Постанова № 75325251, 12.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6257/17 Головуючий у І інстанції - Качур І.А.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Черкаської області про визнання протиправними та скасування висновків, наказів, поновлення на роботі та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Черкаської області, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування (перевірки), проведеного в порядку таємної перевірки доброчесності фактів щодо можливої не доброчесності першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_2 від 27 березня 2017 року, що був затверджений прокурором Черкаської області С.Овчаренком 31 березня 2017 року;

визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України Луценка Ю.В. від 13 квітня 2017 року № 16 дк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення позивача з посади першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури;

поновити його на посаді першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та в органах прокуратури;

стягнути з Прокуратури Черкаської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу;

допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення на роботі та стягненні на його користь середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 26 811,54 грн. із утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що його двічі було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та звільнення з посади та органів прокуратури за один і той самий проступок - не зазначення у декларації за 2015 рік інформації про доходи, отримані від відчуження 28 січня 2015 року транспортного засобу - автомобіля LEXUS GX 470. При цьому, в позові зазначається, що дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників застосовуються за невиконання чи не належне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури. Крім того, наказ про звільнення виданий Генеральним прокурором України, хоча згідно пункту 2 частини другої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» такий наказ має видавати керівник регіональної прокуратури - прокурор Черкаської області.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, який задовольнити позов в повному обсязі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції. Натомість Прокуратура Черкаської області наділена повноваженнями лише щодо здійснення перевірки факту подання декларації. При цьому, відповідно до Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 16.06.2016 року № 205, визначається, що службове розслідування під час таємної перевірки доброчесності не призначається у випадку, якщо інформація вже була предметом іншого службового розслідування.

09 липня 2018 року надійшов відзив Прокуратури Черкаської області на апеляційну скаргу, у якому зазначається, що позивач правомірно звільнений з посади першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та з органів прокуратури за грубе порушення вимог законів України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у чесності та непідкупності органів прокуратури.

11 липня 2018 року надійшов відзив Генеральної прокуратури України на апеляційну скаргу, у якому зазначається, що службовий розслідуванням встановлено, що при заповненні 15.03.2016 року декларації за 2015 рік позивачем порушений встановлений законодавством порядок декларування майна, доходів, витрат і зобов'язання фінансового характеру в частині не зазначення відомостей про дохід від відчуження майна. Відповідно до частини п'ятої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності, яку проводять підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором. При цьому, виключно Законом України «Про прокуратуру» визначаються підстави та порядок притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, а також особи, що уповноважені на прийняття відповідних рішень. За таких обставин, вирішення питання про наявність в діях прокурора дисциплінарного проступку та притягнення його до дисциплінарної відповідальності законом до компетенції НАЗК не віднесено, а отже з прийняттям вказаним органом рішень не пов'язано.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач працював в органах прокуратури Черкаської області з 11.03.1996 року по 13.04.2017 року.

11 грудня 2015 року в.о. прокурора Черкаської області В. Павленком, з урахуванням результатів чотирирівневого конкурсного відбору на зайняття відповідних посад в Уманській місцевій прокуратурі та на підставі п.7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про прокуратуру», було видано наказ про призначення позивача на посаду першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури з 15 грудня 2015 року.

У липні 2016 року до Генеральної прокуратури України надійшло звернення народного депутата України Яценка А.В. щодо можливої недоброчесності ОСОБА_2, зокрема наявності в останнього автомобілів високої вартості, незадекларованого будинку, неналежного виконання ним службових обов'язків.

За дорученням Генеральної прокуратури України Прокуратурою Черкаської області відповідно до Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 16.06.2016 року № 205 та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24.09.2014 року № 104 проведено службове розслідування щодо можливої недоброчесності позивача.

Службовим розслідуванням встановлено, що при заповненні 15.03.2016 року декларації за 2015 рік, позивачем порушено встановлений законодавством порядок декларування майна, доходів, витрат і зобов'язання фінансового характеру в частині незазначення відомостей про дохід від відчуження майна, а саме: 400 тис. грн. від реалізації автомобіля Lexus GХ 470, 2007 року випуску.

На підставі висновків службового розслідування, прокуратурою Черкаської області наказом від 07.09.2016 № 317к за порушення встановленого порядку подання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік позивачу оголошено догану.

На підставі інформації управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції ГПУ та звернення народного депутата України Яценка А.В. прокуратурою Черкаської області у березні 2017 року проведено службове розслідування щодо можливої недоброчесності позивача. До його проведення також залучено прокурора відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції (з місцем дислокації у прокуратурі Кіровоградської області).

Відповідно до висновку службового розслідування від 27.03.2017 року, затвердженого 31.03.2017 року прокурором Черкаської області, викладені у зверненні народного депутата України Яценка А.В. доводи стосовно неналежного виконання службових обов'язків позивачем, окрім допущених порушень порядку декларування, не знайшли свого підтвердження. Вирішено скерувати матеріали службового розслідування до НАЗК для проведення перевірки декларації відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», за результатами якої, у разі наявності підстав, вирішити питання про відповідальність позивача.

Наказом Генерального прокурора України від 13.04.2017 року № 16 дк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за грубе порушення вимог законів України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», Правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у чесності та непідкупності органів прокуратури, ОСОБА_2 звільнено з посади першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та з органів прокуратури.

Позивач не погоджуючись з висновками службового розслідування 2017 року та наказу про звільнення звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за ігнорування позивачем вимог законодавства у сфері запобігання корупції, а також, те що позивач 07.09.2016 року притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення під час подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, належних висновків для себе не зробив, та умисно не відобразив відомості про дохід від реалізації транспортного засобу в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданій 26.10.2016 року, та у виправленій декларації за вказаний період, поданій 02.11.2016 року, своїми діями ОСОБА_2 грубо порушив вимоги Закону України «Про запобігання корупції», статті 19 Закону України «Про прокуратуру», правила прокурорської етики, вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у чесності та непідкупності органів прокуратури і є несумісними з подальшим перебуванням на роботі в органах прокуратури. Таким чином Генеральним прокурором України рішення про звільнення ОСОБА_2 в дисциплінарному порядку з посади першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та з органів прокуратури прийнято в межах наданих Генеральному прокурору України повноважень, з дотриманням вимог Закону України «Про прокуратуру» та Дисциплінарного статуту прокуратури України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України врегульовано Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон N 1697-VII).

Частина 5 статті 19 Закону N 1697-VII передбачає що, прокурор зобов'язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності. Таємну перевірку доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних і місцевих прокуратур проводять підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України.

Згідно до вимог пункту 1 Розділу 2 Порядку кожний прокурор з метою виконання вимог частини п'ятої статті 19 Закону N 1697-VII зобов'язаний щороку до 1 лютого подавати до підрозділу внутрішньої безпеки власноруч заповнену анкету доброчесності прокурора.

Пунктом 8 Розділу 2 Порядку визначено, що у разі одержання інформації, яка може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, поданих прокурором у анкеті, та стосується конкретного прокурора і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені, підрозділ внутрішньої безпеки у десятиденний строк з дати її отримання повідомляє відповідного керівника прокуратури про необхідність призначення службового розслідування з долученням отриманої інформації.

Пунктом 10 Розділу 2 Порядку передбачено, що Керівник прокуратури зобов'язаний протягом семи робочих днів з дня отримання такого повідомлення в установленому порядку вирішити питання про призначення службового розслідування, про що повідомляє підрозділ внутрішньої безпеки для обліку.

У пункті 13 Розділу 2 Висновок службового розслідування вивчається підрозділом внутрішньої безпеки протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження його копії. У разі відсутності підстав для скасування висновку уповноваженою особою складається довідка про результати таємної перевірки доброчесності прокурора (додаток 3), яка погоджується з керівником підрозділу внутрішньої безпеки та копія якої долучається до особової справи. В іншому разі підрозділ внутрішньої безпеки в установленому порядку ініціює питання скасування висновку службового розслідування.

Відповідно до пункту 15 Розділу 2 Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України, якщо за наслідками службового розслідування, призначеного під час таємної перевірки доброчесності, встановлено вчинення прокурором дисциплінарного проступку, він притягається до відповідальності відповідно до вимог законів.

Відповідно до статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор зобов'язаний своєчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку передбаченому антикорупційним законодавством.

Відповідно до статті 12 Закону України від 7 квітня 2011 року № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

На виконання вимог цього Закону, позивач 15 березня 2016 року подав паперову декларацію за 2015 рік.

Як встановлено колегією суддів, за фактом подання декларації за 2015 рік у паперовому вигляді у березні 2016 року, Державною податковою інспекцією складений Висновок, у якому зазначено, що за результатами розгляду відповідей на запити та використаних матеріалів, з урахуванням письмових пояснень та наданий копій підтвердних документів, встановлено, що відомості, зазначені ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, є достовірними та відповідають наявній податковій інформації.

26 серпня 2016 року Прокуратурою Черкаської області було проведено службове розслідування за фактами, викладеними у зверненні народного депутата України Яценка А.В. щодо можливої не доброчесності першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_2.

Підставою для проведення службового розслідування стало доручення управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Генеральної прокуратури України від 25 липня 2016 року.

Службовим розслідуванням встановлено, що при заповненні 15.03.2016 року декларації за 2015 рік, позивачем порушено встановлений законодавством порядок декларування майна, доходів, витрат і зобов'язання фінансового характеру в частині незазначення відомостей про дохід від відчуження майна, а саме: 400 тис. грн. від реалізації автомобіля Lexus GХ 470, 2007 року випуску.

На підставі висновків вказаного службового розслідування, прокуратурою Черкаської області наказом від 07.09.2016 № 317к за порушення встановленого порядку подання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік позивачу оголошено догану.

З 26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII), який введений в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності (пункт 1 Розділу XIII "Прикінцеві положення" цього Закону).

Згідно із підпунктом "е" пункту 1 частини першої статті 3, частиною першою статті 45 Закону N 1700-VII посадові та службові особи органів прокуратури зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

На виконання вказаних вимог Закону № 1700-VII позивач у жовтні 2016 року подав відповідну декларацію за 2015 рік та в листопаді 2016 року виправлену декларацію за вказаний період.

19 січня 2017 року позивачем подано анкету доброчесності прокурора.

20 лютого 2017 року заступником начальника відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки І. Примічем подано рапорт на ім'я Керівника Генеральної інспекції Уварова В.Г., у якому зазначається, що 26 жовтня 2016 року при поданні електронної декларації, а також 02 листопада 2016 року при поданні виправленої електронної декларації ОСОБА_2 не задекларував дохід від продажу автомобіля LEXUS GX-470, чорного кольору, 2007 року випуску в розмірі 400 000,00 грн., що вказує на умисний характер дій.

Враховуючи те, що зазначена інформація може свідчити про недостовірність тверджень, поданих ОСОБА_2 у анкеті доброчесності, зокрема, у частині своєчасного та достовірного декларування майна та доходів, у порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції», були наявні підстави для проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури.

Наказом в.о. обов'язків прокурора Черкаської області від 27 лютого 2017 року № 22 призначено службове розслідування на підставі доручення керівника Генеральної інспекції Уварова В.Г. від 21 лютого 2017 року та з метою перевірки фактів щодо можливої недоброчесності першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури старшого радника юстиції ОСОБА_2.

В матеріалах справи наявні Пояснення позивача від 07 березня 2017 року з приводу достовірності відомостей, викладених в паперовій та електронній деклараціях.

Зокрема, в Поясненнях позивач зазначає, що фактично будь-якого доходу від продажу автомобіля LEXUS GX-470, чорного кольору, 2007 року випуску, він не отримував, тому і жодних даних у розділ 11 декларації не вносив.

Факт вибуття з права власності автомобіля він відобразив у розділі 14 декларації. Отже, жодного умислу на приховування зазначених вище операцій з автомобілями, шляхів їх здійснення та документального оформлення при заповненні щорічної декларації за 2015 рік, він не мав.

27 березня 2017 року відносно позивача проведено повторне службове розслідування, яке проведено в порядку таємної перевірки доброчесності фактів щодо можливої недоброчесності першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_2

Підставою для проведення службового розслідування стали доручення керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Уварова В.Г. від 21 лютого 2017 року та від 15 березня 2017 року за зверненням народного депутата України Яценка А.В.

За висновками проведеного службового розслідування викладені у зверненні народного депутата України Яценка А.В. доводи стосовно неналежного виконання службових обов'язків першим заступником керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_2, окрім допущених порушень порядку декларування, не знайшли свого підтвердження.

Цим же висновком вирішено скерувати матеріали службового розслідування до Національного агентства з питань запобігання корупції для проведення перевірки декларації позивача відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції». За результатами перевірки, проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції, у разі наявності підстав, вирішити питання про відповідальність ОСОБА_2

Наказом Генерального прокурора України від 13 квітня 2017 року № 16 дк позивача звільнено з посади першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури та з органів прокуратури.

У вказаному наказі Генерального прокурора України про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено, що ОСОБА_2 07.09.2016 року притягувався до дисциплінарної відповідальності за аналогічні порушення, допущені під час подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, проте належних висновків для себе не зробив та умисно не відобразив відомості про дохід від реалізації транспортного засобу в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 26 жовтня 2016 року та у виправленій декларації за вказаний період, поданій 02 листопада 2016 року.

На підставі рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 серпня 2016 року № 1 "Про початок діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції" розпочало свою діяльність Національне агентство з питань запобігання корупції, до повноважень якого згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону N 1700-VII належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику та має повноваження зі здійснення в порядку, визначеному Закону N 1700-VII, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя зазначених осіб.

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права згідно з вимогами частини другої статті 49 Закону № 1700-VII зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону № 1700-VII.

Таким чином, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

Крім того, відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 4 та 5 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором, з адміністративної посади, передбаченої пунктами 9, 10, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, - керівником регіональної прокуратури, а з адміністративної посади, передбаченої пунктами 14 та 15 частини першої статті 39 цього Закону, - керівником місцевої прокуратури з підстав, передбачених абзацом першим частини першої цієї статті.

Отже звільнення позивача з посади першого заступника керівника місцевої прокуратури повинно було здійснюватись керівником регіональної прокуратури, а не Генеральним прокурором України.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про подвійне притягнення до відповідальності позивача за один і той самий проступок - не відображення відомостей про дохід від реалізації транспортного засобу при заповненні декларації за 2015 рік, спочатку паперової, потім електронної, які були подані позивачем у березні та у жовтні-листопаді 2016 року, що є неприпустимим.

Генеральний прокурор України, приймаючи оскаржений наказ 13 квітня 2017 року № 16 дк вийшов за межі власних повноважень, в порушення норм чинних Законів України "Про запобігання корупції", "Про прокуратуру", Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року (справа № 814/886/17).

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, крім скасування висновку службового розслідування, оскільки висновок службового розслідування є відображенням дій контролюючих органів і сам по собі не породжує правових наслідків для прокурорів, та відповідно, такий висновок не порушує прав позивача.

Такі дії контролюючого органу є лише службовою діяльністю працівників на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних дій. Зазначені дії самі по собі не створюють для прокурора жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Тобто, за результатами складеного висновку службового розслідування у контролюючого органу є можливість здійснення подання керівництва про застосування до прокурора дисциплінарного стягнення, а вищестоящий прокурор вже приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Враховуючи те, що за період вимушеного прогулу по день ухвалення судового рішення у позивача було 308 робочих дні, до стягнення підлягає сума в розмірі 393 235,92 грн. (1276,74 - середньоденна заробітна плата х 308 робочих дні) із утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

Зі змісту ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року - скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Черкаської області про визнання протиправними та скасування висновків, наказів, поновлення на роботі та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України Луценка Ю.В. від 13 квітня 2017 року № 16 дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури.

Поновити ОСОБА_2 на посаді першого заступника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та в органах прокуратури з 14 квітня 2017 року.

Стягнути з Прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 квітня 2017 року по 12 липня 2018 року в сумі 393 235,92 грн. із утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_2 та в частині стягнення на користь ОСОБА_2 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 26 811,54 грн. із утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 13.07.2018 року.