перевірки документів запросив ОСОБА_5 до службового автомобілю патрульної поліції СКС MOU-04MП, реєстраційний номер НОМЕР_2. Знаходячись в даному службовому автомобілі, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 про те, що останнім вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та, зловживаючи своїм службовим становищем, висунув вимогу про передачу йому грошових коштів в сумі 5000 грн. за невжиття заходів щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вказаною статтею КУпАП.

З метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_2, ОСОБА_5 11.07.2018 року звернувся з відповідною заявою до Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях.

В подальшому, 11 липня 2018 року, в період часу з 08 год. 52 хв. по 13 год. 36 хв. ОСОБА_2 у ході неодноразових телефонних розмов із ОСОБА_5 повторно висував останньому вимогу про передачу йому грошових коштів в розмірі 5000 грн. за невжиття заходів щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, та під час розмови о 13 год. 36 хв. домовився з останнім про зустріч з метою передачі грошових коштів.

11 липня 2018 року, приблизно о 14 год. 35 хв., перебуваючи в службовому автомобілі СКС MOU-04MП, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, припаркованому на узбіччі автодороги поблизу будинку № 70 по вул. Банківській у м. Слов'янську Донецької області, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_5. раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 5000 грн.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і обґрунтуванням застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 є запобігання: спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як останній раніше мешкав та зареєстрований на тимчасово окупованій території Донецької області, а саме в м. Ясинувата Донецької області, виїзд ОСОБА_2 до якої значно ускладнить розслідування кримінального провадження; знищити, сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допитів свідка ОСОБА_5, який вказав на ОСОБА_2, як на особу якою вчинено вищеописане кримінальне правопорушення, протоколом огляду та врученням грошових коштів, протоколом обшуку автомобілю, в якому відбулась передача неправомірної вигоди ОСОБА_2 (під час якого було виявлено та вилучено грошові кошти, які раніше вручались заявнику у якості заздалегідь ідентифікованих засобів), протоколами допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були присутні у якості понятих при проведенні обшуку автомобіля.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

В зв?язку з чим існують підстави вважати, що інші запобіжні заходи, не пов'язані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки підозрюваного та цього не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків, та просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 діб.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК, та доведеність наявності обґрунтованої підозри.

Захист заперечував проти застосування тримання під варто, просив обрати запобіжний захід у вигляді застави, в мінімальному розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_2, заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він не збирається ні на кого впливати, виїжджати з м. Краматорськ також не збирається та і не має такої змоги.

Судом встановлено, що проведеним на даний час розслідуванням встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2, призначений на посаду старшого інспектора відділення розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області наказом Департаменту патрульної поліції № 579 о/с від 19.06.2018.

Відповідно до ст. ст. 1, 13, 17, 62 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 примітки ст. 364 КК України ОСОБА_2, перебуваючи на займаній посаді, є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_2 є працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов'язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

11.07.2018 року, приблизно о 06 годині, знаходячись поблизу будинку № 9 по вул. Генерала Лозановича у м. Слов'янську Донецької області, ОСОБА_2 здійснив зупинення автомобіля ЗАЗ-Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного на праві власності ОСОБА_5, під керуванням останнього, та після перевірки документів запросив ОСОБА_5 до службового автомобілю патрульної поліції СКС MOU-04MП, реєстраційний номер НОМЕР_2. Знаходячись в даному службовому автомобілі, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 про те, що останнім вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та, зловживаючи своїм службовим становищем, висунув вимогу про передачу йому грошових коштів в сумі 5000 грн. за невжиття заходів щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вказаною статтею КУпАП.

На вказану вимогу ОСОБА_5 вимушено погодився, та з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_2, ОСОБА_5 11.07.2018 року звернувся з відповідною заявою до Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях.

В подальшому, 11 липня 2018 року, в період часу з 08 год. 52 хв. по 13 год. 36 хв. ОСОБА_2 у ході неодноразових телефонних розмов із ОСОБА_5 повторно висував останньому вимогу про передачу йому грошових коштів в розмірі 5000 грн. за невжиття заходів щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, та під час розмови о 13 год. 36 хв. домовився з останнім про зустріч з метою передачі грошових коштів.

11 липня 2018 року, приблизно о 14 год. 35 хв., перебуваючи в службовому автомобілі СКС MOU-04MП, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, припаркованому на узбіччі автодороги поблизу будинку № 70 по вул. Банківській у м. Слов'янську Донецької області, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_5. раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 5000 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаної з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

11.07.2018 ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

12.07.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Запобіжні заходи - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Відповідно до ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.

Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може обґрунтовувати прийняття такого рішення виключно тяжкістю покарання, яке могло бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення без належного з'ясування наявності у кримінальному правопорушенні хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні подання слідчого та постанові судді. Мають бути конкретні докази можливої неправомірної поведінки особи.

Тобто, всі висновки органів досудового слідства, які вони викладають у поданні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають підтверджуватися такою сукупністю доказів, яка б, по-перше, переконувала б суд у тому, що особа вчинила злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки; по-друге, свідчила б про необхідність обрання до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу тримання під вартою. Це докази того, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов'язків і його належної поведінки.

Європейська конвенція про захист прав і основоположних свобод людини передбачає у п. "с" ст. 5, що законний арешт або затримання особи може бути проведене з тим, щоб вона постала перед компетентним органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення…". Таким чином, обґрунтованість підозри є суттєвим елементом конвенційного захисту від свавільного позбавлення волі. Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, існування обґрунтованої підозри заздалегідь передбачає наявність фактів або свідчень, які переконують об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Те, що може вважатися обґрунтованим, залежить, проте, від сукупності обставин»1. У рішенні по справі Летел'є проти Франції від 26 червня 1991 р. Суд вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі Мюррей проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1994 р. зазначав, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів». Враховуючи дану позицію Європейського Суду, вбачається можливим обирати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту по справам про особливо тяжкі злочини при більш низькому ступені обґрунтованості підозри.

У відповідності до ст.. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри на сьогоднішній час відносно ОСОБА_2 на думку суду є достатньою.

Однак стосовно заявлених ризиків, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3,4, 5 ч. 1ст. 177 КПК України .

У відповідності до ст.. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України прокурором обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 усвідомлюючи, що вчинив тяжке кримінальне правопорушення, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, так як останній раніше мешкав та зареєстрований в м. Ясинувата Донецької області, тому користуючись тим, що дана територія України, на теперішній час не підконтрольні Українській владі зможе переховуватися на тимчасово окупованих територіях України або взагалі покинути країну.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 не має перепустки для перетину кордону з тимчасово непідконтрольною територією, крім того, він є учасникам АТО, тобто без шкоди для себе не може виїхати на непідконтрольну територію.

Наявність ризиків, передбачених п.п.2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України прокурор фактично не обґрунтував.

При цьому в судовому засіданні встановлено, що на сьогоднішній час грошові кошти вилучені, від посади ОСОБА_2 відсторонено, стосовно впливу на свідків, то жодних доказів на те що останній , може впливати на свідків не має, також не є зрозумілим, яким саме чином ОСОБА_2 може впливати на хід кримінального провадження.

Стосовно наявності п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, то суд вважає, що це є домислом сторони обвинувачення, оскільки у відповідності до наданої характеристики, ОСОБА_2 працював в ОВС з 26.11.2010 року по 06.11.2015 року в НПУ з 07.11.2015 року , за весь цей час жодних зауважень він не отримував, скарг на нього не надходило, та взагалі має позитивну характеристику.

Таким чином, клопотання взагалі не містить в собі будь-які факти котрі б підтверджували наявність ризиків, зазначених у ст.. 177 КПК України , та всі ризики є лише припущенням сторони обвинувачення, та не має ґрунтованого підтвердження в їх наявності та об'єктивності..

Тобто , в клопотанні викладено лише вірогідність того, що ризики передбачені ст.. 177 КПК України мають місце, жодних доказів на їх наявність суду не надано.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.. 194 ч.4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, характеризуючи матеріали, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов?язання з покладенням на нього обов?язків, передбачених ст.. 194 КПК України.

Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 176-179, 181, 184,193,194 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Сергєєва А.В.., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити .

Застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні № 42018050000000421 від 11.07.2018 року у відношенні підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк до 12 вересня 2018 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки:

- не відлучатись з м. Краматорськ Донецької області , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- прибувати до слідчого , прокурора, суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування ОСОБА_5;

- здати до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, зазначених в цій ухвалі, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Порядок зміни запобіжного заходу, його скасування, або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України чи про зміну способу їх виконання, можливе у порядку передбаченому ст.200,201 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Бакуменко А.В.