Постанова № 75325844, 17.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Гаврилюк С.М.

17 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 639/1916/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.05.2018, прийняте за адресою вул. Полтавський шлях, 45, м. Харків, Харківська,61052, повний текст складено 14.05.18 по справі № 639/1916/18

за позовом ОСОБА_2

до Інспектора 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції м. Бориспіль лейтенант поліції Кияниці Олега Олександровича

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2018р., позивач, ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати дії інспектора 1 батальйону 1 роти УПП м. Бориспіль Кияниці О. О. щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності протиправними;

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 347739, винесену 03.04.2018 інспектором 1 батальйону 1 роти УПП м. Бориспіль Кияницею О. О. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а справу - закрити.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 03.04.2018р. відповідачем винесено постанову серії ЕАА № 347739 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 170 грн. Відповідно до змісту постанови позивач,03.04.2018 о 12.25 год., рухаючись в Київській області, Баришівському районі, м. Березань, 27, 76-й км автодороги Київ-Харків, керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz GLS 350, державний номер НОМЕР_1 із забрудненим номерним знаком, що не давало чітко визначити символи номерних знаків з відстані 20 м, чим порушив п. 2.9.в. Правил дорожнього руху.

Позивач вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ПДР позивач не порушував, а дії відповідача при її винесені вважає протиправними.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.05.2018р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

16.07.2018р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача, в суді апеляційної інстанції, підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 347739 від 03.04.2018, складеною інспектором роти № 1 батальйону № 1 УПП у м. Бориспіль лейтенантом поліції Кияницею О. О., до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП притягнуто ОСОБА_2 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_2 03.04.2018 о 12 год. 25 хв. в м. Березань, 76-й км автодороги Київ-Харків, керував транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м, чим порушив п. 2.9.в ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП (а.с. 7).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що суд вважає, що відповідачем надано належні докази, які свідчать про те, що позивач дійсно скоїв зазначене правопорушення.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом № 1395 від 07.11.2015 (надалі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбаченого частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою ст. 121 КУпАП.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Згідно з п.п. 1, 2, 5 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

У зв'язку з цим, відповідач мав право на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 1.1 Правил дорожнього руху України ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9.в Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що, зокрема, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Згідно з ч. 6 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегією суддів досліджено наданий відповідачем диск з відеоматеріалами за участі сторін, з якого чітко встановлено факт порушення позивачем п. 2.9.в ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Стосовно доводів позивача про недопустимість доказів, а саме наданого відповідачем диску з відеоматеріалами про факт вчинення правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, що передбачено статтею 75 КАС України.

Крім того, відповідно до пп. 3.1 п. ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції та доступ до відеозапису з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції 03.02.2016 № 100, передбачено, що використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції здійснюється на підставі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ст. 40 Закону України від 02.05.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Згідно пп. 3.3 п. ІІІ вказаної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) закріплюється з правого боку на форменому одязі працівника патрульної поліції у позиції, яка забезпечує ефективну та якісну відеозйомку.

Відповідно до пп. 3.3 п. ІІІ вказаної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись в режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами.

Як вже судом вище зазначено, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем надано належні докази, які свідчать про те, що позивач дійсно скоїв зазначене правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, виконав обов'язок, покладений на нього відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України та довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 14.05.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 270-272, 286, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.05.2018 по справі № 639/1916/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)С.С. РезніковаСудді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц В.В. Старостін Повний текст постанови складено 17.07.2018.