Постанова № 75325311, 10.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/42774/17 Головуючий у 1 інстанції: Макаренко І.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Губської О.А. Борейко Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної пенітенціарної служби України на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 10 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної пенітенціарної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до Державної пенітенціарної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просив:

- визнати неправомірними дії Державної пенітенціарної служби України щодо підготовки та подання до Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві документів для призначення ОСОБА_5 пенсії за вислугою років на пільгових умовах;

- зобов'язати Державну пенітенціарну службу України в особі голови ліквідаційної комісії Державної пенітенціарної служби україни підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві документи на ОСОБА_5 для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджений постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 року за №3-1;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити ОСОБА_5 пенсію за вислугою років на пільгових умовах з 15 березня 2017 року, з моменту звернення.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 10 травня 2018 року позов задоволено частково: Визнано неправомірними дії Державної пенітенціарної служби України щодо підготовки та подання до Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві документів для призначення ОСОБА_5 пенсії за вислугою років на пільгових умовах; Зобов'язано Державну пенітенціарну службу України в особі голови ліквідаційної комісії Державної пенітенціарної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві документи на ОСОБА_5 для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджений постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 року за №3-1.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Державна пенітенціарна служба України, звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено як обов'язкову умову для призначення пенсії за віком наявність саме календарної вислуги, а не її загальну тривалість у пільговому обрахуванні. При цьому, апелянт вказує, що на пільгове обчислення вислуги років мають лише ті особи, в яких виникло право на вислугу років, у відповідності до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

06 липня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від позивача. надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Наказом №243/ОС-16 від 30 вересня 2016 року, відповідно до п. 5 ст. 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» 22 вересня 2016 року, ОСОБА_5 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (у зв'язку зі скороченням штатів).

Вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 03 місяці 17 днів, пільгова 24 роки 10 місяців 22 дня.

15 березня 2017 року ОСОБА_5 звернувся до голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України з приводу призначення пенсії за вислугою років.

Листом від 16 червня 2017 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки календарна вислуга років на 01 серпня 2016 року складала 19 років 03 місяці.

20 червня 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років, у відповідності до вимог ст. 23 ЗУ «Про державну кримінально-виконавчу службу України».

Листом Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві від 23.06.2017 року позивачу було повідомлено про неможливість вирішення питання щодо призначення пенсії через порушення порядку подання документів. Одночасно, в листі повідомлено, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій), затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заяви про призначення пенсії за вислугою років особам, які мають право на пенсійне забезпечення, згідно із Законом подаються цими особами до головних управлінь пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи.

Позивач, не погоджуючись із відмовою відповідача щодо призначення пенсії, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Так, відповідно до п."б" ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", право на пенсійне забезпечення мають особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно пункту "а" ч.1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Положеннями ч.1 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" визначено, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

В силу ч. 4 ст. 23 Закону, особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.

Згідно ч.1 ст. 2 вказаного Закону, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу станів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органіці підрозділів цивільного захисту, міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при означенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання незалежно від форми навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорон органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, з аналізу положень якого можна дійти висновку, що пільгова вислуга років враховується саме при призначенні виду пенсії та не ставиться в залежність від наявності виключно календарної вислуги років.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі по тексту - Порядок № 3-1).

Пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.

Отже, саме на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Судом встановлено, що листом від 15.02.2017 року за вих. № 5-1240-7.01/217 Комісія з лііквідації Державної пенітенціарної служби України повідомила позивачу про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку із відсутністю у останнього необхідної кількості календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років на умовах Закону № 2262. Матеріали до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві направлено не було.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

За таких обставин, вірним є висновок суду першої інстанції про визнання неправомірною відмову Державної пенітенціарної служби України в особі голови ліквідаційної комісії Державної пенітенціарної служби України у направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві документів для призначення пенсії за вислугу років позивачу та зобов'язання Державної пенітенціарної служби України в особі голови ліквідаційної комісії Державної пенітенціарної служби України направити документи, перелік яких визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області для призначення пенсії за вислугу років позивачу.

Посилання апелянта на відсутність календарної вислуги років у позивача для призначення останньому пенсії за вислугою років суперечать чинному законодавству, оскільки, у відповідності до норм, як Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", так і Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", визначено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії.

Отже, з аналізу норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку № 393, колегія суддів дійшла висновку, що приписи Закону не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності виключно календарної вислуги. Крім того, нормами вказаних нормативно правових актів не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на її розмір.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 09.12.2014 року та в ухвалі Вищого адміністративного суду від 05.11.2015 р. (К/800/46432/14).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 та наявності правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної пенітенціарної служби України залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 10 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Губська О.А.

Повний текст постанови складено - 16 липня 2018 року.