Рішення № 75322508, 05.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 р. Справа№805/383/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі судового засідання - Гуменному М.А.,

за участю

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації Донецької області про визнання незаконними і скасування рішення та протоколу, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 12.01.2018 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Мар'їнської РДА Донецької області про визнання незаконними та скасування протоколу від 22.09.2017 № 79, рішення від 25.09.2017 № 1273 та зобов'язання призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання за період з 28 серпня 2017 року по 27 лютого 2018 року включно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 28.02.2017 року позивач, як внутрішньо переміщена особа, отримувала щомісячну адресну допомогу на проживання. Втім, при поданні повторної заяви у вересні 2017 року відповідачем в призначенні адресної допомоги на новий шестимісячний період було відмовлено з посиланням на п. 6 Постанови КМУ № 505, а саме: у зв'язку з наявністю у членів сім'ї позивача (у чоловіка) житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення. В подальшому, на підставі зазначеного факту, 25.09.2017 відповідач прийняв рішення № 1273 про утримання передплати допомоги переміщеним особам на проживання за період з 28.02.2017 по 27.08.2017 у сумі 5221, 52грн.

Позивач наголошує, що не мешкає зі своїм чоловіком однією сім'єю з 2010 року. Також зазначає, що останній взятий на облік внутрішньо переміщеної особи за іншою адресою проживання, попередня довідка чоловіка була анульована, а тому, на твердження позивача, наявність житла у чоловіка не може впливати на призначення їй допомоги на проживання.

В подальшому, 07.02.2018, позивачем, на виконання ухвали суду від 19.01.2018 про залишення позову без руху через канцелярію суду було надано адміністративний позов із збільшеними позовними вимогами, а саме позивач просив: визнати незаконним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Мар'їнської РДА № 1273 від 25.09.2017 про утримання з ОСОБА_1 переплати щомісячної адресної допомоги у розмірі 5221, 52 грн., як особі переміщеної з тимчасово окупованої території України та проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання; визнати незаконним та скасувати протокол Управління праці та соціального захисту населення Мар'їнської РДА № 79 від 22.09.2017 про відмову в призначенні ОСОБА_1 нової щомісячної адресної допомоги з 28.08.2017, як особі переміщеній з тимчасово окупованої території України та проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання та житлово-комунальних послуг; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Мар'їнської РДА призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу, як особі переміщеній з тимчасово окупованої території та проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, за період з 28.08.2017 по 27.02.2018 включно.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2018 та від 09.02.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і позивачеві встановлено десятиденний термін з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.03.2018 відповідачем через канцелярію суду надані письмові заперечення до справи, згідно зі змістом яких зазначено, що позивач має статус особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та проведення антитерористичної операції та з 28.02.2017 отримувала допомогу на покриття витрат на проживання та житлово-комунальних послуг. Втім, за результатами проведеної перевірки було виявлено факт надання позивачем неправдивих відомостей в частині наявності нерухомого майна у членів сім'ї ОСОБА_2 на контрольованій території. Таким чином, на підставі виявленого факту та після чергового звернення позивача за призначенням допомоги, Рішенням від 22.09.2017 № 122 позивачу відмовлено в отриманні коштів. В подальшому відповідачем прийнято Рішення від 25.09.2017 № 1273 про утримання переплати, що виникла по причині наявності у володінні чоловіка позивача об'єкта житлової нерухомості за період призначення допомоги. Відповідно, керуючись п. 10 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 505, ст.ст. 3, 21 Сімейного кодексу України, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою від 02.04.2018 вирішено позовну заяву ОСОБА_1 розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.05.2018.

Ухвалою суду від 15.05.2018 витребувано у Управління соціального захисту населення Мар'їнської РДА Донецької області належним чином засвідчені акти обстеження житлових умов ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також заяви ОСОБА_2 про призначення щомісячної соціальної допомоги.

Ухвалою суду від 11.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №805/383/18-а до судового розгляду по суті на 05.07.2018.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, згідно даних паспорту зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, відповідно довідки Управління соціального захисту населення Мар'їнської РДА Донецької області від 21.08.2017 № НОМЕР_2 (безстрокова з 21.07.2016) взята на облік як внутрішньо переміщена особа.

Відповідач - Управління соціального захисту населення Мар'їнської РДА Донецької області є суб'єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері соціального захисту населення.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 04.02.2017 є власником об'єкту нерухомого майна, а саме: квартири, розташованої за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, б. 6-е, кв. 8.

Згідно витягу з протоколу № 79 від 22.09.2017 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, вирішено керуючись п. 6 Постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", відмовити ОСОБА_1 в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам у зв'язку з наявністю у членів сім'ї житлового приміщення, розташованого в регіонах інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно Рішення № 1273 про утримання переплати від 25.09.2017, встановлено, що у ОСОБА_1 виникла переплата по причині наявності у володінні житлового приміщення на території України за період з 25.02.2017 по 27.08.2017 в сумі 5221, 51 грн. і прийнято рішення утримати вказану суму переплати, яка виникла у зазначений період часу.

Листом відповідача від 13.12.2017 № 5960/02-03 позивача повідомлено про необхідність з'явитися до відділу грошових виплат і компенсацій для вирішення питання відносно погашення переплати допомоги переміщеним особам на проживання за період з 28.02.2017 по 27.08.2017 в сумі 5221, 51 грн.

Листом відповідача від 01.02.2018 позивача повідомлено про проведення перевірки достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування даних внутрішньо переміщених осіб та встановлена відповідність адреси проживання, адресі, вказаної в довідці внутрішньо переміщених осіб.

Згідно письмових пояснень позивача, ОСОБА_3 з 2010 року не мешкає однією сім'єю з ОСОБА_2, який доводиться їй чоловіком. Також, на підтвердження зазначеної позиції ОСОБА_1 надано письмові пояснення певних осіб та представників органів, що перебувають на тимчасово окупованій території.

З приводу спірних обставин даної справи суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами частин першої, другої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон №1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частинами першою та другою статті 4 Закону № 1706-VII (у редакції, чинній на час отримання позивачем довідки ВПО) визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Заява внутрішньо переміщеною особою подається особисто, а дітьми, дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник). У випадку відсутності законного представника у дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, або якщо діти прибувають без супроводження, таку заяву від їх імені подають органи опіки та піклування, що розташовані за місцем виявлення таких дітей.

Заява підписується заявником або його законним представником, який дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних осіб, законним представником яких він є (частина четверта статті 4 Закону № 1706-VII).

Частиною десятою статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що порядок збору та обробки даних, оформлення і видачі довідки та форма її зразка затверджуються Кабінетом Міністрів України.

До довідки вноситься така інформація: номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав; прізвище, ім'я, по батькові заявника; дата та місце народження заявника; стать заявника; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання заявника.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Згідно з частинами другою, третьою статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розвязання проблем, повязаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок № 505).

Так, пунктом 2 Порядку № 505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у певних розмірах. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї.

Як встановлено ст. 3 Сімейного Кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Також, як зазначено у ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Аналізуючи наведені норми діючого законодавства, суд наголошує, що в розумінні зазначених положень в загальне поняття "члени сім'ї" зараховується особа, яка перебуває у шлюбі, але не проживає спільно із заявником. Таким чином ОСОБА_2, який є чоловіком позивача та не мешкає з ОСОБА_1, є членом її сімї.

Аналізуючи позицію ОСОБА_1 в частині наданих доказів на підтвердження обставин справи суд зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено ч. 1, 2 ст. 73, ч. 1 ст. 76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 6-9 ст. 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно суд зазначає, що надані позивачем докази, а саме письмові пояснення певних осіб не можуть бути враховані судом, у тому числі і з тієї обставини, що дані докази дозволяють зробити висновок щодо фактичного спільного проживання, або про відсутність такого, що не відноситься до компетенції адміністративного суду та до суті даних правовідносин. Також визначальною правовою обставиною в контексті даного спору є факт офіційного перебування у шлюбі, а не спільне проживання.

Пунктом 6 Порядку № 505 встановлено, що грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Як не заперечується сторонами та підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, чоловік позивача ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 04.02.2017 № 157 має у приватній власності об'єкт житлової нерухомості - квартиру двокімнатну, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 № 1275-р, м. Ірпінь відноситься до інших регіонів, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_2, який є чоловіком позивача та який має у власності об'єкт житлової нерухомості, що розташований в іншому регіоні, ніж тимчасово окупована територія України, суд вважає, що ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги. Відповідно позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу, як особі переміщеній з тимчасово окупованої території України та проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, за період з 28.08.2017 по 27.02.2018 включно задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування Рішення Управління праці та соціального захисту населення Мар'їнської РДА № 1273 від 25.09.2017 та Протоколу Управління праці та соціального захисту населення Мар'їнської РДА № 79 від 22.09.2017 суд зазначає, що вказані Рішення № 1273 та Протокол № 79 прийняті на підставі обставин, що згідно вищезазначених висновків, є правомірними. Крім цього, спірні Протокол № 79 та Рішення № 1273 не становлять для позивача правових наслідків у вигляді стягнення коштів. Відповідно, позовні вимоги в зазначеній частині також задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Як вже було зазначено вище, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначені висновки суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; РНОКПП НОМЕР_1) до Управління соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації Донецької області (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 2; ЄДРПОУ 26019853) про визнання незаконними та скасування рішення і протоколу та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 липня 2018 року.

Суддя Ушенко С.В.