Постанова № 75325627, 10.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1835/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду, м.Харків, від 24.04.2018, суддя Заічко О.В., , повний текст складено 26.04.18 по справі № 820/1835/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України , Харківського обласного військового комісаріату

про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п.22 протоколу № 9 від 26.01.2018 р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату (доплату) позивачу одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції Закону № 2004-VІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року;

- зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги позивачу з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16- 2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р. та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року, з урахуванням раніше виплаченої суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, відповідачі діяли всупереч вимог закону.

Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018р.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату , Міністерства оборони України про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасувати п.22 протоколу № 9 від 26.01.2018 р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум. Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції Закону № 2004-VІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року. Зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16- 2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р. та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Міністерством оборони України подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскільки інвалідність позивачу була встановлена 28.09.2015 року, тому при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги слід керуватися законодавством, що діяло на цей день, а саме Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" (в редакції Закону від 08.06.2014) та Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі- Порядок).

Сторони по справі про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з висновку про розповсюдження на позивача дії Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" № 2004-VIII, зокрема, (в редакції Закону № 2004-VIII 6 квітня 2017 року), яка набрала чинності 07.05.2017, оскільки рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги прийнято 08.12.2017 р.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в період з листопада 1982 року по січень 1985 року у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній Республіці Афганістан.

В 1984 році позивач отримав поранення, контузію, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні (ДРА), де велись бойові дії, внаслідок чого в подальшому отримав інвалідність.

Так, за змістом витягу з протоколу №1168 від 14.05.2013 р. засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв - отримані колишнім військовослужбовцем ОСОБА_1 під час проходження військової служби множинні вогнепальні осколкові поранення обличчя та верхніх кінцівок, (контузія головного мозку), наслідки яких підтверджені висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертиз №375-2013 від 30.04.2013 р., пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до довідки МСЕК серія 12 ААА №106371 від 28.09.2015 р. позивачеві була встановлена IІІ група інваліда війни з 28.09.2015 р.

17.01.2017 р. позивач звернувся із заявою до відповідача - Харківського обласного військового комісаріату, в якій просив вирішити питання про призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до приписів ст. 16 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, у зв'язку з встановленням йому інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби.

Надісланим позивачу листом №206/ВСЗ від 26.01.2017 р. відповідач вказав, що ним зроблений запит до МСЕК щодо надання завіреної довідки МСЕК про первинне встановлення позивачу інвалідності, оскільки порядок обчислення розміру допомоги залежить від дати первинного встановлення інвалідності та часу повторного огляду.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до Ленінського районного суду м. Харкова.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 23.03.2017 р. по справі № 642/761/17, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей, Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги ... та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014р. Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги... та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення суду Харківським обласним військовим комісаріатом було направлено висновок та документи позивача до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги.

Однак, листом Харківського обласного військового комісаріату від 17.07.2017 року №1867/ВСЗ позивача повідомлено, що рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 07.07.2017 року №73 п.7, вирішено відмовити в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, оскільки ОСОБА_1 встановлена інвалідність понад 3-х місячний термін після звільнення з військової служби.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду.Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 28.09.2017 року у справі № 642/4186/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від14.12.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства Оборони України про визнання дії та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасувати п. 7 протоколу №73 від 07.07.2017р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум. Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» ОСОБА_1 Зобов'язано Харківський Обласний Військовий Комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року. Зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахувати одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 згідно: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р. та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

На виконання судових рішень по справі № 642/4186/17 Міністерством оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, прийнято рішення, оформлене протоколом № 9 від 26.01.2018 р., п.22 якого вирішено призначити позивачу одноразової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, що становить 206700 грн. (а.с.10).

Отже, рішення про призначення позивачу одноразової допомоги було прийнято відповідачем 26.01.2018 р.

Колегія суддів зазначає, що спір полягає в тому, чи має право позивач на отримання одноразової допомоги одноразової грошової допомоги за Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону № 2004-VIII 6 квітня 2017 року № 2004-VIII, у розмірі, що визначена підпунктом б) частини 1 статті 16-2 вказаного Закону - 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей", який набрав чинності 07.05.2017, у Закон "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було внесено ряд змін, зокрема, текст статті 16-2 викладено в такій редакції: "1. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону; б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності І групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року".

У свою чергу, згідно пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Отже, в самому Законі міститься вказівка на дію його норм по колу осіб, а саме розповсюдження на осіб, рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності ще не прийнято, та не пов'язує право на отримання допомоги з часом встановлення інвалідності. У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги про необхідність у відповідності до абз. З п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 застосування законодавства, що діяло на момент встановлення інвалідності, а саме Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" (в редакції Закону від 08.06.2014) та Постанови від 25.12.2013 № 975.

Стосовно позивача, то під час розгляду Ленінським районним судом м. Харкова справи № 642/4186/17 за позовом ОСОБА_3 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства Оборони України про визнання дії та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, встановлено, що згідно довідки МСЕК 28.09.2015 року, з якою позивач звернувся 17.01.2017р. для вирішення питання призначення одноразової грошової допомоги, йому встановлена ІІІ група інвалідності з 28.09.2015 року з причини поранення, контузії та захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії. 17.01.2017р. позивач в перше звернувся с заявою про виплату одноразової грошової допомоги в Порядку 975 у зв'язку із встановленням йому інвалідності. П. 7 протоколу №73 від 07.07.2017 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, Міністерством Оборони України відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.

На виконання вказаної постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 28.09.2017 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 642/4186/17, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби прийняла рішення, оформлене протоколом від № 9 від 26.01.2018 р., п.22, що є предметом розгляду у даній справі.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відносно позивача, до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" від 6 квітня 2017 року № 2004-VIII не було прийнято жодного рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги.

Водночас, судом першої інстанції, позивачем та його представником не враховано, що стаття 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" (в редакції Закону України № 2004-VIII від 06.04.2017) розповсюджується на категорії військовослужбовців, які зазначені підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону, а саме: військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Аналіз даної норми свідчить, що вона розповсюджується на всій військовослужбовців крім військовослужбовців строкової служби.

Отже, оскільки ОСОБА_1 проходив строкову військову службу, то він не має права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, яка передбачена вказаним Законом.

З урахуванням вищенаведеного, доводи позивача про необхідність призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" (в редакції Закону України № 2004-VIII від 06.04.2017) є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову. Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 по справі № 820/1835/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. ГригоровСудді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Л.В. Тацій Повний текст постанови складено 16.07.2018.