Постанова № 75325491, 12.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4263/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (суддя першої інстанції Костюкевич С.Ф., м. Луцьк, повний текст складено 26.04.2018),

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Рожищенське ОУПФУ) про визнання дій щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 жовтня 2017 року (з врахуванням виплачених коштів).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Із цим рішенням не погодилося Рожищенське ОУПФУ та оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати. В обґрунтування вимог апелянт, зазначив, що позивач на час ліквідації аварії на ЧАЕС не відносився до військовослужбовців строкової служби, тому підстав для задоволення позову немає. Згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 не відноситься до категорії осіб, які мають право на перерахунок пенсії.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1-ої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_1 с від 11.06.1997 видане Волинською обласною державною адміністрацією та вкладкою до нього № 681892 с.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.09.2003 виданого управлінням праці та соціального захисту населення Ківерцівської РДА, ОСОБА_1 є також інвалідом війни третьої групи.

Відповідно до архівної довідки № 28209 від 05.12.2013, виданої галузевим державним архівом Міністерства оборони України, за архівними документами військової частини № 32207 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧЕАС у період з 03.10.1987 по 05.01.1988.

Згідно довідки Волинської обласної МСЕК № 024694 від 04.11.2005, ОСОБА_1 має захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до військового квитка № НОМЕР_3 виданого Ківерцівським районним військовим комісаріатом, вбачається, що ОСОБА_1 був призваний на спец збори при військовій частині № 32207 по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 04.10.1987 по 04.12.1987.

В судовому засіданні встановлено, що позивач одержує пенсію по третій групі інвалідності в розмірі фактичних збитків, як ліквідатор аварії на ЧАЕС І категорії і з 01.10.2017 отримує пенсію в розмірі 3415 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, оскільки відповідач з 01.10.2017 не провів перерахунок пенсії самостійно на виконання внесених змін до законодавства.

Листом №7670/02-10-21 від 19.12.2017, відповідач вказує, що оскільки ОСОБА_1, будучи з 03.10.1987 по 05.01.1988 призваний на військові збори та на час ліквідації аварії на ЧАЕС не відносився до військовослужбовців строкової служби, тому відсутні підстави для перерахунку пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності своїх дій щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу з врахуванням статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 01 липня 1992 року № 2532-12 у редакціях: законів України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V (діяла до 01 жовтня 2017 року) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (діє з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.

Частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Враховуючи вищезазначене, частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 08.05.2018, постановленій у справі № 820/1148/18, від 21.05.2018, постановленій у справі № 816/1159/18, від 11.06.2018, постановленій у справі № 825/1922/18, від 11.06.2018, постановленій у справі № 820/2589/18, від 13.06.2018, постановленій у справі № 812/1094/18.

У вказаних ухвалах Верховний Суд зазначив, що ч. 3 ст. 59 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні.

Крім того, у справах стосовно пенсійного забезпечення осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, крім військовослужбовців, Верховний Суд України у постановах від 01 жовтня 2014 року у справі № 21-338а13, від 15 червня 2016 року у справі № 737/438/14, від 06 грудня 2016 року у справі № 2а-520/09/1570 та Верховний Суд у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 756/8380/16-а та у справі № 193/877/16-а (2-а/193/14/16), від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17 ухвалювали судові рішення з висновками про застосування норм матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Отже, ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю та отримав статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків, враховуючи довідку Волинської обласної МСЕК № 024694 від 04.11.2005, згідно якої йому встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною якої є захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 6).

Проте, згідно військового квитка № НОМЕР_3 виданого Ківерцівським районним військовим комісаріатом, ОСОБА_1 був призваний на спец збори при військовій частині № 32207 по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 04.10.1987 по 04.12.1987, отже не проходив дійсну строкову службу (а.с. 8).

З урахуванням наведеного, та вимог чинного законодавства, у ОСОБА_1 відсутні правові підстави для здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи викладене, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати оскаржуване судове рішення з прийняттям нового про відмову в позові.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 803/374/18 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст складено 16 липня 2018 року.