Рішення № 75326857, 13.07.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/13248/18

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

секретар - Скульська І.Д.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 16.02.2008 р. ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач своїм підписом у заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складають між ним та банком договір. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов”язань, передбачених цим договором, більш ніж на 120 днів, позичальник зобов”язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн. та 5% від суми позову. Відповідач зобов”язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 01.05.2018 р. утворилась заборгованість в розмірі 18715,09 грн., з яких: 2829,17 грн. - заборгованість за кредитом, 14518,54грн.- заборгованість по процентах, 500,00 грн. і 867,38 грн. - штрафи. (а.с. 2-5)

В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 позов підтримав за викладених у позовній заяві обставин, просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, заявив про застосування позовної давності до вимог позивача, підтвердив отримання ним кредиту від позивача і існування непогашеної заборгованості. Погашати заборгованість у нього немає з чого, враховуючи розмір його пенсії.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 своїм підписом у заяві погодився на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складають між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг б/н від 16.02.2008 р. За цим договором відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов"язань, передбачених цим договором, більш ніж на 120 днів, позичальник зобов"язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн. та 5% від суми позову ( п.8.6 Умов). (а.с. 13 зворот)

Відповідач ОСОБА_2 не виконував зобов”язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 01.05.2018 р. утворилась заборгованість в розмірі 18715,09 грн., з яких: 2829,17 грн. - заборгованість за кредитом, 14518,54грн.- заборгованість по процентах, 500,00 грн. і 867,38 грн. - штрафи, що підтверджується розрахунком заборгованості. (а.с. 6-7)

Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини, зокрема, між ними укладено договір кредиту. При укладенні договору сторони керувались ст. 634 ч. 1 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Зазначене підтверджується письмовими доказами: анкетою-заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку відповідача ОСОБА_2 від 16.02.2008 (а.с. 9); витягом з Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 10-15).

Порушення відповідачем умов договору, а, отже, і прав позивача, шляхом не виконання відповідачем умов договору щодо належного і своєчасного повернення кредиту (його складових), розмір заборгованості за кредитним договором позивачем обгрунтовано його розрахунком заборгованості за договором (відповідно до умов договору). (а.с. 6,7)

Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв"язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором).

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов”язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Забезпечення виконання зобов"язання у вигляді неустойки (штрафу) регулюється ст. ст. 549-552 ЦК України.

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (штрафу) (ст. 611 ЦК України).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив про застосування позовної давності до вимог позивача ПАТ КБ “Приватбанк".

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, а несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному з платежів (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 р. у справі № 552/1632/14-ц).

Останній платіж в погашення кредиту відповідач здійснив 12.04.2011 р., що вбачається з розрахунку заборгованості. (а.с. 7)

Беручи до уваги те, що відповідачем ОСОБА_2 заявлено про застосування позовної давності, суд вважає необхідним стягнути борг, зокрема проценти, які мали погашатись щомісячно, в межах строку позовної давності, тобто за три роки до пред"явлення позову до суду. Отже, стягненню підлягають проценти в розмірі 4818 грн. 12 коп., 500,00 грн. і 240,91 грн. - штрафи. В решті позову потрібно відмовити в зв"язку з пропуском строку позовної давності відповідно до ст. 267 ч. 4 ЦК України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2, які відносяться до договірних зобов"язань, зокрема, кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконував належним чином умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, тому права позивача підлягають захисту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 523,31 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 1054, 634, 629, 526, 527, 530, 549-552, 611, 257, 267 ЦК України,

ст.ст. 13, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 16.02.2018 р. станом на 01.05.2018 р. в розмірі:

- 4818 (чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 12 коп. - заборгованість по процентах,

- 500,00 (п"ятсот) грн. і 240 (двісті сорок) грн. 91 коп. - штрафи,

а також стягнути 523,31 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Апеляційного суду Вінницької області.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;

відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

Повне рішення виготовлено 13.07.2018 р.

Суддя О.О.Венгрин