Постанова № 75325740, 12.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1917/17

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Єщенка О.В., Бітова А.І.

за участю секретаря - Сінчі А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на невиконання відповідачем вимог ч.3 ст. 301 Митного кодексу України (надалі - МК України) щодо повернення надміру зарахованих до державного бюджету суми митних платежів, просив суд: визнати протиправною бездіяльність Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (надалі - Митниця, відповідач) щодо не складання висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів за результатами розгляду заяв від 28 квітня 2017 №НГЗ-Исх-01-17-275, від 31 травня 2017 №НГЗ-Исх-01-17-370; зобов'язати відповідача скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області (надалі - Казначейська служба) про повернення надмірно сплачених митних платежів, а саме податку на додану вартість в сумі 5 928 260 грн 54 коп, мита в сумі 1156067 грн 74 коп та додаткового імпортного збору в сумі 327133грн 01 коп, а всього 7411461 грн 29 коп шляхом перерахування зазначених коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (надалі - Товариство, позивач).

За наслідками розгляду адміністративного позову Миколаївським окружним адміністративним судом 08 листопада 2017 ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову.

Суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність Митниці щодо не складання висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів за результатами розгляду заяв Товариства від 28 квітня 2017 № НГЗ-Исх-01-17-275 та від 31 травня 2017 № НГЗ-Исх-01-17-370. Зобов'язав відповідача скласти та надати Казначейській службі висновок про повернення Товариством надмірно сплачених митних платежів, а саме: податку на додану вартість в сумі 5928260 грн 54 коп; мита в сумі 1156067 грн 74 коп; додаткового імпортного збору в сумі 327133 грн 01 коп., а всього 7 411461 грн 29 коп шляхом перерахування зазначених коштів на рахунок позивача.

Приймаючи означене рішення суд попередньої інстанції виходив з того, що відповідач всупереч розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 618 від 20 липня 2007, зареєстрована в Міністерстві юстиції від 25 вересня 2007 № 1097/14364, не перевірив факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та не встановив наявність переплати. Рішення про коригування митної вартості товару скасовано судом та набрало законної сили. Тому, сума надмірно сплачених податків та зборів (обов'язкових платежів) повинна бути повернена декларанту

В апеляційній скарзі Митниця, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач послався на те, що: позивачем не надано документів, що підтверджують суму надмірно сплачених митних та інших платежів; скасування судом рішення про коригування митної вартості не є безумовною підставою для повернення коштів, сплачених відповідно до такого рішення; рішення по справам №814/1262/16, 814/336/16, 814/1044/16, 814/1521/16, 814/1888/16, які набули законної сили, митним органом виконані. Рішення про коригування митної вартості - скасовані; після скасування рішення про коригування митної вартості у судовому порядку, декларант має право звертатись до митного органу для внесення відповідних змін до декларації. Після оформлення аркушу коригування, повернення надмірно сплачених коштів здійснюється за відповідною заявою. Декларант у даному випадку зміни до декларації не вносив.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Статтею 301 МК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та Податкового Кодексу України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Наведена правова норма кореспондується з пунктами 43.1-43.5 статті 43 ПК України де зазначено: «Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету».

Відповідно до розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції від 25.09.2007 № 1097/14364 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Підставою для відмови митним органом заявнику може бути або невідповідність поданих документів вимогам Порядку № 618, або відсутність переплати.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Судом першої інстанції встановлено, що Миколаївським окружним адміністративним судом по справах № 814/1262/16, № 814/336/16, №814/1044/16, №814/1521/16, №814/1888/16 було ухвалено постанови про визнання протиправними рішень Митниці стосовно коригування митної вартості товарів та скасовано картки відмови у митному оформленні товарів. За результатами апеляційного розгляду рішення суду першої інстанції залишені без змін та набрали законної сили.

За наслідками прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товару позивачем було надмірно сплачені митні платежі на загальну суму - 7411461 грн 29 коп, з яких: - 5 928260 грн 54 коп податок на додану вартість; - 1156067 грн 74 коп мито; - 327133 грн 01 коп додатковий імпортний збір, а саме по рішенням № 504000006/2015/000028/2 від 18 грудня 2015, № 504010000/2015/000008/2 від 18 грудня 2015, № 504000006/2016/000006/2 від 09 лютого 2016, №504000006/2016/000012/2 від 30 червня 2016, № 504010000/2016/000009/2 від 02 серпня 2016, № 504010000/2016/000010/2 від 03 серпня 2016, №504010000/2016/000011/2 від 08 серпня 2016, №504010000/2016/000012/2 від 10 серпня 2016, № 504010000/2016/000013/2 від 11 серпня 2016, № 504010000/2016/000014/2 від 11 серпня 2016, № 504010000/2016/000015/2 від 12 серпня 2016.

Позивач надав суду копії митних декларацій та аркушів коригування, згідно яких позивачем надмірно сплачені митні платежі зазначені у графах 47, як суми гарантії (спосіб платежу 55) митні декларації про випуск товарів під гарантійні зобов'язання, у зв'язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товарів та розрахунок надмірно сплачених митних платежів на загальну суму - 5646685 грн 96 коп., з яких: - 471678 грн 44 коп сума ПДВ; - 929901 грн 52 коп додатковий збір.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" під кодом 1501 зазначається посилання на рішення про коригування митної вартості товару.

У графі № 44 митних декларацій наданих позивачем під кодом 1501 міститься посилання на рішення про коригування митної вартості товарів .

28 квітня 2017 та 31 травня 2017 Товариство звернулось до митниці із заявами № 01-17-275, 01-17-370 повернення надмірно сплачених митних платежів шляхом складення митницею та надання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів.

16 травня 2017 і 13 червня 2017 Митниця надала відповіді на вказані вище листи зміст яких вказував на відмов у поверненні надмірно сплачених коштів, оскільки, вимоги про повернення митницею надмірно сплачених коштів, є передчасними.

Тобто, про такі підстави, як невідповідність поданих документів вимогам Порядку № 618, або відсутність переплати у своїй відповіді не зазначив.

Відповідач в додаткових поясненнях, які виходять за межі доводів апеляційної скарги, на підтвердження своєї правової позиції, послався на постанову Верховного Суду від 24 квітня 2018 у справі №814/1980/16 де вказано: «На підставі аналізу зазначених норм митного законодавства, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла правового висновку, який полягає в тому, що якщо митний орган за результатами митного оформлення товару за окремою митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, самостійно не приймав рішення про коригування митної вартості і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам МК України, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину надмірно сплаченими. Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості заявленої декларантом, сума надмірно сплачених митних та інших платежів повертається декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті ЗО1 МК України, статті 43 ПК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком №618».

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що, в цій справі підставою для скасування касаційною інстанцією ухвалених судових рішень та направлення справи на новий розгляд стала необхідність з'ясувати, чи самостійно позивач визначив митну вартість товарів не за ціною договору (першим методом), а за іншими другорядними методами, або внаслідок коригування митної вартості відповідачем.

По справі, яка розглядається, належними доказами підтверджено, що сума митних платежів - 7 411 461 грн.29 коп., яку Товариство просить повернути, є різницею між сумами митних платежів, які нараховані позивачем за першим методом визначення митної вартості (за ціною договору) та сумами, які нараховані Митницею за рішеннями про коригування митної вартості, тобто додаткові митні платежі сплачені в якості гарантії.

Сплата митних платежів в якості гарантії не може вважатися самостійним визначенням митної вартості Позивачем, так як: у відповідності до частини першої статті 308 МК України розмір фінансової гарантії визначається митним органом; згідно до ч. 7 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Фінансова гарантія, згідно з ч. 1 ст. 306 МК України, - це спосіб забезпечення сплати митних платежів.

Отже, сплата митних платежів в якості гарантії не може означати самостійний спосіб визначення митної вартості Позивачем, оскільки гарантія оформляється лише у випадку незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, а сам розмір гарантії визначається митним органом, а не декларантом, крім того, ця сума є лише способом забезпечення сплати митних платежів.

Виходячи з цього, сплата загальної суми 7 411 461 грн. 29 коп. (в якості гарантії) не може вважитися добровільною сплатою з боку Товариства, оскільки проведена відповідно до п.7 ст.55 МК України.

Сума 7 411 461 грн. 29 коп. складається із сум сплачених гарантій, зазначених у наданих митних деклараціях (графа 47, код 55), та розділі III Аркушів коригування.

Згідно з наказами Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 № 651 та 20 вересня 2012 № 1011 затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа,та Відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій.

Відповідно до Порядку та Класифікаторів: у графі 44 під кодом № 1501 зазначається посилання на Рішення про коригування митної вартості товарів (у всіх митних деклараціях у графі 44 під кодом 1501 міститься посилання на рішення про коригування митної вартості); у графі 48 (відстрочення платежу) вказаний кінцевий термін дії гарантії, із закінченням якого сума фінансової гарантії перераховується до бюджету (у всіх митних деклараціях у графі 48 вказано кінцевий строк дії гарантії після спливу 90 днів); у графі 47 (у п'ятій колонці «спосіб платежу») під кодом 55 зазначається різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом і митною вартістю, визначеною митним органом (у разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу). Графа 47 заповнюється, коли оформлення товару вимагає забезпечення сплати митних платежів, тобто сплата платежів в якості гарантії (у графі 47 у п'ятій колонці «СП» під кодом 55 вказані суми гарантій, загальна сума яких складає 7 411 461,29грн. та відповідає сумам гарантій, зазначеним у розділі III Аркушів коригування (як доплачені митні платежі). Сума гарантії по даній справі - 7 411 461,29грн. підтверджена відповідачем згідно з листом від 13.06.2018р. № 2765/1014-70-19-48 на запит ТОВ «МГЗ» від 22.05.2018р. № НГЗ-Исх-01-18-443; у графі 43 (Метод визначення вартості) у лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався, а у разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом (у всіх митних деклараціях у лівому підрозділі графи 43 зазначено « 1». Тобто, перший основний метод за ціною договору, визначений декларантом, а у правому підрозділі графи вказано другорядний метод « 6», «З»). Це означає також первинне визначення митної вартості за ціною договору декларантом, та коригування митницею вартості за другорядним методом, за незгоди декларанта (під оформлення фінансової гарантії).

Оскільки судовими рішеннями скасовано коригування митної вартості, застосований митницею другорядний метод визначення митної вартості є неправомірним. Зазначене дає підстави зробити висновок про те, що різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій є безпідставно сплаченою та підлягає поверненню.

При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не убачається.

Керуючись: ст. ст. 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 липня 2018.

Суддя-доповідач:

Судді: