Рішення № 75323910, 17.07.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/2113/18

РІШЕННЯ

іменем України

17 липня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (29000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) податковий борг в сумі 4473,55 грн.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог ст. 67 Конституції України, ст. 36 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб, що виник на підставі поданих відповідачем декларацій по єдиному податку в сумі 4473,55 грн. Враховуючи викладене, просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 4473,55 грн.

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, яка надіслана судом на адресу відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась на адресу суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Справа розглянута справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що згідно даних ГУ ДФС у Хмельницькій області за відповідачем рахується податковий борг в сумі 4473,55 грн по єдиному податку з фізичних осіб, що виник на підставі поданих відповідачем декларацій по єдиному податку.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 16 Кодексу визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Кодексу, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В силу п. 59.1 ст. 59 Кодексу, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Суд встановив, що позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 27.11.2017 №6763-17.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 Кодексу, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

В силу пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Кодексу, контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Зазначена заборгованість підтверджується: копією корінця податкової вимоги форми "Ф" від 27.11.2017 №6763-17, розрахунком суми заборгованості, податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2017 рік від 30.10.2017 та від 02.02.2018 та матеріалами справи.

Податкова вимога відповідачем не оскаржувалась.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи, що відповідачем заборгованість в добровільному порядку не сплачена, суд вважає вимоги Головного управління ДФС у Хмельницькій області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 4473,55 грн обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз - відсутні, з врахуванням положень ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Головного управління ДФС у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, код ЄДРПОУ - 39492190) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (29000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (29000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) податковий борг в розмірі 4473 (чотири тисячі чотириста сімдесят три гривні) 55 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя ОСОБА_2