Рішення № 75323521, 20.06.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2018 року м. Рівне №817/1506/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_1 встановленого при звільненні розміру пенсії з 90% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії з 1 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01 липня 2008 року йому відповідачем була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

У листі від 03.05.2018 №К-705/07.1-59 відповідач повідомив позивачу, що з 01.04.2014 Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зокрема, максимальний розмір пенсії за вислугу років з цієї дати не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

У вказаному листі відповідач зазначив, що розмір пенсійної виплати позивача станом з 01.01.2018 встановлено як 70% відповідного грошового забезпечення.

Позивач вказує, що розрахувавши основний розмір пенсії як 70% від розміру грошового забезпечення замість належних 90% від розміру грошового забезпечення, відповідач тим самим зменшив розмір пенсії позивача на 2769 гривень. Вважає дії відповідача щодо зменшення встановленого при звільненні розміру пенсії з 90% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії протиправними, такими, що порушують гарантії на соціальний захист військовослужбовців.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що підстави та порядок перерахунку пенсії особам, визначеним Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», регулюються статтею 63 даного Закону, за приписами якої у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Позивач стверджує, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватись саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені зміни Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Вважає, що при перерахунку пенсії, відповідач повинен був застосувати норми частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, що діяла на час призначення йому пенсії.

Ухвалою суду від 05 червня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст.263 КАС України.

Відповідач позов не визнав, подавши відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого вказав, що 01.04.2014 Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 внесено зміни до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, максимальний розмір пенсії за вислугу років з цієї дати не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Зазначив, що перерахунок пенсії позивачу було проведено із врахуванням норм частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що діяла на момент такого перерахунку, якою визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідач послався на статтю 19 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011, абзац 2 пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, рішення Європейського суду з прав людини від 19.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії», та стверджує, що він діяв в межах норм чинного законодавства, у зв’язку з чим відсутні будь-які правові підстави щодо встановлення позивачу підвищення грошового забезпечення в розмірі 90% замість встановлених 70%, починаючи з 01.01.2016. Відтак, просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі факти, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу в органах безпеки України з 1984 року по 30 червня 2008 року.

Наказом Голови Служби Безпеки України №825-ос від 17 червня 2008 року позивача було звільнено з військової служби за станом здоров’я відповідно до підпункту «а» пункту 61 та підпункту «б» пункту 63 Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової служби у Службі Безпеки України, а Наказом начальника ОСОБА_2 Служби Безпеки України в Хмельницькій області №127-ос від 30 червня 2008 року був виключений зі списків особового складу управління.

Вислуга років станом на 30 червня 2008 року складає 35 років 00 місяців 16 днів, з яких: військова служба у календарному обчисленні – 25 років 10 місяців 23 дні, у пільговому обчисленні – 6 років 8 місяців 29 днів, навчання у вищому навчальному закладі – 2 роки 4 місяці 24 дні.

З 01 липня 2008 року відповідачем була призначена позивачу пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу третього преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262) держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв’язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 2 цієї постанови виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 у таких розмірах:

з 1 січня 2018 – 50 відсотків;

з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 – 75 відсотків;

з 1 січня 2020 – 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Частиною третьою статті 43 Закону №2262 встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч.18 до ст.43 Закону №2262 у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Частиною другою статті 51 Закону №2262 встановлено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 №45, перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частиною другою і третьою статті 51 Закону.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.

Наказом Голови Служби Безпеки України №825-ос від 17 червня 2008 року позивача було звільнено з посади начальника відділу Центру спеціальних операцій «А».

Вказана посада за класифікаційними характеристиками, а саме – назвою, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу прирівнюється до посади начальника відділення (сектору).

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Згідно Схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу ОСОБА_2 державної охорони, яка є Додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 в редакції постанови Кабінету міністрів України від 20.12.2017 №1041, посада начальника відділення (сектору) відноситься до тарифного розряду 43.

Відповідно до Тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, яка є Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, тарифному розряду 43, до якого відноситься посада начальник відділення (сектору), належить тарифний коефіцієнт 4,4.

Таким чином, розмір посадового окладу начальника відділення (сектору) становить 1762 х 4,4 = 7750,00 грн. (округлено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).

Наказом Голови Служби Безпеки України №825-ос від 17 червня 2008 року позивача було звільнено з військової служби у військовому званні полковник.

Відповідно до Схеми тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, яка є Додатком 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704, військовому званню полковник належить тарифний коефіцієнт 0,84.

Таким чином, розмір окладу за військовим званням полковника становить 1762 х 0,84 = 1480,00 грн. (округлено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»)

Відповідно до Розмірів надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які є Додатком 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704, у разі наявності 25 років вислуги, розмір відповідної надбавки становить 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням.

Таким чином, відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою та військовим званням становить (7752,8 грн. + 1480,08) х 0,5 = 4615,00 грн. (округлено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).

Враховуючи вищенаведене, розмір грошового забезпечення посади начальника відділення (сектору) (начальник відділу ЦСО «А») становить: 7750,00 + 1480,00 + 4615,00 = 13 845,00 грн.

Розмір вказаної суми грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії підтверджується Довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії згідно із постановою КМУ від 21.12.2018 №103, виданою позивачу ОСОБА_2 Служби безпеки України в Рівненській області від 10.04.2018 №17/96.

Відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону №2262 пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років – 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги років понад 20 років – 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Станом на день призначення позивачу пенсії за вислугу років, Закон №2262 діяв у редакції від 01 січня 2008 року.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону 2262 у редакції чинній на день призначення позивачу пенсії (01.07.2008) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, було внесено зміни в ряд нормативно-правових актів, в тому числі і до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в частині розміру пенсії за вислугу років у відсотках.

Так, за приписами нової редакції статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII, було внесено зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

03 травня 2018 року позивач звернувся з листом до відповідача, у якому повідомив, що з 01.07.2008 після звільнення зі служби в органах СБУ, йому було призначено пенсію за вислугу років із врахуванням 35 років вислуги в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення. Також, у вказаному листі позивач просив надати інформацію щодо відсоткового розміру нарахованої пенсії від суми грошового забезпечення.

У листі-відповіді від 03.05.2018 №К-705/07.1-59 відповідач повідомив, що з 01.04.2014 Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зокрема, максимальний розмір пенсії за вислугу років з цієї дати не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідач зазначив, що розмір пенсійної виплати позивача станом з 01.01.2018 встановлено як 70% відповідного грошового забезпечення.

Оцінюючи аргументи відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову, а саме – посилання відповідача на внесені Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262, в частині максимального розміру пенсії за вислугу років, який не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що із системного аналізу норм Закону №2262 вбачається, що хоча Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» було обмежено максимальний розмір пенсії до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, в той же час підстави та порядок перерахунку пенсії особам, визначеним Законом №2262, регулюються саме статтею 63 даного Закону, за приписами якої у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Положення статті 63 Закону №2262 у зв’язку із прийняттям Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» не зазнали змін.

З урахуванням вищевикладеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 3668-VІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України [перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме – у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. ОСОБА_2 державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 лип:я 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов’язана з ризиком для життя і здоров’я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13 та у постановах Верховного суду від 03.04.2018 справа №175/1665/17 (2-а/175/41/17), від 24.04.2018 справа №686/12623/17, від 19.06.2018 справа №583/2264/17.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, внесені законами №3668-VI та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

За приписами статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У зв’язку з наведеним, при перерахунку пенсії позивача, відповідач повинен був застосувати норми частини другої статті 13 Закону №2262 в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії.

Частиною третьою статті 1-1 Закону №2262 встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Однак, Законом №2262 та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» також не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

Отже, оскільки перерахунок пенсії позивача пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії та здійснюється відповідно до ст.63 Закону №2262, при визначенні розміру не може поширюватись законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища пенсіонера.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №564/2288/16-а (№К/9901/23573/18).

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частини 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Застосування відповідачем частини другої статті 13 Закону №2262 при здійсненні перерахунку пенсії позивача в редакції, що діяла на момент такого перерахунку, суперечить приписам статті 63 цього Закону.

Відтак, відповідачем не доведено правомірність свого рішення щодо зменшення позивачу встановленого при звільненні розміру пенсії з 90% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

За таких обставин, оскаржувані дії відповідача щодо зменшення позивачу встановленого при звільненні розміру пенсії з 90% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» є протиправними і призвели до порушення права позивача на гарантований державою розмір пенсії.

В свою чергу, позовна вимога про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 1 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення є належним способом захисту, спрямованим на поновлення порушеного права позивача.

З огляду на наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про встановлення судового контролю суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Враховуючи, що предметом спору є визнання протиправними дій відповідача, зобов’язання вчинити певні дії та відсутність позовної вимоги про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, така вимога позивача не підлягає задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.

Таким чином, суд не вбачає в даному випадку підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: 35341, вул. Городецька, 4, с. Городище, Рівненський район, Рівненська область; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; паспорт серії СР 236617, виданий Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: 33028, вул. Короленка, 7, м. Рівне, Рівненська область; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинення певних дій, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_1 встановленого при звільненні розміру пенсії з 90% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (місцезнаходження: 33028, вул. Короленка, 7, м. Рівне, Рівненська область; код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 35341, вул. Городецька, 4, с. Городище, Рівненський район, Рівненська область; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; паспорт серії СР 236617, виданий Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Махаринець Д.Є.