Рішення № 75323979, 04.07.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року справа № 823/1089/18

11 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мельникової О.М.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

відповідача – ОСОБА_2 (особисто),

представника відповідачів – ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, - про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2018 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі-позивач) звернувся у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом про скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області ОСОБА_2 (далі-відповідач 1) від 01.12.2017 №1283.

Ухвалою суду від 15.05.2018 залучено до участі у справі другим відповідачем ОСОБА_6 архітектурно-будівельну інспекцію України (далі-відповідач 2).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з’ясуванні усіх обставин та не у відповідності до вимог чинного законодавства та є таким, що підлягає скасуванню. Зокрема зазначив, що скасований оскаржуваним рішенням будівельний паспорт був виданий уповноваженим органом містобудування та архітектури - управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка мали намір здійснити будівництво житлового будинку.

Земельна ділянка за адресою вул. Пролетарська, 80 в м. Черкаси належить належить до зони Ж-1 (Ж-1п) – зони садибної ділянки. Отже, визначена зона призначена для розташування садибної забудови, одноквартирних житлових будинків до 4 поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на суміжних ділянках.

Відповідно до додатку ДБН В. 2.2-15-2005 “Житлові будинки. Основні положення”, одноквартирний житловий будинок – індивідуальний житловий будинок, що має прибудинкову територію.

Згідно з ОСОБА_6 класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, клас 1110 будинки одноквартирні включає:

1) відокремленні житлові будинки садибного типу (міські, позаміські, сільські), вілли, дачі, будинки для персоналу лісового господарства, літні будинки для тимчасового проживання, садові будинки тощо;

2) спарені або зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають свій власний вихід з вулиці.

Відповідно до ДБН В 2.2.-15-2005 “Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення”, поверх мансардний (мансарда) – поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі. Житловий будинок садибного типу складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Оскільки переважним видом використання даної зони є окремі житлові будинки садибного типу, окремо розміщені блоковані житлові будинки на 2 сім’ї, тому наміри забудови земельної ділянки відповідають плану зонування м. Черкаси.

Відповідачі позовні вимоги не визнали з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов, зокрема зазначили, що за результатом планової перевірки, у відповідності до п.32 Порядку №698 посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області прийнято рішення від про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 23.09.2015 №943-бп. Перевіркою встановлено, що будівельний паспорт видано не в межах дії Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (далі – Порядок №103), так як в результаті забудови на земельній ділянці будуть наявні 2 житлові будинки, а тому для будівництва мали бути видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а не будівельний паспорт.

Треті особи у судове засідання не прибули, відзив на позов не надали з невідомих причин, хоча повідомлені про час та місце розгляду справи в установленому законом порядку.

У судовому засіданні учасники справи підтримали правові позиції у спорі.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено таке.

08.06.2017 ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали до центру надання адміністративних послуг заяву про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки, площею 0,0420 га на вул. Пролетарська, 80 в м. Черкаси для будівництва житлового будинку.

На підставі поданої заяви 23.09.2015 відповідачем видано вказаним особам будівельний паспорт №943-бп на будівництва житлового будинку на вул. Пролетарська, 80 в м. Черкаси.

У подальшому, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області ОСОБА_2 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 22.11.2017 на підставі якого головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області ОСОБА_2 винесено рішення від 01.12.2017 №1283 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 943-бп у зв’язку з порушенням вимог п. 1.2 розділу І та п. 2.1, 2.9 розділу ІІ Порядку №103.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, встановлено Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011№3038 VI (далі – Закон №3038).

Повноваження Держархбудінспекції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначені статтею 41-1 Закону №3038, Положенням про ОСОБА_6 архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_7 України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення), та Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_7 України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок №698).

Згідно абзацу 4 пункту 3 Положення, основним завданням Держархбудіненекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об’єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до абз. 5 пп. 2 п. 4 Положення, Держархбудінспекція проводить перевірки законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об’єктами нагляду.

Відповідно ч. 1 ст. 41-1 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Частиною 2 вказаної передбачено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_7 України.

Згідно зі ст. 41 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. ОСОБА_6 архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_7 України. ОСОБА_6 архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Відповідно до п. 2 Порядку №698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

На підставі п. 9 Порядку №698 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Відповідно до п. 10 Порядку №698 планові перевірки проводяться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком1.

Згідно з п. 1 Положення “Про Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Черкаській області”, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 12.06.2017 №938 (далі - Положення №2), Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утворене як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Положення №2, основними завданнями територіального органу є забезпечення реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Черкаської області, а саме здійснення державного архітектурно - будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно - будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об’єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

На підставі п.23 Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4. Згідно п. 29 Порядку №698, у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5. Згідно п. 35 Порядку №698, головний інспектор будівельного нагляду розглядає справи про правопорушення відповідно до вимог закону та за результатами їх розгляду виносить постанови за формою, встановленою Мінрегіоном.

Згідно з п. 32 Порядку №698, якщо рішення об’єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до ст. 27 Закону №3038 у редакції, чинній на момент видачі Будівельного паспорту, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання вимог ст. 27 Закону №3038 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 затверджено Порядок №103, який призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб’єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Пунктом 1.2 Порядку №103 закріплено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно п. 24 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, який був чинний станом на момент видачі Будівельного паспорту, до такого переліку належить будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 кв.м з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражами в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки, крім проектної документації на будівництво групи будинків (два будинки і більше).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України допускалася видача будівельного паспорту на будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 кв. м з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражами в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки. Заборона видачі будівельного паспорту стосувалася виключно випадку будівництва групи будинків (двох будинків і більше).

При цьому, жодних застережень щодо неможливості видачі будівельного паспорту на будівництво садибного (котеджного) житлового будинку у межах домоволодіння у випадку розташування на території останнього інших житлових будинків чинне законодавство не містить. Визначальною та основною умовою отримання будівельного паспорту на таке будівництво є те, що об’єкт повинен відповідати вимогам п. 24 Переліку №109 та п. 2.1 Порядку №103, не виключаючи при цьому будівництво групи будинків.

Як вбачається з матеріалів справи, зі змісту копії схеми забудови земельної ділянки, площею 420,0 кв. м (а.с. 11), на згаданій земельній ділянці було заплановано будівництво одного двоповерхового житлового будинку. При цьому, таке будівництво здійснювалося б на окремо виділеній належній на праві власності третім особам земельній ділянці з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах функціональної зони: Ж-1 – зона садибної забудови.

Отже, за своїми технічними характеристиками заявлений до будівництва третіми особами об’єкт відповідає вимогам п. 1.2 Порядку №103. У зв'язку з чим, зважаючи на відсутність у Відповідача-1 жодних зауважень щодо поданих Позивачем для отримання Будівельного паспорта документів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення від 01.12.2017 року №1283.

Стосовно твердження відповідача про незасвідчення у встановленому законом порядку копій документа про право власності, суд врахував, що наявна у матеріалах справи копія Державного акту на право власності на земельну ділянку підтверджує право власності третіх осіб на земельну ділянку, площею 420 кв.м., на вул. Пролетарська, 80 в м. Черкаси засвідчена нотаріально.

Отже, вищевказані доводи відповідача суд вважає необґрунтованими.

Крім того, посилання відповідача на те, що на правовідносини у цій справі норми Порядку №103 не поширюються з огляду на приписи ст. 381 ЦК України, яка надає визначення поняттю “садиба” - земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, на переконання суду є необгрунтованим, оскільки предметом правового регулювання даних норм є різні за своїм змістом правовідносини – щодо садиби як об’єкта цивільних прав та щодо обсягу дозвільних документів на будівництво житлового будинку на присадибній ділянці.

Посилання відповідача на ймовірне порушення новим об’єктом будівництва вимог протипожежної безпеки та забезпечення нормативної тривалості інсоляції, судом оцінюється критично, оскільки, по-перше, не охоплюється предметом доказування, а по-друге, не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.

Крім іншого, судом враховується, що у справі “Беєлер проти Італії” Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено “справедливий баланс” між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 у справі “Інтерсплав” проти України” Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати “справедливий баланс” між інтересами особи і суспільства.

Одночасно суд вважає за необхідне вказати й на те, що при скасуванні дії будівельного паспорту, наданого третім особам, за відсутності належних на те правових підстав, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_7 Європи щодо якості судових рішень обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов’язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч.1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області ОСОБА_2 від 01.12.2017 №1283.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38715770) судовий збір в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель

Рішення складене у повному обсязі 16.07.2018.