Ухвала суду № 75320504, 06.07.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6662/18

провадження № 4-с/753/154/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді МИЦИК Ю.С.

при секретарі ГОРБЕНКО А.О.

за участі:

скаржник не з'явився

представник скаржника не з'явився

заінтересовані особи не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_2, заінтересовані особи: Головний державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві - Проць Віктор Степанович, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення державного виконавця, визнання дій неправомірними, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2018 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2, заінтересовані особи: Головний державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві - Проць Віктор Степанович, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення державного виконавця, визнання дій неправомірними, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії (а.с. 1-3).

Скарга обґрунтована тим, що за заявою ТОВ ОТП «Факторинг», на підставі виконавчого листа № 753/12068/13-ц від 11.06.2014, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, державним виконавцем Проц В.С. було відкрито виконавче провадження № 50989291 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу в розмірі 1 783 110 грн. 39 коп.

На початку листопада 2016 року, необхідні до сплати кошти, за вказаним виконавчим листом були сплачені ТОВ «ОТП Факторинг Україна», шляхом добровільного продажу квартири, що слугувала предметом іпотеки.

Заходи примусового виконання рішення державним виконавцем не вживалися, а тому 14.12.2016 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до виконавчої служби з заявою про закінчення виконавчого провадження № 501989291, однак 16.12.2016 року державний виконавець Проць В.С. виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скаржник стверджує, що жодних постанов він не отримував, після поданої скарги керівнику виконавчої служби, з відповіді він дізнався, що була ухвалена постанова від 10.05.2016 про стягнення з нього виконавчого збору та 16.12.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу. Вважає, що вказані постанови датовані заднім числом, оскільки на його запити, в реєстрі була відсутня будь-яка інформація по виконавчому провадженню № 50989291. Лише 15.01.2018 вказані постанови з'явилися в реєстрі, він зміг ознайомитися з їх змістом та подати скаргу. Водночас при зверненні заявника до суду із скаргою заявлено клопотання про поновлення процесуального строку оскарження дій державного виконавця.

Скаржник та його представник в судове засідання не з'явилися, однак останній подав до суду заяву, в якій вимоги скарги підтримав та просив її розгляд проводити за його відсутності.

Від представника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшла заява про розгляд скарги за її відсутність, в задоволенні вимог скарги просила відмовити в повному обсязі.

Заінтересована особа ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про місце та час розгляду скарги повідомлена, від представника надійшла заява про розгляд скарги за її відсутності.

Ухвалою суду від 19.04.2018 року про прийняття скарги до провадження було зобов'язано Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві надати суду оригінал виконавчого провадження № 50989291 для огляду в судовому засіданні та його копію для доручення до матеріалів справи.

У зв'язку з ненаданням суду матеріалів виконавчого провадження № 50989291, розгляд скарги неодноразово відкладався.

Станом на день постановлення ухвали матеріали виконавчого провадження до суду надані не були, у зв'язку з чим судом постановлено ухвалу про розгляд справи за наявними матеріалами.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з відповіді Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 03.11.2017 № 21101 на ім'я ОСОБА_2, на виконанні у відділі знаходилося виконавче провадження № 50989291 по виконанню виконавчого листа № 753/12068/13-ц від 11.06.2014, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу в розмірі 1 783 110 грн. 39 коп.

04.05.2016 державним виконавцем Проц В.С. було відкрито виконавче провадження № 50989291, про що винесено постанову.

10.05.2016 державним виконавцем Проц В.С. було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 178311 грн. 03 коп.

21.06.2016 року державним виконавцем Проц В.С. винесено постанову про накладення арешту на майно боржника, а 16.12.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» /а.с. 9/.

Не погоджуючись з вказаними постановами, скаржник зазначив про те, що їх копії він не отримував, в реєстрі автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 11.12.2017 року була відсутня будь-яка інформація щодо виконавчого провадження № 50989291, а на його запити з державної виконавчої служби відповіді не надходили.

Суд вважає доводи скаржника в цій частині обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються копіями витягів з автоматизованої системи виконавчого провадження Міністрерства юстиції України /а.с. 10-12/.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон від 21.04.1999 №606-ХІV) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон від 21.04.1999 №606-ХІV) передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи 04.05.2016 державним виконавцем Проц В.С. було відкрито виконавче провадження № 50989291, а 10.05.2016 вже було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 178311 грн. 03 коп., тобто фактично постанова про стягнення з боржника виконавчого збору була винесена в межах строку для добровільного виконання рішення суду (в шестиденний строк).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка відображена у постановах від 28.01.2015 у справі № 3-217-14 та від 15.11.2016 у справі № 21-5597а15, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Як вбачається з інформації про виконавче провадження /а.с. 15-16/, державним виконавцем лише 21.06.2016 року винесено постанову про накладення арешту на майно боржника, тобто фактично вчинені дії по виконанню більш як через місяць після винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" (Закон від 21.04.1999 №606-ХІV) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи, що державним виконавцем до суду не було надано матеріали виконавчого провадження, суд позбавлений можливості перевірити, чи виконані належним чином державним виконавцем вказані вимоги закону.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставне стягнення державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві - Проць В.С. виконавчого збору в межах виконавчого провадження № 50989291, а відтак постанова від 10.05.2016 року є неправомірною та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги скаржника зобов'язати державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проць В.С. скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.12.2016 та закінчити виконавче провадження ВП № 50989291 з виконання виконавчого листа № 753/12068/13-ц від 11.06.2014 у встановленому законодавством України порядку та вчинити інші дії у зв'язку із завершенням виконавчого провадження, суд вважає дану вимогу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон від 21.04.1999 №606-ХІV) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини

першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або

іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч. 2 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999).

Проте, державний виконавець всупереч вказаним вимогам закону, отримавши заяву стягувача від 14.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження по виконанню вказаного виконавчого листа /а.с. 5/, не вжив заходів щодо своєчасного винесення постанови про закінчення виконавчого провадження - в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини, та на виконання ч. 3 вказаної статті виконавчий документ не надіслав разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду, який його видав.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

При цьому, суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Таким чином вимоги про зобов'язання Головного державного виконавця закінчити виконавче провадження ВП № 50989291 з виконання виконавчого листа № 753/12068/13-ц від 11.06.2014 у встановленому законодавством України порядку та вчинити інші дії у зв'язку із завершенням виконавчого провадження, задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що зі змістом оскаржувальних постанов ОСОБА_2 ознайомився лише 15.01.2018 року, однак звернувся до адміністративного суду, рішенням якого йому було відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено право звернутися в порядку цивільного судочинства, суд вважає, що останнім пропущений з поважних причин строк для звернення до суду за захистом порушеного права.

Крім того, у відповідності до ст. 452 ЦПК України на органи державної виконавчої служби покладаються судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 383, 384, 387, 388 ЦПК України, Законом України від 21.04.1999 року «Про виконавче провадження» №606-ХІV, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2, заінтересовані особи: Головний державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві - Проць Віктор Степанович, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення державного виконавця, визнання дій неправомірними, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними та скасувати постанови Головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві - Проць Віктор Степанович про стягнення виконавчого збору від 10.05.2016 та про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.12.2016, винесену у виконавчому провадженні ВП № 50989291.

В задоволенні іншої частини вимог по скарзі - відмовити.

Стягнути з Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.