Постанова № 75324909, 12.07.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2018 р. Справа № 922/392/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Ільїн О.В., суддя Слободін М.М.,

при секретарі Кохан Ю.В.,

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився,

1-го позивача - Котляр О.Б. - дов. № 01-53/10584 від 26.12.2017,

2-го позивача - Чумак С.С. - дов. № 01-26/1256 від 15.06.2018,

відповідача - Халабурдін С.В. - дов. № б/н від 03.11.2017,

третіх осіб - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків, (вх. №812 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від "26" березня 2018 р. у справі № 922/392/17 (суддя Светлічний Ю.В., повний текст складено 02.04.2018),

за позовом Заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури, м. Чугуїв в інтересах держави в особі 1. Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків,

2. Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, смт. Печеніги,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-2003", м. Харків,

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, м. Харків, ОСОБА_5, м. Харків, ОСОБА_6, м. Харків, ОСОБА_7, м. Харків, ОСОБА_8, смт. Коломак, ОСОБА_9, м. Київ, ОСОБА_10, м. Харків, ОСОБА_11, м. Харків, ОСОБА_12, м. Харків, ОСОБА_13, м. Харків, ОСОБА_14, м. Харків, Обслуговуючий кооператив "Дачний кооператив "Соснова бухта", м. Харків

про розірвання договору та повернення ділянок, -

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі: 1) Харківської обласної державної адміністрації; 2) Печенізької районної державної адміністрації Харківської області до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-2003", в якій прокурор, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить: розірвати 3 договори оренди земельної ділянки від 02.08.2006р., укладені між ТОВ "Ліс-2003" та Печенізькою районною державною адміністрацією Харківської області, зареєстровані за: № 040670100027 від 07.08.2006р.; № 040670100029 від 07.08.2006р.; № 040670100028 від 07.08.2006р., а також додатковий договір №1 від 04.02.2010р., додатковий договір №2 від 27.08.2010р., як похідні від первісного договору; зобов'язати відповідача повернути державі в особі Печенізької районної державної адміністрації Харківської області земельні ділянки: площею 2,2676 га, кадастровий номер НОМЕР_1; площею 1,6974 га, кадастровий номер 6324655100:01:009:0269; площею 2,9745 га, які знаходяться на території Печенізької селищної ради Харківської області, у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому одержано їх в оренду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2018 у справі № 922/392/17 у задоволенні позову відмовлено.

Харківська обласна державна адміністрація з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2018 у справі №922/392/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що, враховуючи те, що за умовами оспорюваних договорів ТОВ «Ліс-2003» було передано в оренду спірні земельні ділянки з відповідними обмеженнями щодо використання земельних ділянок в прибережно-захисній смузі Печенізького водосховища у відповідності до ст. 60, 61 ЗК України, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність порушень умов цих договорів і вимог законодавства з боку Відповідача (Орендаря). На думку апелянта, суборендарі порушують умови спірних договорів, то за їх дії перед власником (розпорядником за законом - Харківською обласною державною адміністрацією) має відповідати первинний орендар (вторинний орендодавець) - ТОВ «Ліс-2003», оскільки за основним договором саме ТОВ «Ліс-2003» (відповідач) як первинний орендар несе відповідальність за порушення умов спірних договорів, первинний орендар не зможе перекласти відповідальність на суборендаря, якщо той порушив умови користування майном.

Прокурор в судове засідання не з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на відсутність належних та допустимих, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, доказів щодо порушення саме відповідачем умов договору, оскільки безпосередніми користувачами земельних ділянок, які перебувають в оренді відповідача за спірними договорами оренди землі є суборендарі, які залучені до участі у справі як треті особи, а не відповідачами. При цьому, як зазначає прокурор, предметами договорів суборенди є земельні ділянки, які повністю розташовані в межах прибережної захисної смуги Печенізького водосховища, та які також потребують розірванню. Прокурор вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2018 у справі № 922/392/17 відсутні. Крім того, прокурор зазначає, що в провадженні Печенізького районного суду Харківської області перебувають справи №№ 633/98/18, 633/99/18, 633/100/18, 633/101/18 за позовами ТОВ «Ліс 2003» до фізичних осіб про розірвання договорів суборенди земельних ділянок та повернення земельних ділянок у стані не гірше за той, в якому її було одержано, через наявність порушень з боку суборендарів.

Печенізька районна державна адміністрація Харківської області відзиву на апеляційну скаргу не надала, в судовому засіданні повністю підтримала 1-го позивача та просить задовольнити апеляційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2018 у справі № 922/392/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні зазначив, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його цілком обґрунтованим та законним, вважає, що судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи, без порушення матеріального чи процесуального права, наполягає на правомірності рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не з'явились та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, прокурор та треті особи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю прокурора та третіх осіб.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та розглянувши матеріали справи в порядку ст. 269 ГПК України, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Печенізькою районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) і ТОВ "Ліс-2003" (орендар) було укладено два договори оренди земельних ділянок рекреаційного призначення на території Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області площею 9,9 га кожна: договір оренди земельної ділянки від 02.08.2006, зареєстрований за № 040670100027 від 07.08.2006, загальною площею 9,900 га, у тому числі під лісами - 8,9114 га, під проїздами та проходами - 0,3696 га, під болотами - 0,6190 га; договір оренди земельної ділянки від 02.08.2006, зареєстрований за № 040670100029 від 07.08.2006, загальною площею 9,900 га, у тому числі під лісами - 8,9718 га, під проїздами та проходами - 0,3657 га, під болотами - 0,5625 га.

Також за договором оренди земельної ділянки від 02.08.2006, зареєстрованим за № 040670100028 від 07.08.2006, з урахуванням додаткових договорів до нього №1 від 04.02.2010 і №2 від 27.08.2010, Печенізькою районною державною адміністрацією було передано в оренду ТОВ "Ліс-2003" земельну ділянку загальною площею 2,9745 га, у тому числі під лісами - 2,6329 га, під болотами - 0,2465 га, чагарниками - 0,0497 га, іншими землями - 0,0454 га.

У подальшому земельну ділянку загальною площею 9,9000 га, надану у користування ТОВ "Ліс-2003" за договором оренди № 040670100027, було поділено на земельні ділянки площами 7,6324 га та 2,2676 га, а земельну ділянку загальною площею 9,9000 га, надану в оренду за договором оренди № 040670100029 - на земельні ділянки площами 1,6974 га та 8,2026 га відповідно згідно з розпорядженням заступника голови Харківської обласної державної адміністрації від 05.08.2013 № 290.

Згідно з розпорядженнями голови Харківської обласної державної адміністрації від 03.02.2014 № 28 і № 29 право оренди земельних ділянок площами 7,6324 га та 8,2026 га за ТОВ "Ліс-2003" було припинене на підставі його добровільної відмови.

Таким чином, на час розгляду справи ТОВ "Ліс-2003" на підставі трьох спірних договорів оренди від 02.08.2006 (з урахуванням додаткових договорів № 1 від 04.02.2010 і № 2 від 27.08.2010), укладених з Печенізькою районною державною адміністрацією Харківської області, користується земельними ділянками площами 2,2676 га, 1,6974 га та 2,9745 га, розташованими на Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області.

Відповідно до умов спірних договорів оренди (пункт 23) на орендовані земельні ділянки встановлені обмеження щодо використання земельних ділянок в прибережно-захисній смузі Печенізького водосховища, у відповідності ст. ст. 60, 61 Земельного кодексу України. При цьому орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єктів оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі (пункти 28 спірних договорів оренди землі).

Разом з тим, як зазначає прокурор у позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), за договорами оренди земельних ділянок площею 2,2676 га, 1,6974 га та 2,9745 га фактичним обстеженням встановлено, що в деяких місцях прибережної захисної смуги Печенізького водосховища розташовані будівлі (будинки, споруди) на залізобетонному фундаменті, встановлено паркан, збудовано береговий пірс для швартування водного транспорту, будуються інші споруди. Дозволи на будівництво Печенізькою районною державною адміністрацією Харківської області не видавалися.

Зазначене, як вказує прокурор, є порушенням встановлених законодавством обмежень у використанні земельних ділянок прибережної захисної смуги та відповідно до п.п. 18, 33, 34 спірних договорів оренди, ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 32, 34 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу України підставою для розірвання спірних договорів оренди і повернення відповідачем орендованих земельних ділянок державі.

Як вбачається з позовної заяви, фактичним обстеженням земельних ділянок площами 2,2676 га, 1,6974 га та 2,9745 га, які перебувають у користуванні ТОВ "Ліс-2003" за спірними договорами оренди, встановлено, що в деяких місцях прибережної захисної смуги Печенізького водосховища розташовані будівлі (будинки, споруди) на залізобетонному фундаменті, встановлено паркан, збудовано береговий пірс для швартування водного транспорту, будуються інші споруди. Дозволи на будівництво Печенізькою районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавцем) не видавалися. Зазначене, як вказує прокурор, є порушенням встановлених законодавством обмежень у використанні земельних ділянок прибережної захисної смуги та підставою для розірвання спірних договорів оренди і повернення відповідачем орендованих земельних ділянок державі.

На підтвердження порушення ТОВ "Ліс-2003" вимог діючого законодавства України щодо обмежень у використанні прибережної захисної смуги прокурор посилається на акт обстеження земельних ділянок рекреаційного призначення, що розташовані на території Печенізької селищної ради за межами населеного пункту, від 28.01.2016 та акт перевірки від 29.02.2016 за результатами фактичного обстеження від 28.01.2016 вищевказаних земельних ділянок (далі - акт обстеження від 28.01.2016 та акт перевірки від 29.02.2016). До позовної заяви також додано фотознімки, які, як зазначив прокурор у відповіді на відзив (від 12.03.2018р. за вх. №6619), зроблені під час обстеження спірних земельних ділянок.

Як вбачається з акту обстеження від 28.01.2016, проведеного районною робочою групою з питань раціонального та ефективного використання, моніторингу земель, запобігання порушенням земельного законодавства та роз'яснювальної роботи щодо земельної реформи, яка була створена розпорядженням голови Печенізької районної державної адміністрації (далі - ПРДА) від 26.01.2016 № 21, було проведено фактичне обстеження земельних ділянок рекреаційного призначення, розташованих на території Печенізької селищної ради за межами населеного пункту, зокрема, земель рекреаційного призначення (прибережна захисна смуга (далі - ПЗС) Печенізького водосховища, площа близько 7,0 га), що знаходяться у користуванні (оренді) ТОВ "ЛІС-2003".

У розділі 1 акта обстеження від 28.01.2016 щодо орендованих ТОВ "Ліс-2003" спірних земельних ділянок зазначено таке:

щодо земельної ділянки загальною площею 2,9745 га, яка перебуває в оренді ТОВ "Ліс-2003" за договором оренди від 02.08.2006, укладеним між Печенізькою районною державною адміністрацією та ТОВ "Ліс-2003", та згідно двох додаткових договорів до нього, а саме від 04.02.2010 року № 1 та від 27.08.2010 року № 2 - на території близько 0,6 га ведеться будівництво споруд, а саме: встановлено паркан, збудовані будинки на залізобетонному фундаменті, елінги для розміщення катерів та гідроциклів, збудовано береговий пірс для швартування водного транспорту та хвильорізи. Дозволи на будівництво Печенізькою районною державною адміністрацією не видавалися;

щодо земельних ділянок площами 2,2676 га та 1,6974 га, які знаходяться в оренді у ТОВ "Ліс-2003" за двома другими договорами оренди, укладеними ним з Печенізькою районною державною адміністрацією від 02.08.2006 - фактичним обстеженням встановлено, що в деяких місцях ПЗС розташовано будівлі та споруди. Дозволи на будівництво Печенізькою районною державною адміністрацією не видавалися.

Акт перевірки від 29.02.2016 містить тотожні твердження та висновок про те, що ТОВ "Ліс-2003" порушено п. 23 Договорів оренди від 02.08.2006, ч.ч. 1,2 ст. 89 Водного кодексу України, ст.ст. 60,61 Земельного кодексу України в частині обмежень щодо будівництва в прибережній захисній смузі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наразі безпосередніми користувачами земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ "Ліс-2003" за спірними договорами оренди землі здебільшого є суборендарі, які залучені до участі у справі як треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. При цьому, предметами договорів суборенди є земельні ділянки, які повністю розташовані в межах прибережної захисної смуги Печенізького водосховища. Суд першої інстанції зазначив, що враховуючи те, що оспорювані земельні ділянки були передані в суборенду іншим особам, що фактично унеможливлює здійснення порушення земельного та природоохоронного законодавства, щодо відповідних земельних ділянок відповідачем, тому відсутні вчинення відповідних порушень відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції, вважає наведений висновок таким, що здійснений з урахуванням усіх обставин справи та приписів чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

За п. "г" ч. 2 вищевказаної статті у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Згідно з ч. 1-3 ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Разом з тим, ані акт обстеження від 28.01.2016, ані акт перевірки від 29.02.2016 не містять достовірних даних на підтвердження того, на яких саме земельних ділянках розташовані зазначені в актах будівлі та споруди: чи на спірних земельних ділянках; якщо так, то на якій (яких) саме зі спірних земельних ділянок (з урахуванням також того, що фактичне обстеження, як вбачається з актів, проводилося не лише щодо орендованих ТОВ "Ліс-2003", а й щодо інших земельних ділянок).

Також, ані в акті обстеження від 28.01.2016, ані в акті перевірки від 29.02.2016 немає жодних відомостей про розташування в деяких місцях прибережної захисної смуги на спірних земельних ділянках площами 2,2676 га та 1,6974 га будівель і споруд на залізобетонному фундаменті, встановлення паркану, наявності збудованого берегового пірсу для швартування водного транспорту, здійснення будівництва інших споруд.

В акті обстеження та акті перевірки відсутні результати будь-яких вимірювань (єдиним уточненням є вказівка на територію «близько 0,6 га», при чому без зазначення того, якими саме спеціалістами, за допомогою яких вимірювальних приладів визначався розмір території). Відсутні схеми розташування нібито існуючих будівель і споруд, не зазначено відстань останніх від урізу води, тобто немає жодних даних, які б з достовірністю свідчили про розташування будівель і споруд саме в межах прибережної захисної смуги конкретно на орендованих ТОВ «ЛІС-2003» земельних ділянках площами 2,2676 га, 1,6974 га і 2,9745 га (а не, приміром, на суміжних земельних ділянках, про обстеження яких також йдеться в актах, або ж поза межами прибережної захисної смуги).

Тобто, в акті обстеження від 28.01.2016 та акті перевірки від 29.01.2016 немає жодних доказів, які б вказували на порушення відповідачем вимог режиму прибережних захисних смуг на орендованих за спірними договорами оренди земельних ділянках.

З приводу спірних земельних ділянок, орендованих ТОВ «ЛІС-2003», протоколи про вчинення адміністративного правопорушення у вигляді порушення правил використання земель відсутні, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності уповноваженими органами не надано.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що договори суборенди між відповідачем та третіми особами підписані протягом 2010-2012 років, а обстеження земельної ділянки відбулося в січні 2016 року.

Тобто, на момент проведення обстеження та складання акту перевірки користувачами земельних ділянок були треті особи.

Проте, як вбачається з позовної заяви, прокурором в якості відповідача визначено ТОВ "Ліс-2003".

У відповідності до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, частини земельних ділянок площами 2,2676 га, 1,6974 га та 2,9745 га, які перебувають у користуванні ТОВ "Ліс-2003" за спірними договорами оренди, передані відповідачем в суборенду фізичним та юридичній особі, яких за клопотанням відповідача залучено судом до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) як суборендарі частинами земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1 площею 2,2676 га користуються:

ОСОБА_4 - суборендар частини земельної ділянки загальною площею 0,2369 га за договором суборенди земельної ділянки № 1371, виданим 17.12.2015, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Звєрєв А. М.;

ОСОБА_5 - суборендар частин земельної ділянки загальною площею 0,2156 га та 0,2119 га за договорами суборенди земельної ділянки № 285 і № 282, виданими 27.02.2015, видавник: приватний нотаріус ХМНО Звєрєв А. М.;

ОСОБА_6 - суборендар частини земельної ділянки загальною площею 0,2948 га за договором суборенди земельної ділянки № 268, виданим 25.02.2015, видавник: приватний нотаріус ХМНО Звєрєв А. М.;

ОСОБА_7 - суборендар частини земельної ділянки загальною площею 0,2978 га за договором суборенди земельної ділянки № 260, виданим 24.02.2015, видавник: приватний нотаріус ХМНО Звєрєв А. М.;

ОСОБА_8 - суборендар частини земельної ділянки загальною площею 0,3881 га за договором суборенди земельної ділянки № 1581, виданим 26.12.2014, видавник: приватний нотаріус ХМНО Звєрєв А. М.

ОСОБА_9 - суборендар частин земельної ділянки загальною площею 0,4064 га і 0,2161 га за договорами суборенди земельної ділянки від 28.07.2012 і 27.10.2012, посвідченими приватним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Кормільцем М. П. за р. № 830 та р. № 1380.

2) частини земельної ділянки з кадастровим № 6324655100:01:009:0269 площею 1,6974 га, а саме частини земельної ділянки загальною площею 0,3821 га і 0,1547 га, перебувають в суборенді ОСОБА_9 за договорами суборенди земельних ділянок від 27.10.2012 року і 28.07.2012, посвідченими приватним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Кормільцем М.П. за р. № 1382 і р. № 828.

3) суборендарями частин земельної ділянки площею 2,9745 га за договорами суборенди з ТОВ "Ліс-2003" є:

ОСОБА_10 - договори суборенди земельної ділянки загальною площею 0,1997 га від 20.08.2010 і загальною площею 0,2252 га від 01.07.2011, зареєстровані в реєстрі за № 772 і № 527, посвідчені державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільцем М. П.;

ОСОБА_11 - договір суборенди земельної ділянки загальною площею 0,0963 га від 20.08.2010, зареєстрований в реєстрі за № 773, посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільцем М. П.;

ОСОБА_12 - договір суборенди земельної ділянки загальною площею 0,2252 га від 27.04.2010, зареєстрований в реєстрі за № 382, посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільцем М. П.;

ОСОБА_13 - договір суборенди земельної ділянки загальною площею 0,2292 га від 20.08.2010, зареєстрований в реєстрі за №771, посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільцем М. П.;

ОСОБА_14 - договір суборенди земельної ділянки загальною площею 0,1419 га від 15.05.2012, зареєстрований в реєстрі за № 463, посвідчений приватним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Харківської області Кормільцем М. П.;

Обслуговуючий кооператив "Дачний кооператив "Соснова бухта" - договір суборенди земельної ділянки загальною площею 0,1363 га від 12.06.2012, зареєстрований в реєстрі за № 601, посвідчений приватним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Харківської області Кормільцем М. П.

При цьому, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, всі укладені договори суборенди було укладено за письмової згоди орендодавця в особі Печенізької районної державної адміністрації.

Таким чином, наразі безпосередніми користувачами земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ "Ліс-2003" за спірними договорами оренди землі здебільшого є суборендарі, які залучені до участі у справі як треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. При цьому, предметами договорів суборенди є земельні ділянки, які повністю розташовані в межах прибережної захисної смуги Печенізького водосховища.

Як підтверджується копіями листів ТОВ "Ліс-2003" до суборендарів з вимогами використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням та наявними в матеріалах справи договорами суборенди (а.с.173-203 у томі №1), в останніх закріплено обмеження у використанні наданих у суборенду частин земельних ділянок у межах прибережної захисної смуги (пункти 8 відповідних договорів), а також визначено обов'язки суборендарів додержуватися вимог природоохоронного та водоохоронного законодавства України, використовувати земельні ділянки відповідно до ст. 60, 61 Земельного кодексу України та ст. 87-89 Водного кодексу України, облаштувати прибережну захисну смугу Печенізького водосховища в межах земельних ділянок, що відводяться, та утримувати її в задовільному стані, виконувати встановлені щодо об'єктів оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі (пункти 9 договорів).

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу, тобто особи, які, на переконання позивача, порушують, не визнають чи оспорюють його право або охоронюваний законом інтерес. Саме відповідача чинний ГПК України наділяє комплексом прав, відмінних від прав інших учасників судового процесу, що є процесуальним механізмом забезпечення можливості реалізації прав особи, яка повинна відповідати за позовом.

Більше того, зі змісту ст. 48 ГПК України можна зробити висновок про те, що відповідачем має бути саме особа, яка повинна відповідати за позовом.

Частина 2 ст. 61 Конституції України гарантує, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, оскільки спірними земельними ділянками, на момент огляду та складання актів, на які посилається прокурор, користувалися суборендарі (а саме частинами спірних земельних ділянок, розташованими в межах прибережної захисної смуги Печенізького водосховища), то саме суборендарі мали б бути відповідачами (співвідповідачами) у справі, що розглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. За ч. 2 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, чинна редакція ГПК України не передбачає повноважень суду здійснювати залучення співвідповідача, а також заміну відповідача за своєю ініціативою. Позивачами відповідне клопотання не заявлялося.

Окрім цього, з дванадцяти суборендарів частин земельних ділянок, що перебувають в оренді ТОВ "Ліс-2003" за спірними договорами оренди, один є юридичною особою (Обслуговуючий кооператив "Дачний кооператив "Соснова бухта"), решта одинадцять - фізичними особами, які укладали договори суборенди не як фізичні особи-підприємці.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, з огляду на відсутність клопотання позивачів про залучення суборендарів як співвідповідачів і те, що фізичні особи-суборендарі частин спірних земельних ділянок укладали договори суборенди, не маючи статусу підприємців, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що він позбавлений можливості залучити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до участі у справі, що розглядається, в якості співвідповідачів.

У зв'язку з цим, неможливість залучення до участі у справі як співвідповідачів фізичних осіб-суборендарів, які по факту є користувачами спірних земельних ділянок, позбавляє суд можливості дійти однозначного висновку про порушення обмежень у використанні прибережної захисної смуги Печенізького водосховища саме відповідачем ТОВ "Ліс-2003", а не іншими особами (у разі встановлення судом вчинення таких порушень).

Враховуючи те, що оспорювані земельні ділянки були передані в суборенду іншим особам, що фактично унеможливлює здійснення порушення земельного та природоохоронного законодавства, щодо відповідних земельних ділянок відповідачем, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність вчинення відповідних порушень відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позову про розірвання договорів оренди земельних ділянок, то і вимоги про зобов'язання повернути земельні ділянки державі не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду про те, що законними та обґрунтованими є обставини й матеріали справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення, наведено місцевим судом, та приходить до висновку, що підстав для скасування рішення не має. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2018 у справі № 922/392/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2018 у справі № 922/392/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 17.07.2018.

Головуючий суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Слободін М.М.