Рішення № 75323131, 17.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1746/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі – відповідач, УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради) з вимогою зобов’язати відповідача призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу, як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 20 лютого 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач згідно з довідкою від 20.02.2018 № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є внутрішньо переміщеною особою. З 26.10.2015 по 25.12.2015 позивач отримувала щомісячну адресну допомогу у розмірі 442,00 грн; з 26.12.2015 по 25.02.2016 в розмірі 221,00 грн. Через те, що позивач не працевлаштувалась, виплату щомісячної адресної допомоги припинено.

20.02.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою щодо призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньої переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як особі яка працевлаштована і працює на посаді начальника управління бюджетної політики та стратегічного планування Департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної державної адміністрації, з 01.02.2018.

Листом від 19.04.2018 № 4106/04 відповідач повідомив позивача, що виплати не призначені з причин того, що позивач непрацевлаштована та не працювала у період отримання щомісячної адресної допомоги, виплата допомоги, призначена в 2015 році, була припинена внаслідок відсутності місця роботи (виплачена допомога з 26.10.2015 по 25.02.2016), на наступні періоди допомога призначена не буде.

З посиланням на норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; пункту 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в томі числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505, вважає, що відмова відповідача є неправомірною.

Ухвалою суду від 21 червня 2018 року прийнято зазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 1-2).

Відповідач подав відзив на адміністративний позов (арк. спр. 30-31), в якому зазначив, що заперечує проти задоволення позову та вважає позовні вимоги необґрунтованими з таких підстав. Позивач перебуває на обліку у відповідача з 20.02.2018, про що надано відповідну довідку № НОМЕР_1. За даними особової справи, яку надіслано УПтаСЗН Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, позивачу було призначено щомісячну адресну допомогу як працездатній непрацюючий особі відповідно до пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі – Порядок № 505), із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати наступним чином: з 26.10.2015 по 25.12.2015 у розмірі 442,00 грн щомісячно; з 26.12.2015 по 25.02.2016 в розмірі 221,00 грн щомісячно.

20.02.2018 позивач звернулася за призначенням щомісячної адресної допомоги у складі сім’ї свого чоловіка ОСОБА_2, надавши довідку з місця роботи.

Через те, що позивач не працевлаштувалася у період призначення допомоги УПтаСЗН Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 12.04.2018 позивача не включено до розрахунку допомоги згідно з пунктом 3 Порядку № 505.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, є внутрішньо переміщеною особою та з 20 лютого 2018 року перебуває на обліку в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради, що підтверджено копіями виданих на ім’я позивача паспорта громадянина України (арк. спр. 6-8), картки фізичної особи – платника податків (арк. спр. 9), довідки від 20.02.2018 № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 10).

Позивач через уповноваженого представника сім’ї - ОСОБА_2, 20 лютого 2018 року звернулася до УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, до якої додала письмову згоду на виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім’ї та довідку Департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 16.02.2018 № 22-07-379 про те, що з 01.02.2018 вона працює у Департаменті та обіймає посаду начальника управління бюджетної політики та стратегічного планування Департаменту, що підтверджено копіями цих документів (арк. спр. 12, 34, 35).

Рішенням УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради від 12 квітня 2018 року б/н про призначення допомоги переміщеним особам на проживання ОСОБА_1 відмовлено у включенні до розрахунку допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 212 «Про внесення змін до Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», що підтверджено наявною в матеріалах справи копією рішення (арк. спр. 36).

Листом від 19.04.2018 № 4106/04 УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради повідомило позивача про результати розгляду заяви щодо призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, роз’яснено, що їй відмовлено у призначенні допомоги внаслідок не працевлаштування у період отримання щомісячної адресної допомоги в УПтаСЗН Печерської районної в місті Києві державної адміністрації згідно з пунктом 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (арк. спр. 11).

Крім того, позивачем на підтвердження факту її працевлаштування з 01.02.2018 до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної військово-цивільної адміністрації до матеріалі справи додано копію її трудової книжки серії АА № 173166 (арк. спр. 13-22).

Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

02.09.2014 прийнятий Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що набрав чинності 15.10.2014, яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

З метою обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб (далі - Порядок № 509).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.

01.10.2014 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505).

Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (тут і надалі посилання на норми Порядку наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї) у таких розмірах: для осіб, які отримують пенсію, та дітей - 1000 гривень на одну особу (члена сім’ї); для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім’ї).

Загальний розмір допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім’ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім’ї - 5000 гривень.

Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім’ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім’ї.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.

Відповідно до абзаців першого, четвертого пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім’ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно з абзацом першого, другого пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов’язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім’ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім’ї.

Аналіз вищезазначених норм Порядку № 505 свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається на наступний строк (чергові шість місяців) тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. У разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та, як і раніше, має статус внутрішньо переміщеної особи, права на отримання грошової допомоги. Також Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно рішенням від 12 квітня 2018 року б/н відмовив позивачу у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги, передбаченої Порядком № 505.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об’єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним) - визнати протиправним та скасувати рішення від 12 квітня 2018 року б/н в частині відмови позивачу у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги, зобов’язати відповідача призначити позивачу за заявою від 20.02.2018 щомісячну адресну допомогу на період з 20.02.2018 по 19.08.2018, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 704,80 грн, що підтверджено квитанцією від 20.06.2018 № 51 (арк. спр. 3).

Оскільки позов задовольняється повністю, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати по сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: 93411, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 15Б, код за ЄДРПОУ 24179564) про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 12 квітня 2018 року б/н про призначення допомоги переміщеним особам на проживання в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», за заявою від 20 лютого 2018 року.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», за заявою від 20 лютого 2018 року на період з 20 лютого 2018 року по 19 серпня 2018 року, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_3