Постанова № 75325686, 12.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/644/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: П'янової Я.В.

суддів: Чалого І.С. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання: Струкової Н.В.

представника позивача: Вірьовкіна О.М.

представника відповідача: Озацької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 (головуючий суддя Панченко О.В., м. Харків, повний текст складено 30.03.18 р.) по справі № 820/644/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель"

до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" (далі - ПАТ "Завод Південкабель", позивач), звернувся до суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач ), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 29.01.2018 р. за №0000055016 про нарахування штрафу у сумі 59254,00 грн. за несвоєчасне декларування контрольованих операцій за 2016 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 р. адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 29.01.2018р. за №0000055016 відносно ПАТ "Завод Південкабель" про нарахування штрафу у сумі 59254,00 грн. за несвоєчасне декларування контрольованих операцій за 2016 р.

Стягнуто з Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (код 40980123) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (код 00214534), грошові кошти на відшкодування витрат по оплаті судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи, що при розгляді справи судом неправильно та неповно з'ясовано фактичні обставини, що мають істотне значення для належного вирішення справи, неправильно та неповно досліджено наявні у справі докази, зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення позивачем вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасного подання позивачем уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2016 рік, у зв'язку з чим податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі п. 120.4 ст. 120 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною, у зв'язку з чим просить її залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 р. - без змін.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає, що п. 2 розділу 1 "Порядку складання звіту про контрольовані операції", затвердженому Наказом Мінфіну України № 8 від 18.01.16 р., передбачена можливість здійснювати виправлення помилок в поданому звіті про контрольовані операції шляхом подання уточнюючого звіту як до закінчення терміну звітування, так і після, а тому подання 14.11.17 р. позивачем уточнення по звіту від 29.09.17 р. не може розглядатись як "несвоєчасне декларування" і не може тягти за собою застосування штрафних санкцій, передбачених п. 120.4 ст. 120 ПК України.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позицію, викладену у відзиві.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції за 2016 рік, контролюючим органом було виявлено порушення з боку позивача вимог п.п. 39.4.2 п. 39 ст. 39 Податкового кодексу України, відповідно до якої передбачено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податку та митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним. У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Вказані порушення зафіксовано актом перевірки від 09.01.2018 р. № 2/28-10-50-17-06/00214534 (а.с. 7-9), за наслідками розгляду якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2018 р. № 000055016 (а.с. 6), згідно з яким до позивача застосовано штраф в розмірі 59254,00 грн.

Не погодившись з висновками акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у діях позивача ознак правопорушення, передбаченого п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, та не вбачає для застосування до нього з боку контролюючого органу штрафної санкції за п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період;

уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.3 та 120.4 статті 120 цього Кодексу.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції.

Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.

Згідно з п.120.3 ст.120 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VIII від 21.12.2016 року внесено зміни до ст.120 ПК України, а саме, змінено редакцію пункту 120.3 та доповнено статтю пунктом 120.4.

Згідно з п.120.3 ст.120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Згідно з п. 120.4 ст.120 ПК України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі, зокрема, одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Таким чином, якщо до 01.01.2017 було встановлено відповідальність за неподання звіту про контрольовані операції, то з 01.01.2017 - і за невчасне декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту. При цьому, розмір штрафних санкцій за несвоєчасне подання прямо залежить від кількості днів прострочення.

Отже, у разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником звіту про контрольовані операції, у тому числі за 2016 звітний рік, та застосування до 01.01.2017 штрафу (штрафів) згідно із п. 120.3 ст.120 Кодексу, після спливу 30 календарних днів за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, контролюючим органом, починаючи з 01.01.2017 р., мають застосовуватись штрафні санкції за несвоєчасне подання, передбачені п.120.4 ст. 120 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 29.09.2017 р. подано до контролюючого органу звіт про контрольовані операції за 2016 рік (а.с. 48), в якому задекларовано операції з нерезидентом ООО "Торговый дом "Южкабель" на суму 12 697 552 грн.

14.11.2017 р. позивачем подано уточнюючий звіт, в якому задекларовано операції з нерезидентом на суму 12 702 228 грн.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 р. за №0000055016 слугували положення пункту 120.4 статті 120 ПК України.

Так, перевіркою, за результатами якої складено акт від 09.01.2018 р. № 2/28-10-50-17-06/00214534 (а.с. 7-9), встановлено факт несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції за 2016 рік.

При цьому, вказане порушення мало місце станом на дату набрання чинності змінами до ПК України, якими статтю 120 доповнено пунктом 120.4 та запроваджено відповідальність за несвоєчасне подання такого звіту.

Колегія суддів зазначає, що відповідальність за порушення пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України наразі передбачена як пунктом 120.3, так і пунктом 120.4 ст. 120 Податкового кодексу України. Два різні підпункти даної норми визначають два різних склади правопорушення, а саме - неподання звіту про контрольовані операції та несвоєчасне подання такого звіту.

Беручи до уваги, що позивача притягнуто до відповідальності не за пунктом 120.3 статті 120 ПК України в редакції, чинній з 01.01.2017 року (неподання звіту протягом 30 календарних днів з граничного дня сплати штрафу), а за пунктом 120.4 ст.120 ПК України, колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції на п. 120.3 статті 120 ПК України.

Щодо посилання позивача на те, що п.2 розділу 1 «Порядку складання звіту про контрольовані операції», затвердженому Наказом Мінфіну України № 8 від 18.01.16 р., передбачена можливість здійснювати виправлення помилок в поданому звіті про контрольовані операції шляхом подання уточнюючого звіту як до закінчення терміну звітування, так і після, а тому подання 14.11.17 р. позивачем уточнення по звіту від 29.09.17 р. не може розглядатись як "несвоєчасне декларування" і не може тягти за собою застосування штрафних санкцій, передбачених п. 120.4 ст. 120 ПК України, колегія суддів зауважує таке.

Дійсно, відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України передбачено право платника податку на виправлення помилок в поданому звіті про контрольовані операції шляхом подання уточнюючого звіту.

Так, згідно з приписами пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

- новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період;

- уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Однак, при цьому, ч. 6 вказаної норми чітко визначено, що подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.3 та 120.4 статті 120 цього Кодексу.

Посилання позивача на те, що в даному випадку мала місце технічна помилка із-за курсових різниць не приймаються до уваги, оскільки відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України платник податку має право подати уточнюючий звіт у разі якщо ним виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки.

Таким чином, факт несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції ПАТ "Завод Південкабель" (уточнюючий звіт про контрольовані операції за 2016 рік поданий 14.11.2017 року) свідчить про невиконання платником податків вимог пункту 39.4 ст. 39 ПК України, у зв'язку з чим останній правомірно притягнутий до відповідальності за п.120.4 ст.120 ПК України.

На підставі викладеного та відповідно до змісту вказаних положень чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального права, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 по справі № 820/644/18 скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П'яноваСудді І.С. Чалий В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 17.07.2018.