Рішення № 75324128, 26.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2018 року № 826/1033/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

та представників сторін:

від позивача - Михайлюк-Філімонової Є.В.,

від відповідача - Терези Ю.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу

з позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл»прозастосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» про (з урахуванням заяви про виправлення описки) застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправного комплексу товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл», який розташований за адресою: вул. Братиславська, 7-б у Деснянському районі міста Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 12.12.2017 року по 21.12.2017 року проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. За результатами проведеної перевірки державними інспекторами встановлено, що АЗС Товариством з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що перебувають на АЗС, про що складено Акт №208 від 21.12.2017 року 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

За результатами розгляду клопотання відповідача про призначення справи до розгляду за загальними правилами, судом ухвалою від 16.04.2018 року призначено розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

06.04.2018 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов. У вказаній заяві останній посилається, зокрема, на те, що зафіксовані позивачем порушення фактично усунуті відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, наполягаючи на його безпідставності.

Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи представника позивача, а також заперечення представника відповідача по суті позовних вимог, ознайомившись з письмово викладеними позиціями учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V).

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (надалі - КЦЗ України).

Відповідно до ч.1 ст.64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 КЦЗ України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч.3 ст.64 КЦЗ України).

Відповідно до п.1 положення "Про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві", яке затверджено наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 року №3, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Пунктом 27 вказаного положення КЦЗ України передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 КЦЗ України).

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (ч.10 ст.4 Закону №877-V).

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Статтею 10 Закону №877-V передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, крім іншого, одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

У п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно ч.2 ст.68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 20 КЦЗ України передбачено завдання і обов'язки суб'єктів господарювання.

Так, відповідно до п.п. 1, 2, 4, 8, 13, 19, 21, 22, 23 ч.1 ст.20 КЦЗ України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить:

1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання;

2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання;

8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, відповідно до статті 70 КЦЗ України, є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною другою статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду. Ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

З вищенаведеного вбачається, що позивач наділений повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем усунено переважну більшість виявлених на АЗК порушень, що підтверджується Актом №125 від 05.05.2018 pоку, складеного за результатами позапланової перевірки АЗК відповідача представниками позивача.

Відповідно до Акта №125, представниками позивача підтверджено усунення наступних порушень:

- «в приміщеннях допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 метру від електроустаткування» - порушення усунуто;

- «у приміщеннях використовуються тимчасові дільниці електромережі» - порушення усунуто;

- «приміщення автозаправного комплексу не дообладнані автоматичною системою пожежогасіння» - порушення усунуто;

- «над дверима евакуаційних виходів не встановлені світлові покажчики «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення» - порушення усунуто;

- «не надано графік технічного обслуговування пожежних сповіщувачів» - порушення усунуто;

- «не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично не з'єднаними струмопровідними частинами контрольно-приймального приладу автоматичної системи пожежної сигналізації, а також між ними і його корпусом на відповідність вимогам технічних вимог на цей прилад» - порушення усунуто;

- «не проведено випробування систем зовнішнього протипожежного водопроводу на тиск та витрату води з оформленням акта» - порушення усунуто;

- «автозаправний комплекс не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням не менше ніж від двох гідрантів» - порушення усунуто;

- «з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємстві не створено добровільну пожежну охорону» - позивач визнав незаконність такої вимоги і виключив її з переліку виявлених порушень;

- «не укладено договір на постійне та обов'язкове обслуговування об'єкту з аварійно- рятувальними службами» - порушення усунуто.

- «не проведено встановленим порядком обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об 'єктах підвищеної небезпеки» - порушення усунуто;

- «кількість плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою не підтверджена розрахунком» - порушення усунуто.

Таким чином, Актом №125 підтверджується здійснення відповідачем оперативного усунення переважної більшості виявлених порушень.

Крім того, 18.06.2018 року позивачем проведено позапланову перевірку АЗК, за результатами якої складено Акт №184 позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Актом №184 підтверджено відсутність на АЗК 14 (чотирнадцяти) з 15 (п'ятнадцяти) порушень, у зв'язку з виявленням яких було пред'явлено позов про застосування заходів реагування.

В Акті №184 позивач відобразив тільки одне порушення - «автозаправний комплекс не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення».

Що стосується відсутності на АЗС (АЗК) автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, то відповідно до ст.53 Кодексу цивільного захисту України об'єкти підвищеної небезпеки обладнуються вищевказаними системами відповідно до правил їх улаштування, експлуатації та технічного обслуговування, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства з надзвичайних ситуацій від 03.08.2011 року №793 «Про внесення змін до наказу від 15.05.2006 року №288 «Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» із переліку об'єктів, які повинні обладнуватися зазначеними системами АЗС виключено. Інші правила, які були б затверджені центральним органом державної влади у сфері цивільного захисту щодо улаштування, експлуатації та технічного обслуговування АЗС зазначеними системами відсутні. За таких обставин, у діючому законодавстві відсутні вимоги щодо обладнання АЗС зазначеними системами.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про невідповідності вимогам законодавства висновку позивача в Акті перевірки №184 про наявність такого порушення: «автозаправний комплекс не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення», оскільки відповідач дотримується вимог нормативно-правових актів у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Однак позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на АЗК ТОВ «Глуско Рітейл» створюють загрози життю та здоров'ю людей. Вказаних обставин позивачем не було доведено.

Відповідачем при експлуатації нежитлових будівель та технологічного обладнання цілісного майнового комплексу жодних порушень, які б створювали загрозу життю та здоров'ю людей, допущено не було.

Із системного аналізу викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації господарської одиниці до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Згідно з ч.1 ст. КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.1, ч.2 ст.76 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (код ЄДРПОУ 38620155, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (код ЄДРПОУ 24812228, адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11).

Суддя: Н.А. Добрівська