Рішення № 75323094, 16.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1582/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі – відповідач, УПСЗН Сєвєродонецької МР), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в не виплаті, починаючи з 28.08.2015, адресної допомоги ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення УПСЗН Сєвєродонецької МР про призупинення (припинення) виплати адресної допомоги ОСОБА_1;

- зобов’язати УПСЗН Сєвєродонецької МР призначити ОСОБА_1 за заявою від 14.02.2018 щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою КМУ від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на покриття житлово-комунальних послуг» на період з 14.02.2018 по 13.06.2018, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати з 25.08.2015 по 14.02.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 27.10.2014 у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, змушена була покинути своє місце проживання та переміститись до м. Сєвєродонецька. На виконання вимог Закону №1706-Х/ІІ та в порядку реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 27.10.2014 позивачем отримана довідка № 919003045 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення. 27.10.2014 позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту Сєвєродонецької міської ради із заявою для отримання грошової допомоги за фактичним місцем проживання. Адресна допомога нараховувалась позивачу наступним чином: з 27.10.2014 по 26.12.2014 у розмірі 442 грн щомісячно; з 27.12.2014 по 26.02.2015 у розмірі 221 грн щомісячно та перераховувалась на картковий рахунок відповідно до наданих реквізитів, що містяться в особовій справі позивача. 26.03.2015 на картковий рахунок позивача не була зарахована щомісячна адресна допомога.

14.02.2018 позивач вимушена була звернутись до відповідача з заявою про надання роз'яснення причини щодо припинення виплати адресної допомоги. На вказану заяву 27 лютого 2018 року надано письмову відповідь за № 1589/04, в якій повідомив, що адресна допомога нараховувалась позивачу до 26.02.2015, але через те, що позивач не працевлаштувалась у період призначення допомоги, не було підстав для перерахування позивачу допомоги як працездатній особі.

25.08.2015 позивач звернувся із заявою про подовження допомоги на наступний шестимісячний термін, додавши довідку про працевлаштування з 15.06.2015, однак позивачу було відмовлено, але про причини відмови та їх обґрунтування позивачу не повідомлялось.

За таких обставин позивач вкотре 14.02.2018 звернулась до відповідача з заявою про призначення адресної допомоги, однак, як вбачається з листа Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради у призначенні адресної допомоги відмовлено.

З посиланням на норми Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 за № 505, позивач просила суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 08.06.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду уточненої позовної заяви (та її копії відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням підстав, з яких справу належить розглядати у порядку скороченого провадження з вжиттям заходів щодо невідкладного розгляду і вирішенням справи; оригінал або завірену належним чином копію рішення відповідача про припинення (призупинення) виплати адресної допомоги ОСОБА_1 (а у разі відсутності рішення у позивача - клопотання про його витребування); заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску (арк. спр. 30-31).

13.06.2018 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 08.06.2018 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення недоліків та відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) (арк.спр. 1-2).

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву від 11.07.2018 № 6348/03 (арк.спр. 51-52), в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на таке. Згідно заяви від 24.10.2014 позивачу призначено щомісячну адресну допомогу позивачу як працездатній непрацюючій особі відповідно до п. 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати (протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період припиняється), а саме: з 27.10.2014 по 26.12.2014 у розмірі 442,00 грн щомісячно, з 27.12.2014 по 26.02.2015 у розмірі 221,00 грн щомісячно. 25.08.2015 позивач через установу Ощадбанку звернувся із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на наступний шестимісячний термін, додавши до заяви довідку щодо його працевлаштування з 15.06.2015. Заяву позивача було розглянуто, та на підставі п. 3 Постанови № 505 допомогу призначено не було. У подальшому позивач зверталася із заявою про продовження виплати щомісячної адресної допомоги 14.02.2018. Заяву позивача було розглянуто, та на підставі п. 3 Постанови № 505 допомогу також призначено не було.

На підставі вищевикладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини п’ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 91000, м. Луганськ, Червона площаАДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93402, АДРЕСА_2) є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить видана Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області довідка від 29 липня 2015 року № 919003045 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення (арк. спр. 10).

27.10.2014 позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької МР із заявою про отримання грошової допомоги за фактичним місцем проживання (перебування).

Відповідно до зазначеної заяви позивачу призначено допомогу як працездатній непрацюючій особі відповідно до п. 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2015 № 505 (далі - Порядок) із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати: з 27.10.2014 по 26.12.2014 у розмірі 442 грн щомісячно та з 27.12.2014 по 26.02.2015 у розмірі 221 грн щомісячно (арк. спр. 55).

25.08.2015 ОСОБА_1 звернулась із заявою про продовження допомоги на наступний шестимісячний термін, надавши довідку про працевлаштування з 15.06.2015 (арк. спр. 56).

За наслідками розгляду зазначеної заяви позивачу відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги відповідно до пункту 3 Порядку (арк. спр. 62).

14.02.2018 позивач звернулась до УПСЗН Сєвєродонецької МР із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги (арк. спр. 13, 63).

На вказану заяву надано відповідь, викладену у листі від 27.02.2018 № 1589/04, в якій зазначив, що за наслідками розгляду зазначеної заяви позивачу відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги відповідно до пункту 3 Порядку (арк. спр. 42).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з ухвалою від 15.06.2018 про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі питання щодо наявності (відсутності) поважних причин пропуску звернення до суду з позовом буде вирішено судом після зібрання всіх необхідних документів (арк.спр. 1-2).

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач в уточненій позовній заяві зазначила, що до моменту звернення з письмовою заявою від 14.02.2018 не отримувала письмового повідомлення з посиланням на рішення чи розпорядження про призупинення (припинення) виплати адресної допомоги, то за таких обставин позивач пропустила строк на звернення до суду за захистом своїх порушених прав з поважної причини.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

КАС України пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» установлено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі – Порядок № 505).

Порядок № 505 визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Пунктом 2 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з абзацом другим пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім’ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім’ї.

В ході судового розгляду судом встановлено, що в порушення приписів абзацу другого пункту 8 Порядку № 505 відповідач як уповноважений орган повідомлення про відмову у призначенні грошової допомоги з зазначенням причин такої відмови позивачу не надавав.

Оскільки позивач не отримувала від відповідача як уповноваженого органу повідомлення про відмову у призначенні грошової допомоги з зазначенням причин такої відмови, суд не має правових підстав для відмови в судовому захисті соціальних прав позивача та вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами абзацу першого частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення (абзац перший частини першої статті 1 Закону № 1706-VII).

Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частиною першою та другою статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо) (частина друга статті 5 Закону № 1706-VII).

Згідно з частинами другою, третьою статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає Порядок № 505.

Так, пунктом 2 Порядку № 505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім’ї.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім’ї. (абзац другий пункту 3 Порядку № 505).

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім’ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім’ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім’ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім’ї, письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім’ї від інших членів сім’ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім’ї в установі уповноваженого банку (абзац тринадцятий пункту 5 Порядку № 505).

До заяви, в якій уповноважений представник сім’ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім’ї (абзац чотирнадцятий пункту 5 Порядку № 505).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Абзацом другим пункту 8 Порядку № 505 визначено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 505 Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов’язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Для контролю за фактом працевлаштування працездатних членів сім’ї, яким призначено грошову допомогу (в тому числі за направленням державної служби зайнятості), Мінсоцполітики щомісяця до 25 числа подає в електронному вигляді перелік таких осіб Пенсійному фонду України, який протягом 10 календарних днів подає Мінсоцполітики інформацію з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 505 виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі подання уповноваженим представником сім’ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім’ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

З вищенаведених норм Порядку № 505 слідує, що щомісячна адресна допомога призначається внутрішньо переміщеним особам на сім’ю для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою уповноваженого представника сім’ї з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців, та може бути продовжена за заявою уповноваженого представника сім’ї на наступний шестимісячний строк.

Також, аналізуючи вище вказані норми Порядку № 505 (пункти 6 та 12), суд дійшов висновку, що цим Порядком визначений вичерпний перелік підстав, з яких щомісячна адресна допомога не призначається або її виплата припиняється.

Так, позивач працевлаштувалась з 15.06.2015 та працює по теперішній час, що підтверджено довідкою з місця роботи та копією трудової книжки, наявної в матеріалах справи.

Пунктом 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 (далі – Порядок № 365) визначено, що соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною суд відмовляє, оскільки у спірних правовідносинах бездіяльність відповідача не тягне за собою будь-яких правових наслідків для позивача. Правові наслідки для позивача несуть індивідуальні акти - рішення Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 25 грудня 2015 року № 36 та від 21.02.2018 № о/р 650836, якими позивачу відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань КАС України, як то ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної (юридичної) особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав бездіяльністю відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області про призупинення (припинення) виплати адресної допомоги ОСОБА_1 та зобов’язання відповідача призначити ОСОБА_1 за заявою від 14.02.2018 щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”, на період з 14 лютого 2018 року по 13 червня 2018 року, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати з 25.08.2015 по 14.02.2018.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 704,80 грн, що підтверджено квитанцією від 06 червня 2018 року № 36324.

Оскільки позов задовольняється частково, відповідно до приписів частини третьої статті 139 КАС України суд за рахунок бюджетних асигнувань відповідача присуджує позивачу пропорційно до розміру задоволених вимог понесені і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 469,87 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, б. 15-Б) про призупинення (припинення) виплати адресної допомоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 91000, м. Луганськ, вул. Червона площа, б. 1, кв. 85, фактичне місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи: 93402, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Танкістів, б. 6, кв. 6).

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області призначити ОСОБА_1 за заявою від 14.02.2018 щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”, на період з 14 лютого 2018 року по 13 червня 2018 року, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати з 25.08.2015 по 14.02.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 91000, м. Луганськ, вул. Червона площа, б. 1, кв. 85, фактичне місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи: 93402, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Танкістів, б. 6, кв. 6) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, б. 15-Б) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 469,87 (чотириста шістдесят дев’ять гривень 87 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2