Ухвала суду № 75325003, 12.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 липня 2018 рокусправа № 808/1327/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 липня 2017 року ( суддя суду 1 інстанції Нестеренко Л.О.) по справі за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 липня 2017 року та заявлено клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року причини пропуску строків апеляційного оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження.

Судом встановлено строк десять днів з моменту отримання апелянтом копії ухвали від 05 червня 2018 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 25 червня 2018 року

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, учасником бойових дій, та у зв'язку з погіршенням здоров'я та необхідністю реабілітації був вимушений виїхати до АРК Крим на лікування, де знаходився у санаторії. В Україну повернувся лише у січні 2018 року, повний текст оскаржуваної постанови отримав 18.04.2018, тому вважає, що має право на поновлення строку апеляційного оскарження.

При цьому, на підтвердження обставин викладених у вищевказаному клопотанні, апелянтом жодних доказів не надано.

Відповідно до пункту 13 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (в редакції з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можливість бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Частиною 2 статті 186 КАС України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення) передбачено, що апеляційна скарга, подана на постанову суду першої інстанції, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому

провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За змістом статті 186 КАС України, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Відповідно до матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови судом першої інстанції направлено на адресу реєстрації ОСОБА_1, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.03.2017: АДРЕСА_1. (а.с. 6)

Проте копію постанови суду першої інстанції повернуто до суду першої інстанції із відміткою відділення поштового зв'язку від 12.08.2017 у зв'язку із закінченням термін зберігання. (а.с.25)

Відповідно до частини 3 статті 167 КАС України України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення)особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє.

Судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Частиною 4 статті 33 КАС України передбачено, що судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції від 05.07.2017 відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції 17.05.2018, тобто поза межами строків встановлених статтею 186 КАС України.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 804/5529/15.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Високий суд вказав, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata.

Так, у силу закону, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Докази, надані представником відповідача, на підтвердження перебування ОСОБА_1 за межами України стосуються періоду 2014-2015 років, однак жодних доказів на підтвердження перебування відповідача за межами України в період з 2016 року по січень 2018 року суду не надано.

При цьому, згідно з інформацією у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.03.2017, тобто на час розгляду справи судом першої інстанції, адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1. (а.с. 6)

З огляду на вищевикладене, доводи відповідача щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, наведені у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції дотримано встановлену чинним законодавством процедуру вручення сторонам копії рішення, проте з незалежних від суду причин таке поштове відправлення не було вручено відповідачеві, а повернулось на адресу суду за закінченням терміну зберігання, отже поштове відправлення, в якому міститься копія оскарженої постанови, вважається такою, що вручена належним чином.

Суд, враховуючи термін пропущення строку на апеляційне оскарження, який становить майже рік, а також ненадання відповідачем жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні про поновленні строку апеляційного оскарження, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 не зазначено.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 299, 327-329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 липня 2017 року ( суддя суду 1 інстанції Нестеренко Л.О.) по справі за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом.

Ухвала набирає законної сили з 12.07.2018 та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції відповідно до статей 327-329 КАС України.

Головуючий суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров