Рішення № 75327005, 16.07.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6264/18

Провадження № 2/127/1116/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2018 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого суді Дернової В.В., при секретарі Тронт М.О., за участі представника позивача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та просила позбавити ОСОБА_4, батьківських прав відносно сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також щомісячно стягувати із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі, у розмірі 1200 грн. до досягнення ним повноліття. Позов мотивовано тим, що відповідач впродовж багатьох років не виконує свої обов'язки щодо утримання та виховання сина, ОСОБА_5 взагалі не пам'ятає батька, оскільки не спілкувався з ним понад 10 років. Вказані обставини відповідно до положень ст. 164 СК України є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав з одночасним стягненням аліментів на утримання сина, оскільки позбавлення батьківських прав не звільняє від виконання батьківських обов'язків.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2018 року відповідно до положень ч. 6 ст. 56 ЦПК України та ст. 19 СК України було залучено до участі у справі Службу у справах дітей Вінницької міської ради та зобов'язано її подати суду письмовий висновок щодо розв'язання спору.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.06.2018 року судом було прийнято до розгляду заяву ОСОБА_3 про зменшення розміру позовних вимог (не стягувати аліменти на утримання сина).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити; проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відзив на позов або заяву про розгляд справи у його відсутності не подав, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, оскільки це відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України, а позивач та її представник не заперечують проти такого порядку розгляду справи.

Представник виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Вінницької міської ради - Марценюк Л.Є. у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутність у зв'язку із службовою зайнятістю, підтримала наданий висновок органу опіки та піклування № 01-00-011-24131 від 30.05.2018 року про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини на підставі наданих учасниками справи доказів.

Правовідносини сторін належать до сімейних та регламентовані нормами інституту позбавлення батьківських прав сімейного права (ст.ст. 164-166 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як вбачається з Свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (серії НОМЕР_3 від 22.06.2006 року), батьком дитини записано відповідача ОСОБА_4, а матір'ю - позивача ОСОБА_3 (а.с.7).

Отже, з позовом про позбавлення батька дитини батьківських прав звернулася уповноважена на звернення до суду з таким позовом особа - матір дитини, з якою проживає дитина (підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 21.09.2016 року та Довідкою з місця проживання про склад сім'ї від 21.03.2018 року № 008) .

Шлюб між батьками дитини було укладено 22.06.2006 року, що підтверджується повторним Свідоцтвом про .шлюб серії НОМЕР_5 від 26.06.2008 року, та розірвано 13.07.2011 року, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 07.10.2015 року.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03. 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на даний час виповнилося лише 12 років, а тому його батько може бути позбавлений батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Таким чином, однією з підстав для позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти; зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умов винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Аналогічної позиції у своїй практиці притримувався і Верховний Суд України.

Невиконання відповідачем ОСОБА_4 як батьком дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, своїх обов'язків по вихованню сина підтверджується наступним.

Як вбачається з Висновку органу опіки та піклування № 01-00-011-24131 від 30.05.2018 року про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 2008 року по теперішній час ОСОБА_4 проживав окремо від сина, не спілкувався з дитиною, не цікавився її життям та розвитком, не брав участі у вихованні, навчанні, розвитку та лікуванні сина, не надавав дитині належного матеріального утримання; дитина ОСОБА_5 не пам'ятає свого батька, оскільки не спілкувався з ним протягом 10 років (а.с. 46-47).

Зазначені обставини також підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Так, дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає разом з матір'ю (позивачем) ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 21.09.2016 року та Довідкою з місця проживання про склад сім'ї від 21.03.2018 року № 008 (а.с. 11-12). Відповідач ОСОБА_4 (батько) зареєстрований та проживає окремо від дитини за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 28.03.2018 року № 13611 (а.с. 21).

Як вбачається з довідки № 116 від 27.12.2017 року, виданої Комунальним закладом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9 Вінницької міської ради», ОСОБА_4 участі у вихованні дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, не приймає, батьківські збори не відвідує, поведінкою ОСОБА_5 не цікавиться (а.с. 10).

Згідно довідки від 20.03.2018 року, виданої Вінницьким міським судом Вінницької області, ОСОБА_3 за період з 16.10.2012 року по теперішній час до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, не зверталася, а відповідно до повідомлення Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця від 14.03.2018 року № 22374/15.26-25/30, в результаті перевірки Автоматизованої системи обліку виконавчих проваджень, журналів обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю, та журналів реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження встановлено, що станом на 14.03.2018 року виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у відділі на виконанні відсутні (а.с. 13-14).

Натомість, відповідачем ОСОБА_4 не надано до суду жодних доказів на спростування вищевказаних обставин, не висловлено жодних заперечень щодо них, а тому суд, незважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вважає за можливе та необхідне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки це буде відповідати інтересам дитини та сприяти захисту її прав.

Разом з тим, суд роз'яснює відповідачеві ОСОБА_4, що відповідно до ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо зміняться поведінка особи та обставини, які стали підставою для позбавлення батьківських прав, і це буде відповідати інтересам дитини.

Окрім того, суд зазначає наступне.

Позивачем ОСОБА_3 було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог щодо не стягнення з відповідача ОСОБА_4 аліментів на утримання сина, яка була прийнята ухвалою підготовчого засідання Вінницького міського суду Вінницької області від 11.06.2018 року, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однак, згідно положень ч.ч 2,3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини; при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину; у разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача ОСОБА_4 у обов'язковому порядку підлягають стягненню аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, суд зобов'язує матірОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 - позивача ОСОБА_3 відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, для перерахування аліментів у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 704,80 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 273, 280, 281, 284, 288-289, 354-355 ЦПК України, на підставі ст.ст. 150, 180, 182, 164-166, 169 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.

Зобов'язати ОСОБА_3 у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, для перерахування аліментів.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 704,80 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_2)

Виконавчий комітет Вінницької міської ради як органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 03084813, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 59)

Повний текст судового рішення складено 17.07.2018 року.

Суддя