Рішення № 75322935, 21.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2018 року 12:44Справа № 808/2642/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Дніпрокор»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ДНІПРОКОР» (далі – позивач або ТОВ Фірма «Дніпрокор») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 червня 2017 року №0007061412, №0007071412, №0007081412.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем було подано достовірні відомості щодо витрат на транспортування товарів до митного кордону України, які на час митного оформлення підтверджувалися довідками (листами-підтвердженнями) перевізників про транспортні витрати, які відповідач приймав без зауважень під час митного оформлення товарів. Також під час перевірки позивач надавав на підтвердження витрат на транспортування товарів акти виконаних робіт (наданих послуг), які він підписував з перевізником після надання послуг окремо по транспортним послугам за межами України (морський фрахт) та окремо по транспортним послугам на території України.

Також ТОВ Фірма «Дніпрокор» зазначає, що правильно здійснило класифікацію згідно з УКТ ЗЕД товарів - ґрунтофрезів бензинових марки Iron Angel при їх ввезенні на митну територію України. Спірні моделі товарів - ґрунтофрези бензинові призначені для обробки ґрунту, про що зазначається в техніко - технологічній документації, яка надавалася як під час митного оформлення, так і під час перевірки, згідно якої єдиною функцією ґрунтофрезів є обробка ґрунту за допомогою фрезування ґрунту в сільському господарстві та садівництві. Ввезені позивачем ґрунтофрези бензинові не відносяться до «тракторів» у розумінні УКТ ЗЕД, тому ТОВ Фірма «Дніпрокор» не допустило заниження податкового зобов'язання зі сплати митних платежів на загальну суму 885474,72 грн. внаслідок декларування вказаного товару за кодом УКТ ЗЕД 8432 29 50 00.

Ухвалою від 08.09.2017 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 27.09.2017.

27.09.2017 позивачем до суду подано додаткові документи в обґрунтування своїх вимог.

Ухвалою від 27.09.2017 за клопотанням представника відповідача провадження у справі було зупинене до 18.10.2017.

18.10.2017 від позивача до суду надійшло клопотання про призначення по справі судово-товарознавчої експертизи.

Ухвалою від 18.10.2017 провадження у справі було поновлене.

Ухвалою від 18.10.2017 за клопотанням представника відповідача провадження у справі було зупинене до 14.11.2017.

Ухвалою від 14.11.2017 провадження у справі поновлене.

Ухвалою від 14.11.2017 за клопотанням позивача у справі була призначена судово-товарознавча експертиза, провадження у справі зупинене до закінчення цієї експертизи.

15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України.

29.01.2018 до суду надійшов висновок експерта №98/17 від 25.01.2018.

Ухвалою від 07.02.2018 провадження у справі поновлене, підготовче засідання призначене на 05.03.2018.

05.03.2018 до суду надійшов відзив відповідача на позов.

Ухвалою від 05.03.2018 за клопотанням представника позивача підготовче засідання було відкладене на 03.04.2018.

12.03.2018 від позивача до суду надійшли докази на підтвердження витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи.

03.04.2018 від представника відповідача до суду надійшли клопотання про відкладення підготовчого засідання та про продовження строку підготовчого провадження.

03.04.2018 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 03.04.2018 був продовжений строк підготовчого провадження до 23.04.2018.

Протокольною ухвалою від 23.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в цей же день.

Протокольною ухвалою від 23.04.2018 у судовому засіданні була оголошена перерва до 21.05.2018.

Представники позивача в судовому засіданні, яке відбулося 21 травня 2018 року, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав викладених у позові та відповіді на відзив, просили задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, зазначивши, що в разі коли експедитором не розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, понесені до та після перетину митного кордону України, зазначені витрати повинні включатися у повному обсязі до митної вартості оцінюваних товарів. Вказане стосується і послуг конвертації валют, які наведені у документах перевізника. Також відповідач вказує, що декларантом не виконано вимог ч. 3 ст. 69 МКУ та документально не підтверджено заявлений ним код товару - ґрунтофрези бензинові. За позицією ГУ ДФС у Запорізькій області товар має класифікуватись в товарній підкатегорії НОМЕР_1 УКТ ЗЕД, як трактор, керованій водієм, що йде поруч. Зазначив, що висновки акту № 275/08-01-14-13612779 від 18.05.2017 відповідають нормам чинного законодавства, просив у задоволенні позовних вимог ТОВ Фірма «Дніпрокор» відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 21 травня 2018 року на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності встановив наступне.

В період з 30.01.2017 року по 03.05.2017 року відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року, за результатами якої складено акт № 275/08-01-14-13612779 від 18.05.2017 (далі - Акт перевірки). Згідно висновків Акту перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 49, частини 1 статті 51, статей 52, 53, пункту 5 частини десятої статті 58 (із урахуванням положень частини 11 статті 58), статей 257, 277, 279 Митного кодексу України, Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № № 1 та 6, Приміток до Групи 87 УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII, Пояснень до товарних позицій 8701 та 8432 УКТ ЗЕД, Додаткових пояснень до товарної категорії 8701 10 00, затверджених наказами Державної митної служби України від 30.12.2010 № 1561 та Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 15 (чинними на час митного оформлення), наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, частини 1 статті 3 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» №73-VII від 28.12.2014 (зі змінами та доповненнями), пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов’язання зі сплати митних платежів на загальну суму 911635,16 грн., з них: ввізне мито у сумі 739999,50 грн.; додатковий імпортний збір у сумі 1598,72 грн.; ПДВ у сумі 170034,94 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач подав заперечення вих. № 62 від 24.05.2017, які залишилися без задоволення згідно листа ГУ ДФС у Запорізькій області вих. № 5952/10/08-0Г-14-12-10 від 29.05.2017.

На підставі висновків Акту перевірки 01 червня 2017 року відповідачем були прийняті: податкове повідомлення-рішення №0007061412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 675164,98 гривень, в тому числі 540131,95 гривень за податковими зобов'язаннями та 135033,03 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення №0007071412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір на загальну суму 1998,41 гривень, в тому числі 1598,72 гривень за податковими зобов’язаннями та 399,69 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення №0007081412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 162576,82 гривень, в тому числі 130061,41 гривень за податковими зобов’язаннями та 32515,41 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач подав скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 17.08.2017 року вих. № 18221/6/99-99-11-03-03-25 залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 01.06.2017 р. №0007061412, №0007071412, №0007081412, а скаргу – без задоволення.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 01 червня 2017 року №0007061412, №0007071412, №0007081412, прийнятими відповідачем, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд розглянувши матеріали справи встановив, що за результатами перевірки відповідачем встановлено, що внаслідок заявлених до митного оформлення товару недостовірних (неповних) відомостей щодо фактичних витрат на транспортування оцінюваних товарів, що містяться в первинних документах позивача, наданих до перевірки, до митної вартості товарів не включено витрати, а саме: суми вартості отриманих транспортних (транспортно-експедиційних) послуг, які відповідно до наданих платником податків документів є складовими витрат на транспортування, понесених під час міжнародного перевезення вантажів та сплачених перевізникам в рамках договорів на міжнародні перевезення, а також частину вартості з транспортування товарів до митної території України на умовах FOB, в зв’язку з чим занижено митну вартість оцінюваних товарів на загальну суму 108576,22 грн., у тому числі: за 2014 рік на суму 43552,01 грн., за 2015 рік на суму 39300,50 грн., за 2016 рік на суму 25723,71 грн.

Вищевказане порушення відповідачем висвітлено у розділі 3.2 Акту перевірки (т. 1 а.с. 17-25).

При вирішенні даного спору, суд враховує норми Митного кодексу України, які діяли на час митного оформлення товарів позивачем, та зазначає, що згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Підпунктами 5) та 6) частини 10 ст. 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов’язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При цьому, згідно ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Згідно п. 6) ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, для підтвердження транспортних витрат, декларантом позивача надавались довідки (листи-підтвердження) про транспортні витрати за межами України від перевізників, які митний орган приймав без зауважень під час митного оформлення товарів. В подальшому, позивач підписував з перевізником акти надання послуг, причому окремо по транспортним послугам за межами України (морський фрахт) (ставка податку на додану вартість – 0%), та окремо по транспортним послугам територією України (ставка ПДВ – 20 %).

Надані позивачем довідки перевізників про транспортні витрати за межами України (морський фрахт) відповідають визначенню документа, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Також суд приймає до уваги ту обставину, що вартість транспортування вантажу до місця ввезення на митну територію України, визначена перевізниками в довідках, повністю співпадає з вартістю, яка вказана в актах надання транспортних послуг, які підписувалися в подальшому між позивачем та перевізниками.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження відповідача щодо недостовірних (неповних) відомостей щодо фактичних витрат на транспортування оцінюваних товарів, які містяться в первинних документах позивача.

Також суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про те, що в разі коли експедитором не розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, понесені до та після перетину митного кордону України зазначені витрати повинні включатися у повному обсязі до митної вартості оцінюваних товарів, оскільки таке не передбачено прямою нормою Митного кодексу України. А, як зазначено вище, за ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Суд звертає увагу відповідача, що він не наділений повноваженнями щодо визначення які послуги надаються перевізником до та після перетину митного кордону України та їх вартості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не допускав заниження митної вартості оцінюваних товарів на загальну суму 108576,22 грн., тому не відбулося заниження податкових зобов’язань по сплаті митних платежів на загальну суму 27691,85 грн., в тому числі ввізне мито 3381,77 грн., додатковий імпортний збір у сумі 1598,72 грн., ПДВ – 22711,36 грн.

Також судом було встановлено, що при перевірці відповідачем дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів «ґрунтофрези бензинові» марки Iron Angel моделей GT4 GT55M, GT400, GT500, GT900M. GT900M FAVORITE, GT1050, GT1050 FAVORITE, який імпортований за МД ІМ № 112050000/2014/2447 від 12.02.2014, № 112050000/2014/3440 від 24.02.2014, № 112050000/2014/5119 від 12.03.2014, № 112050000/2014/5898 від 20.03.2014, № 112050000/2014/6214 від 24.03.2014, № 050000/2014/6992 від 31.03.2014, № 500060001/2014/28299 від 22.08.2014, № 50060001/2014/31268 від 16.09.2014, № 500060001/2015/3854 від 18.02.2015, № 500060001/2015/7490 від 31.03.2015, № 112050000/2015/15786 від 16.09.2015, № 500060006/2016/2438 від 22.02.2016, № 500060006/2016/5981 від 18.04.2016, № 110100001/2016/220180 від 22.08.2016, встановлено заниження податкового зобов'язання зі сплати митних платежів на загальну суму 885 474,72 грн. внаслідок декларування вказаного товару за кодом УКТ ЗЕД 8432 29 50 00 (ставка мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами господарювання 0 %) замість коду УКТ ЗЕД 8701 10 00 00 (ставка ввізного мита - 10 %).

Вищевказане порушення відповідачем висвітлено у розділі 3.4 Акту перевірки (т. 1 а.с. 26-34).

При дослідженні вказаного порушення, суд виходить з того, що згідно п. 23) частини першої ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Метою митного оформлення згідно ч. 1 ст. 246 МК України є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

За ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД (п. 1); органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно з УКТ ЗЕД (п. 2); на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них (п.3); у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (п. 4).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом періоду, за який здійснювалася перевірка, ввозив на митну територію України в режимі імпорту товари - ґрунтофрези бензинові марки Iron Angel моделей GT4 GT55M, GT400, GT500, GT900M, GT900M FAVORITE, GT1050, GT1050 FAVORITE, постачальниками були компанії Chonging Winyou Power Co., Ltd та Chonging Weima Agricultura Machinery Co., Ltd (ОСОБА_1). Митне оформлення зазначених товарів здійснювалося позивачем за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_2 за ставкою мита 0 %.

Як пояснив представник позивача, класифікація ґрунтофрезів здійснювалася за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_2, оскільки за технічними характеристиками та призначенням ґрунтофрези призначені для обробки ґрунту. Відповідно до техніко-технологічної документації (складальні креслення з деталировкою та специфікаціями моделей, посібники з експлуатації та технічного обслуговування ґрунтофрезів) єдиною функцією ґрунтофрезів є обробка ґрунту за допомогою фрезування ґрунту в сільському господарстві та садівництві. При цьому, вказана техніка не може виконувати свої функції без встановлених фрез та не призначена для роботи з будь - яким додатковим обладнанням, інструментами, засобами тощо. Установка транспортувальних коліс на робочому валу не передбачена; для зручності переміщення ґрунтофреза, від місця зберігання до місця роботи, за рахунок м’язових зусиль оператора, до рами ґрунтофреза спереду передбачене кріплення для колеса малого діаметру до 25 см.

Позивач зазначив, що опис вищевказаного товару надавався до митних органів листами вих. № 19 від 28.01.2015 та вих. № 16/02-2 від 16.02.2016, а також додатковими листами компаній виробників (постачальників) Chonging Winyou Power Co., Ltd від 27.02.2017 та Chonging Weima Agricultura Machinery Co., Ltd від 26.03.2017.

Також позивач зазначив, що код УКТ ЗЕД НОМЕР_2 вказується виробниками (постачальниками) Chonging Winyou Power Co., Ltd та Chonging Weima Agricultura

Machinery Co., Ltd в експортних деклараціях.

Як свідчить акт перевірки під час перевірки у відповідача були наявні документи, на які посилається позивач, однак до уваги вони прийняті не були без пояснення причин. Фактично висновки акту перевірки про віднесення імпортованих позивачем ґрунтофрезів до товарної позиції 871 та необхідності їх класифікації за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1 були зроблені відповідачем на підставі аналізу інформації з додаткових джерел - Інтернету.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів. Зокрема, до митної декларації, окрім іншого, вносяться відомості про товари (п. 5): а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Частиною 1 ст. 68 Митного кодексу України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року N 428 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - Порядок № 428). Нормами Порядку № 428 зокрема встановлено, що УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів (п. 2). УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура) (п. 3 Порядку). Пояснення до УКТ ЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні (п.12 Порядку).

Пунктами 1, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Згідно наведеного, при здійсненні митного оформлення товару ідентифікація товару здійснюється на підставі характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТ ЗЕД.

Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання за спірними податковими повідомленнями – рішеннями послугували висновки акту перевірки, що відповідно до інформації, отриманої з загальнодоступної мережі «Інтернет», більшість обладнання сільськогосподарського для підготовки та оброблення ґрунту торгівельної марки «Iron Angel» комплектується колісним приводом та мають можливість встановлення взаємозамінного навісного обладнання, призначеного для виконання різноманітних сільськогосподарських операцій та мають вал відбору потужності загального призначення. Внаслідок вказаного на думку відповідача вказані товари повинні класифікуватися в товарній підкатегорії НОМЕР_1 за кодом згідно УКТ ЗЕД, як трактор, керований водієм, що йде поруч.

Натомість, як встановлено судом, визначення коду товарів - ґрунтофрези бензинові здійснювалося позивачем за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_2, який відноситься до товарної позиції 8432 групи 84 «Машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту; котки для газонів або спортивних майданчиків» згідно із розділом XVI Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 15 (надалі - Пояснення).

Відповідно до Пояснень до товарної позиції 8432 «Машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту; котки для газонів або спортивних майданчиків» відносяться плуги, борони, розпушувачі, культиватори, мотики та полільники, ґрунтофрези тощо.

Пункт 7 Пояснень до групи 84 передбачає, що у разі, коли машина, призначена для виконання більш як однієї функції, вона класифікується за основною функцією так, якби вона була єдиною, для якої призначена машина.

До товарної позиції 8432 відповідно до Пояснень включаються машини незалежно від виду тяги, застосовувані замість ручних інструментів для виконання перерахованих нижче видів сільськогосподарських, садових або лісогосподарських робіт:

1.Підготовка ґрунту для вирощування культурних рослин (розчищення земель, підйом цілини, оранка, розпушування і т.п.).

2.Розкидання або внесення в ґрунт добрив, включаючи гній або інші органічні речовини, для поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту.

3.Садіння або сіяння.

4.Обробіток або доглядання за ґрунтом у період вегетації (культивація, прополювання, проріджування сходів і т.п.).

Спірні моделі товарів – ґрунтофрези бензинові призначені для обробки ґрунту, про що зазначається в посібниках з експлуатації та технічного обслуговування виробника товару, згідно яких вони призначені для прополювання клумб та городів; іншого застосування, відмінного від основного призначення - обробка ґрунту, не передбачено.

Суд дійшов висновку, що ввезені позивачем ґрунтофрези не відносяться до «тракторів» у розумінні УКТ ЗЕД, оскільки відповідно до розділу XVII Пояснень до УКТ ЗЕД до товарної позиції 8701 «Трактори» термін «трактори» («тягачі») у контексті даної товарної позиції означає колісні чи гусеничні транспортні засоби, призначені переважно для буксирування або штовхання інших транспортних засобів, пристроїв або вантажів. Вони можуть мати додаткові пристосування для перевезення, з урахуванням основного призначення трактора, інструментів, насіння, добрив або інших вантажів, або пристрої для установлення робочого інструменту як додаткової функції.

Вказаним розділом Пояснень також визначено, що до товарної позиції 8701 «Трактори» не включаються самохідні основи машин, зазначені, наприклад, у товарних позиціях 8425, 8426, 8429, 8430 та 8432, в яких самохідна основа, робочі пристрої керування, робочі знаряддя та їхні приводи спеціально сконструйовані для з'єднання один з одним у єдиний механічний агрегат. Це стосується навантажувачів, бульдозерів, моторних плугів і т. п.

Відповідно до Примітки 2 Пояснень до групи 87 УКТ ЗЕД у цій групі термін «трактори» означає транспортні засоби, призначені головним чином для буксирування чи штовхання інших транспортних засобів, пристроїв і вантажів, незалежно від того, мають вони чи ні допоміжні пристосування, у поєднанні з основним застосуванням трактора, для перевезення інструментів, насіння, добрив тощо. Машини та робочі інструменти, які сконструйовані для установлення на тракторах товарної позиції 8701 і розглядаються як взаємозамінне устаткування, належать до відповідних товарних позицій, навіть у разі, коли вони постачаються разом з трактором, незалежно від того, встановлені вони на ньому чи ні. Сільськогосподарське устаткування, призначене для навішення на трактори як змінне устаткування (плуги, борони, культиватори і т. п.), відноситься до відповідних товарних позицій, навіть якщо воно на момент подання встановлено на тракторі. У таких випадках тяговий транспортний засіб включається окремо до товарної позиції 8701.

Таким чином, товарна позиція 8701 чітко визначає поняття «трактор» та мету його використання - буксирування або штовхання інших транспортних засобів, пристроїв або вантажів. При цьому, товарна позиція 8701 «трактори» не включає самохідні основи машин, зазначені зокрема у товарній позиції 8432.

При вирішенні спору судом також враховується висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 98/17 від 25.01.2018 року, згідно якого:

- згідно технічної документації виробника, в конструкції ґрунтофрезів: GT400, GT4, GT500, GT55М відсутній вал відбору потужності загального призначення;

- встановлення та експлуатація взаємозамінного начіпного знаряддя, яке має привід від валу відбору потужності загального призначення на ґрунтофрезах: GT400, GT4, GT500, GT55М, згідно технічної документації виробника не передбачено та заборонено;

- використання ґрунтофрезів: GT400, GT4, GT500, GT55М в іншій сфері діяльності, відмінній від основного призначення - обробка ґрунту, згідно вимог заводу виробника, неможливе;

- згідно класифікатора УКТ ЗЕД та Пояснень до УКТ ЗЕД ґрунтофрези: GT400, GT4, GT500, GT55М відносяться до товарної позиції 8432 29 50 00 «Машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту; котки для газонів або спортивних майданчиків: -- інші: --- ґрунтофрези».

За таких обставин, враховуючи той факт, що під час судового розгляду встановлено правильність декларування позивачем коду УКТ ЗЕД імпортованого товару та той факт, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач, як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно – правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2017 року №0007061412, №0007071412, №0007081412, та не надав належних доказів порушення позивачем вимог митного законодавства України.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01 червня 2017 року № НОМЕР_3, №0007071412, № НОМЕР_4 прийняті неправомірно, тому вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ Фірма «Дніпрокор» - задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 14166,12 грн. (платіжне доручення №393 від 01.09.2017.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ст. 4 «Про судовий збір» в редакції, яка була чинною станом на дату подання позову, за подання до адміністративного суду адміністративного прозову майнового характеру, який подано юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з загальної суми оскаржуваних податкових повідомлень рішень (839740,21 грн.) судовий збір, який повинен бути сплачений за цим позовом становить 12596,10 грн.

Відтак, на користь позивача повинен бути стягнений судовий збір у сумі 12596,10 грн.

Крім того, судові витрати позивача з оплати вартості судово-товарознавчої експертизи становлять 30083,40 грн., які також підлягають стягненню на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Дніпрокор» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01 червня 2017 року №0007061412, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01 червня 2017 року №0007071412 та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01 червня 2017 року №0007081412.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12596 (дванадцять тисяч п’ятсот дев’яносто шість) гривень 10 копійок та зі сплати вартості судової експертизи в розмірі 30083 (тридцять тисяч вісімдесят три) гривні 40 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Дніпрокор» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 71, код ЄДРПОУ 13612779) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.05.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко