Рішення № 75322893, 06.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року № 810/2036/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 44 964,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом, у вказаному вище розмірі, внаслідок несплати податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що податковий орган помилково дійшов висновку в Акті перевірки від 11.03.2016 № 204/17-2/3046107296/49, що ним отримане додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням за кредитним договором від 29.08.2007 № 11206460000 укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», оскільки відповідач ніякого додаткового блага від банківської установи не отримав. Також відповідач стверджує, що в результаті реалізації договірних правовідносин за кредитним договором від 29.08.2007 № 11206460000, ним було сплачено банку значно більшу суму грошей, ніж була отримана в якості кредиту. Тобто у нього фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у той чи іншій формі, а тому він вважає, що податкове повідомлення-рішення, яким до нього застосовані штрафні (фінансові) винесене не на підставах, що передбачені законами України.

Крім того, відповідачем, разом з письмовим відзивом було подане клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначено, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого нарахований податковий борг, який є предметом розгляду даної справи, оскаржувалось ним в судовому порядку ( справа № 810/1575/16). Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016, якою було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову, а 26.06.2017 дану справу було прийнято до провадження Вищим адміністративним судом України та відкрито по ній касаційне провадження. Тому, на думку відповідача, суд повинен зупинити провадження у справі № 810/2036/18 до прийняття рішення судом касаційної інстанції по справі № 810/1575/16.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місцезнаходження: 09100, АДРЕСА_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 29.09.2005, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як платник податків відповідач перебуває на обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що Білоцерківською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 щодо повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт від 11.03.2016 № 204/17-2/3046107296/49.

В акті перевірки зафіксовані порушення відповідачем вимог пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України від 02.10.2010 за № 2755-VI (із змінами та доповненнями) перевіркою встановлено неподання податкової декларації про майновий стан та отримані доходи за 2012 рік та абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України від 02.10.2010 за № 2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено дохід, що підлягає оподаткуванню на загальну суму 176 344,05 грн., в тому числі за 2012 рік на 176 344,05 грн. Враховуючи зазначене вище, на виконання ст. 167 Податкового кодексу ФО ОСОБА_1 зроблено перерахунок податку за 2012 рік, та встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 29 763,89 грн. в тому числі за 2012 рік на суму 29 763.89 грн.

На підставі акта перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22.03.2016 № 0011641702/75, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 37 374,86 грн., з яких за основним платежем на суму 29 763,89 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7 610,97 грн.

Не погоджуючись з рішенням, прийнятим податковим органом, відповідач оскаржив його в судовому порядку.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 по справі № 810/1575/16 за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.03.2016 № 0011641702/75 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 по справі № 810/1575/16, постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2016 № 0011641702/75 – задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 22.03.2016 року № 0011641702/75, в частині яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2338,61 грн., з яких за основним платежем на суму 1870,89 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 637,72 грн., в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частиною першої статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Отже, враховуючи приписи статті 1291 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 по справі № 810/1575/16, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 22.03.2016 року № 0011641702/75, в частині яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2338,61 грн., з яких за основним платежем на суму 1870,89 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 637,72 грн., в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено, є обов’язковою до виконання.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 по справі № 810/1575/16, якою підтверджено обов’язок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 35 036,25 грн., набрала законної сили, суд дійшов висновку, що вказані обставини є встановленими та не підлягають доказуванню під час розгляду даної адміністративної справи.

У зв'язку з несплатою, у визначений термін, податкових зобов'язань, контролюючим органом, в порядку статті 129 Податкового кодексу України, нараховано пеню на податкове повідомлення-рішення від 22.03.2016 № 0011641702/75 у сумі 7589, 55 грн.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини встановлені в рішенні Київського апеляційного адміністративного суду, суд дійшов висновку, що загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 42 625,80 грн. (35 036,25 грн.+7589, 55 грн.).

Суд не бере до уваги клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що Вищим адміністративним судом України було відкрито касаційне провадження по справі № 810/1575/16, оскільки, як убачається з положень пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

На час прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 42 625,80 грн. до суду не надано.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 42 625 (сорок дві тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 80 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.