Ухвала суду № 75326091, 17.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

17 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 509/2966/17

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Шеметенко Л.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопільського районного суду Одеської області від 12 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Задорожної Надії Володимирівни, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Джіоєва Алана Валерійовича, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування постанов та приписів, закриття справи, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення від 25.07.2017 року №252-ДК/0068По/08/01/-17, №252-ДК/0069По/08/01/-17; справи про адміністративні правопорушення закрити; скасувати приписи від 28.07.2017 року №252-ДК/0095Пр/03/01/-17, №252-ДК/0096Пр/03/01/-17.

Рішенням Овідіопільського районного суду Одеської області від 12 червня 2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до заступника Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Задорожної Н.В., державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Джіоєва А.В., Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування постанов та приписів, закриття справи відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме по справі не сплачено судовий збір (державне мито) за подачу апеляційної скарги.

За правилами ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Визначальним у цій нормі є припис (веління) про те, що у разі незгоди і оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення особа, яка її оскаржила, не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах.

Отже, відповідно до положень ст. 288 цього Кодексу у разі прийняття уповноваженим органом державної влади чи його посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого КУпАП, суб'єкти, яким цим Кодексом надано право оскарження, можуть її оскаржити і звільняються від сплати платежу, який має справлятися за подання позовної заяви, скарги у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) чи до суду.

За нормами ч. 4 ст. 288 КУпАП видом платежу, від якого звільняються особи, що оскаржують постанову про накладення адміністративного стягнення, встановлено державне мито.

На час виникнення спірних правовідносин, за звернення до суду у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління сплачують інший вид платежу - судовий збір, правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, як зазначено вище, встановлені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI.

Відповідно до положень ст.ст. 3, 4, 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI серед осіб, які мають сплачувати судовий збір або мають пільги щодо його сплати, та об'єктів справляння судового збору немає таких, які б мали його сплачувати за подання заяви на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та які б постанову про адміністративне правопорушення відносили до об'єктів справляння судового збору.

У взаємозв'язку зі ст. 288 КУпАП цей Закон не встановлює підстав, умов, вимог, пільг щодо сплати судового збору чи державного мита органом (посадовою особою), який наклав адміністративне стягнення і який з огляду на своє процесуальне становище відповідача не підпадає і не може підпадати під категорію суб'єктів, що можуть оскаржити своє ж рішення про накладення адміністративного стягнення.

Ретроспективний аналіз встановленого статтею 288 КпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження та підстави звільнення від сплати державного мита встановлені і діють в редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху". Положення зазначеної статті у цій редакції з урахуванням окремих змін та доповнень, що в основному не зачіпають положень щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, є чинними й діють з 16 листопада 2008 року.

За Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року № 7-93 (у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 08.07.2011 року №3674-VI) державне мито справлялось із: 1) позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили.

Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.

З 11.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, який із цієї дати не припинив дію законодавчих актів, які передбачали пільгу щодо сплати судового збору за подання заяви про розгляд в порядку адміністративного судочинства окремих видів рішень органів державної влади, як-от правила ч. 4 ст. 288 КУпАП.

Отже, за системного та нормативного підходу до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд вважає за необхідне вказати на те, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, ст.ст. 2-4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору, а тому на цій підставі не повинен сплачувати судовий збір при зверненні до суду.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2017 року у справі №298/1232/15-а, а отже в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковою та має бути врахована судами при застосуванні відповідного нормативно-правового акту у правовідносинах.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору у даній справі є протиправність постанов у справі про адміністративне правопорушення та приписів про усунення порушень у сфері використання земельних ділянок.

Отже, за цим позовом позивач за дві вимоги майнового характеру щодо скасувань постанов про накладення адміністративного стягнення від 25.07.2017 року №252-ДК/0068По/08/01/-17, №252-ДК/0069По/08/01/-17 звільняється від сплати судового збору, а за дві вимоги немайнового характеру, тобто скасування приписів від 28.07.2017 року №252-ДК/0095Пр/03/01/-17, №252-ДК/0096Пр/03/01/-17 повинен сплатити судовий збір.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вказані положення з приводу звільнення апелянта від сплати судового збору за вимогами майнового характеру, тобто скасування постанов про накладення адміністративного стягнення вже були викладені в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 року по справі №509/2966/17 під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопільського районного суду Одеської області від 30.08.2017 року про повернення адміністративного позову.

Згідно із пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2017 р. складає 1600 грн.

Відповідно до пп. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як зазначалось вище, позивачем було заявлено дві вимоги немайнового характеру.

В даному випадку, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції становить (640 х 2 х 150%)=1920 грн.

Судовий збір (державне мито) за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду повинен бути перерахований або внесений на рахунок №34315206081007, отримувач коштів: УК у м. Одесі /Приморський р-н/ 22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, в сумі 1920 грн., а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ч.1 ст.169 КАС України має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопільського районного суду Одеської області від 12 червня 2018 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.

Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.П. Шеметенко