Рішення № 75323240, 10.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1966/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Компані» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Компані» (далі – ТзОВ «Транс Компані») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.02.2018 №0045981308.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 09.02.2018 №0045981308 є протиправним, оскільки, виходячи з положень підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, відповідний контролюючий орган не наділений правом на формування транспортного податку в 2017 році. Крім того, позивач зазначив, що придбані ним транспортні засоби не підпадають під об'єкт оподаткування, у зв'язку із тим, що об'єктом оподаткування є автомобілі, середньоринковою вартістю понад 1200 000,00 грн.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що перевіркою встановлено неподання декларацій з транспортного податку та не нарахування та несплату транспортного податку в сумі 50000,00 грн., чим порушено пп.267.2.1 п.267.2 ст.267, п.267.4 ст.267, п.267.7 та абз. «б» пп.267.8.1 п.267.8 ст.267 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, оскільки, контролюючим органом встановлено, що позивач є власником автомобілів, вартість яких перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, позивач повинен сплатити транспортний податок. Крім того, відповідач стверджує, що автомобілі Land Cruiser Prado 120, Land Cruiser GDJ 150 включені до переліку автомобілів, що є об’єктом оподаткування транспортним податком, який розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку. Вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 09.02.2018 №0045981308 є правомірним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства України.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву та в акті перевірки не наводить середньоринкову вартість автомобілів, як того вимагає Податковий кодекс України, а лише вказує вартість їх придбання згідно з договорами купівлі-продажу. Окрім того, зазначає, що автомобіль Land Cruiser GDJ 150 аналогічним якому на думку Мінекономрозвитку, є Toyota LC Prado, об’єм циліндрів двигуна 2,8 літри, дизель, включений до переліку, проте до вказаного автомобіля застосовується критерій «рік випуску» до 1 року.

Відповідач подав до суду додаткові пояснення, в якому зазначає про те, що ТзОВ «Транс Компані» купувало не вживані автомобілі, а нові. Відповідно до договорів купівлі-продажу №2703 вартість TOYOTA LC GDJ 150 2016 р.в. 1491197 грн., №2704 вартість TOYOTA LC GDJ 150 2016 р.в. 1491197 грн., №6285 вартість TOYOTA LC GDJ 150 2017 р.в. 1338528 грн. Окрім цього, відповідач вказує на постанову Верховного Суду №К/9901/39907/18 від 24.04.2018 відповідно до змісту якої встановлено, що автомобіль марки Toyota Land Cruiser 150, об’єм двигуна 2,8 л., 2016 р.в. є об’єктом оподаткування транспортним податком в 2017 році.

Позивач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначає про те, що відповідач не бере до уваги те, що до 01.02.2017 не був сформований та опублікований Перелік транспортних засобів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році. З огляду на це позивач вважає, що відповідач позбавлений права приймати оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Позивач – ТзОВ «Транс Компані» зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 38047993, місцезнаходження: 81555, Львівська область, Городоцький район, с. Косівець, вул. Польова, 20.

19.12.2016 ТзОВ «Транс Компані» на підставі договору купівлі-продажу №2703, укладеного із ТзОВ «Сервісний центр «Діамант» придбано легковий автомобіль TOYOTA LC GDJ 150 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1. Вартість транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу – 1491197,00 грн. Дата першої реєстрації та постановки на облік у сервісному центрі МВС – 05.01.2017.

19.12.2016 ТзОВ «Транс Компані» на підставі договору купівлі-продажу №2704, укладеного із ТзОВ «Сервісний центр «Діамант» придбано легковий автомобіль TOYOTA LC GDJ 150 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2. Вартість транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу – 1491197,00 грн. Дата першої реєстрації та постановки на облік у сервісному центрі МВС – 05.01.2017.

08.08.2017 ТзОВ «Транс Компані» на підставі договору купівлі-продажу №6285, укладеного із ТзОВ «Сервісний центр «Діамант» придбано легковий автомобіль TOYOTA LC GDJ 150 2017 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1. Вартість транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу – 1338528,00 грн. Дата першої реєстрації та постановки на облік у сервісному центрі МВС – 05.09.2017.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України відповідач провів документальну планову виїзну перевірку податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатами якої складено акт від 23.01.2018 №118/13-01-14-02/38047993 (далі – Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 267.2.1 п.267.2, п.267.7, п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267 Податкового кодексу України, а саме донараховано транспортний податок в сумі 50000,00 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 09.02.2018 №0045981308, яким збільшив суму грошового зобов’язання позивача за платежем транспортний податок на суму 62500,00 грн., в тому числі 50000,00 грн. за основним платежем та 12500,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення – рішення в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 20.04.2018 №13885/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 09.02.2018 №0045981308 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI. (далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до п.п.267.2.1. п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з п.п.267.3.1 п. 267.3 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 267.4 ст.267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.267.5.1 п.267.5 ст.267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно зі ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2017 становить 3200,00 грн.

Таким чином, об’єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000,00 грн. (1200000,00 грн=3200х375).

Постановою Кабінету Міністрів України за №66 від 18.02.2016 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком (далі - Методика).

Згідно з п. 2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 (Офіційний вісник України, 2013, № 44, ст.1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Мінекономрозвитку відповідно до вказаної Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає Державній фіскальній службі інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.13).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п.14).

Судом встановлено, що станом на 01.01.2017 залишилась чинною постанова Кабінету Міністрів України №66 від 18.02.2016 «Про затвердження Методики визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів». Проте, вказана Методика не відповідала вимогам редакції ст..267 Податкового кодексу України, чинної з 01.01.2017, оскільки враховувала при визначенні вартості такі показники, як тип двигуна, тип коробки передач та пробіг.

21.06.2017 постановою Кабінету Міністрів України №428 внесено зміни до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №66 від 18.02.2016.

Відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Суд встановив, що станом на 01.01.2017 ще не існувало методики визначення середньої ринкової вартості автомобілів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, виходячи із чинної на 01.01.2017 редакції Податкового кодексу України. Відтак, Мінекономрозвитку не могло визначити станом на 01 січня податкового (звітного) року середньоринкову вартість автомобілів, які є об’єктом оподаткування.

Внаслідок чого, до 01.02.2017 на веб-сайті Міністерства не було розміщено переліку автомобілів, що підлягають оподаткуванню, що є порушенням вимог п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.

Суд встановив, що ТзОВ «Транс Компані» є власником автомобілів марки TOYOTA LC GDJ 150 2016 р.в., TOYOTA LC GDJ 150 2016 р.в. та TOYOTA LC GDJ 150 2017 р.в., які використовувались до 5 років.

Оскільки на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України відсутній перелік автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, позивач здійснив розрахунок середньоринкової вартості, придбаних автомобілів за допомогою он-лайн калькулятора, розміщеного на сайті Міністерства та визначена їх вартість менша ніж 375 розмірів заробітної плати.

Суд також зазначає, що в акті перевірки від 23.01.2018 № та в рішенні ДФС України від 20.04.2018 про результати розгляду скарги позивача не наведено середньоринкової вартості автомобілів.

Суд також встановив, що позивач звернувся до Мінекономрозвитку із запитом щодо надання інформації про середньоринкову вартість придбаних автомобілів.

В листі Мінекономрозвитку від 29.01.2018 №3805-04/3673-07 розрахована у 2017 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобілів Toyota LC Prado (що згідно з викладеною у листі Мінекономрозвитку позиції вважається аналогічним легковому автомобілю Toyota LC GDJ 150) з об’ємом двигуна 2,8 літра, дизель, 2016 року випуску становила 10543,42 грн., тобто менше, ніж законодавчо встановлений мінімум для віднесення транспортного засобу до об’єктів оподаткування.

З огляду на наведене, суд вважає, що оскільки положення Методики, які встановлюють порядок визначення вартості транспортного засобу викладені зі змінами лише 21.06.2017, тобто після 01.01.2017 (станом на яке повинна визначатись вартість), після 01.02.2017 (станом до якого повинен бути сформованим та оприлюдненим Перелік) та після придбання та реєстрації позивачем транспортних засобів, відповідач помилково дійшов висновку, що траспортін засоби є об’єктами оподаткування.

Представником відповідача не надано доказів того, що належні позивачу автомобілі, станом на 01.01.2017 мали вартість більшу, ніж вона розрахована згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Суд зазнача, що оскільки середньоринкова вартість автомобілів марки TOYOTA LC GDJ 150 2016 р.в., TOYOTA LC GDJ 150 2016 р.в. та TOYOTA LC GDJ 150 2017 р.в., що належить на праві власності ТзОВ «Транс Компані», не становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2017 (звітного) року, то зазначені автомобілі не є об’єктом оподаткування у 2017 році.

Щодо тверджень відповідача, що автомобілі Land Cruiser Prado 120, Land Cruiser GDJ 150 включені до переліку автомобілів, що є об’єктом оподаткування транспортним податком, який розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, то такі є безпідставними, з огляду на таке.

Як вбачається із зазначеного переліку аналогічним автомобілю Land Cruiser 150, на думку Мінекономрозвитку, є Toyota LC Prado, об’єм циліндрів двигуна 2,8 літри, дизель, включений до Переліку, проте до вказаного автомобіля застосовується критерій «рік випуску» до 1 року.

Відповідно до пп.14.1.220 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

З досліджених судом документів, які долучені до справи, вбачається, що відомості про календарну дату виготовлення автомобілів TOYOTA LC GDJ 150 встановити неможливо, а тому відповідно до пп.14.1.220 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України датою виготовлення транспортних засобів 2016 року випуску є 01.01.2016.

Відповідно до пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. При цьому календарний рік – це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, котрий триває 365 (366) днів.

Щодо тверджень відповідача у додаткових поясненнях про те, що позивач придбавав нові автомобілі, ціна яких відповідно до договорів купівлі-продажу становить більше 375 розмірів мінімальної заробітної плати, то такі судом до уваги не беруться, оскільки такі прямо суперечать п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на постанову Верховного Суду у справі №К/9901/39907/18 від 24.04.2018 відповідно до змісту якої встановлено, що автомобіль марки Toyota Land Cruiser 150, об’єм двигуна 2,8 л., 2016 р.в. є об’єктом оподаткування транспортним податком в 2017 році., оскільки як слідує зі змісту постанови, судами досліджувались підстави стягнення транспортного податку з власника автомобіля Toyota Land Cruiser 150, у той час, як позивач є власником автомобілів TOYOTA LC GDJ 150, що згідно з позицією Мінекономрозвитку вважаються аналогічними автомобілю Toyota LC Prado.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 09.02.2018 №0045981308 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 1762 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №443 від 07.05.2018.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 09.02.2018 №0045981308.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Компані» код ЄДРПОУ 38047993, місцезнаходження: 81555, Львівська область, Городоцький район, с.Косівець, вул. Польова, 20 судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві)грн. 00коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 16.07.2018.

Суддя А.Г. Гулик