
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________
У Х В А Л А
13 липня 2018 р. Справа № 902/384/18
Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., розглянувши матеріали
за позовом державного Південного виробничо-технічного підприємства, м.Миколаїв
до військової частини А0215, м.Вінниця
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології", м.Київ
про визнання недійсними актів та договору про закупівлю
В С Т А Н О В И В :
До господарського суду Вінницької області 09.07.2018 надійшов позов державного Південного виробничо-технічного підприємства про скасування рішень тендерного комітету військової частини А0215, оформленого протоколом №894 від 19.05.2018, яким відхилено пропозицію позивача на закупівлю послуг з поточного ремонту типових елементів заміни радіоелектронних засобів та, оформленого протоколом №920 від 24.05.2018, яким визнано переможцем торгів товариство з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології", а також про визнання недійсним договору, що укладений за наслідками проведених торгів.
Ухвалою суду від 11.07.2018 постановлено відкрити провадження у справі №902/384/18; розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології"; підготовче засідання у справі №902/384/18 призначити на 14.08.2018.
Одночасно з даним позовом, позивач подав до суду заяву №234 від 04.07.2018 (вх. канц. суду №02.1-50/62/18 від 09.07.2018) про забезпечення позову.
В якості заходів до забезпечення позову позивач просить суд заборонити військовій частині А0215 укладати договір про закупівлю з товариством з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології", а у разі його підписання - заборонити сторонам виконувати такий правочин.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначав наступне.
Військовою частиною А0215 проведено процедуру закупівлі, за результатами якої визнано переможцем товариство з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" та прийнято відповідні рішення про намір укласти договори про закупівлю з переможцем.
При цьому позивач вважає, що дану процедуру проведено з грубим порушенням норм законодавства, прав та інтересів її учасників. Відтак, на думку заявника, укладення та виконання договору про закупівлю з ТОВ "Оборонні технології" призведе до неможливості застосувати наслідки реституції з огляду на предмет закупівлі - послуги, оскільки послуги споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Отже, в разі підписання з товариством з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" відповідного договору, останнє розпочне надавати послуги, що зробить неможливим повернення сторін в попередній стан, який був до моменту укладення договору.
З огляду на що позивач звернувся із вказаною заявою про забезпечення позову, просив суд заборонити відповідачу укладати та виконувати договір з ТОВ "Оборонні технології" до розгляду господарським судом справи по суті позовних вимог державного Південного виробничо-технічного підприємства.
13.07.2018 позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог №239 від 10.0.2018 (вх. канц. суду 02.1-34/5482/18 від 13.07.2018), в якій, зокрема, зазначив, що 04.07.2018 між військовою частиною А0215 та товариством з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" підписано договір "про закупівлю послуг" №110/18.
Надавши оцінку підставам застосування запропонованих позивачем способів забезпечення позову, їх доведеність належними та допустимими доказами, господарський суд частково задовольняє подану заяву з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст.137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається (абз.3 п.3 постанови).
Відповідно до п.4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Дослідивши наявні у справі документи, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі №902/384/18 виник спір стосовно дотримання визначеної законодавством процедури проведення закупівлі, ухвалення оспорюваних рішень, а відтак і додержання вимог, які є необхідними для чинності договору.
Суд також вважає, що відхилення заяви державного Південного виробничо-технічного підприємства про забезпечення позову у справі №902/384/18 та виконання сторонами договору "про закупівлю послуг" №110/18 від 04.07.2018 взятих на себе визначених у ньому зобов'язань (у разі задоволення позовних вимог у даній справі) призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі.
Суд виходить з того, що у разі фактичного виконання сторонами зобов'язань за оспорюваним у справі майбутнє виконання рішення суду не буде можливим, як таке, що як матиме правового сенсу, оскільки у такому випадку у відповідача вже не буде необхідності в послугах позивача. Таким чином не буде можливості відновити правовий стан, який існував до імовірного порушення права позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони військовій частині А0215 та товариству з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" вчиняти дії щодо виконання зобов'язань згідно договору "про закупівлю послуг" №110/18 від 04.07.2018.
Даний захід є адекватним та співрозмірним заходом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, не перешкоджає діяльності відповідача і не порушує права третьої особи.
При цьому слід, що відповідно до ч.1 ст.145 ГПК України: "Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи."
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву державного Південного виробничо-технічного підприємства №234 від 04.07.2018 про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Заборонити військовій частині А0215 та товариству з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" вчиняти дії щодо виконання зобов'язань згідно договору "про закупівлю послуг" №110/18 від 04.07.2018.
3. В заяві державного Південного виробничо-технічного підприємства №234 від 04.07.2018 про забезпечення позову в частині вимог щодо заборони військовій частині А0215 та товариству з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" вчиняти дії по укладенню договору "про закупівлю послуг" відмовити.
4. Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
5. Дана ухвала відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
6. Дата підписання ухвали 16.07.2018.
7. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - ДП виробничо-технічне підприємство (54028, м.Миколаїв, вул.Троїцька,240А);
3 - відповідачу - ВЧ А0215 (21007, м.Вінниця, вул.Стрілецька,105)
4 - третій особі - ТОВ "Оборонні технології" (03150, м.Київ, вул.Червоноармійська, 114)
Судове рішення № 75321052, Господарський суд Вінницької області було прийнято 13.07.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/384/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: