Постанова № 75325634, 16.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2818/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючого судді: Русанової В.Б.

суддів: Бершова Г.Є. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини А 1121 Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року, (суддя Бідонько А.В.) по справі № 820/2818/18

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А 1121 Міністерства оборони України

про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини А1121 Міністерства оборони України, які полягають у здійсненні ОСОБА_1 розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2016р., 2017р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 р. без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації;

- зобов'язати військову частину А1121 Міністерства оборони України здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016р., 2017р., розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 р. з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 р. задоволено позов.

Визнано протиправними дії військової частини А1121 Міністерства оборони України, які полягають у здійсненні ОСОБА_1 розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2016р., 2017р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 р. без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації.

Зобов'язано військову частину А1121 Міністерства оборони України здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016р., 2017р., розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 р. з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.

Військова частина А1121 Міністерства оборони України ( далі відповідач), не погоджуючись з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація не входять до складу грошового забезпечення, що передбачено Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.10.2016 року № 550.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування зазначив, що застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» яким визначено, що одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація, входять до складу грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах України.

31.12.2017 року позивач звільнений з військової служби на підставі п. б ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" та з 19.01.2018р. виключений із списків особового складу частини, що підтверджується витягом з наказу № 235 та наказу командира військової частини А1121 № 7 (а.с. 13,14).

Під час проходження військової служби позивач отримував у складі грошового забезпечення щомісячну грошову винагороду в розмірі 60%, індексацію, що підтверджується грошовим атестатом та не заперечується відповідачем (а.с 12).

Позивачу під час звільнення виплачена одноразова грошова допомога в сумі 102165,00 грн., яка була нарахована Військовою частиною А1121 без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 та індексації.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо виплати грошової допомоги без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при конкуренції норм застосуванню підлягають положення саме Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким визначено, що одноразові додаткові види грошового забезпечення входять до складу грошового забезпечення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно з п. 2 ст. 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за умови наявності у військовослужбовця вислуги 10 років і більше.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою №889 Кабінет Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 899) встановив щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

На час установлення винагорода мала виплачуватися військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займали посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ (пункт 1).

Відповідно до п. 2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати винагороди, передбачені пунктом 1, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

До Постанови № 889 вносилися зміни, які розширювали перелік категорій військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до пункту 1 цієї Постанови встановлювалася винагорода.

13.03.2013 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889» (далі - Постанова № 161) згідно з якою назва і пункт 1 Постанови №889 викладені в новій редакції.

Зокрема, у пункті 1 передбачена виплата винагороди:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):

з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

На виконання Постанови № 889 Міністр оборони України наказом від 24.10. 2016 року № 550 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція № 550).

Інструкцією визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.

В п. 3 Інструкції № 550 визначено перелік складових грошового забезпечення, з якого має обраховуватися й виплачуватися винагорода і який за обсягом є меншим за перелік, встановлений п. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ.

Згідно п. 5 Інструкції № 550 винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням.

Пунктом 8 Інструкції № 550 встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 9 Інструкції № 550 розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головного управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.

Відповідно до п.10 Інструкції № 550 командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.

Таким чином, положення Постанови №889 в системному зв'язку із нормами ст.ст. 9, 15 Закону №2011- ХІІ та Інструкцією дають підстави для висновку, що винагорода, встановлена Постановою №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі п. 2 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ.

Винагорода, встановлена Постановою №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразового грошовоа допомога на підставі п.2 ст.15 Закону № 2011-ХІІ, має окремий, особливий і разовий вираз виплати, оскільки виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата такої винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Подібний підхід регулювання встановлений і щодо розміру винагороди, відповідно до якого до складу грошового забезпечення, з якого обраховується і виплачується винагорода, не введені всі його складові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року по справі № 825/1138/17.

Також колегія суддів зазначає, що перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, визначений у додатках 25-28 постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007р. Відповідно до зазначеного переліку індексація не віднесена додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ст.2 Закону України " Про індексацію грошових доходів населення" та ст.4 Закону № 2011-ХІІ індексація проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Таким чином індексація не є видом грошового забезпечення і не має постійного характеру виплат, а тому відсутні підстави для включення суми індексації в розрахунок суми одноразової грошової допомоги при звільненні позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність дій, що оскаржуються.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А 1121 Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 по справі № 820/2818/18 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженю, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Г.Є. Бершов О.В. Присяжнюк